пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 квітня 2026 року Справа № 903/617/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Центренерго», с. Козин, Обухівський р-н., Київська обл.
про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення
у справі №903/617/25
за позовом Публічного акціонерного товариства “Центренерго», с. Козин, Обухівський р-н., Київська обл.
до відповідача: Державного підприємства “Волиньвугілля», м. Нововолинськ, Волинська обл.
про стягнення 1 649 042,88 грн,
за участю представників сторін:
від заявника (стягувача): Ключинський К.Л.,
від боржника: н/з
встановив:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №903/617/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Волиньвугілля» (вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ, Волинська обл., код ЄДРПОУ 32365965) на користь Публічного акціонерного товариства “Центренерго» (вул. Рудиківська, 49, с. Козин, Обухівський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 22927045) 1343743,97 грн збитків, 95387,55 грн інфляційних втрат, 21086,49 грн 3% річних та 17522,62 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 1477740,63 грн. У позові на суму 188 824,87 грн відмовлено.
04.11.2025 на виконання зазначеного рішення судом видано наказ №903/617/25-1.
05.03.2026 на адресу суду надійшла заява стягувача - ПАТ “Центренерго» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій останній просить зобов'язати керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» Смеречанського Сергія Степановича подати письмовий звіт про дії, здійснені для виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №903/617/25; здійснювати розгляд даної заяви у судовому засіданні за правилами статті 342 ГПК України.
Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства “Центренерго» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/617/25, постановлено заяву Публічного акціонерного товариства “Центренерго» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/617/25 розглядати у судовому засіданні за правилами статті 342 ГПК України; судове засідання призначено на 26.03.2026 об 11:30 год. Запропоновано ДП “Волиньвугілля» та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати суду письмові пояснення по суті поданої заяви. Явку учасників справи у судове засідання визнано на їх розсуд.
26.03.2026 перед судовим засіданням на адресу суду надійшло клопотання представника боржника про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю явки у дане судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст.342 ГПК України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Враховуючи клопотання представника ДП “Волиньвугілля», з метою забезпечення права боржника на отримання професійної правничої допомоги, повного та всебічного розгляду справи, забезпечення гарантій щодо справедливого і публічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 26.03.2026 продовжив строк розгляду заяви згідно ч. 1 ст.342 ГПК України на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 07.04.2026 на 15:00 год.
07.04.2026 від ДП “Волиньвугілля» надійшли пояснення у справі, в яких боржник зазначає, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі. ДП “Волиньвугілля» є державним та фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, які у період воєнного стану виділяються на потреби підприємства досить обмежено.
ДП "Волиньвугілля" просить суд: врахувати наведені стороною відповідача аргументи; розгляд справи здійснювати без участі представника боржника за наявними матеріалами справи; у задоволенні вимог ПАТ "Центренерго" до ДП «Волиньвугілля» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення відмовити.
Письмових пояснень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України по суті поданої заяви до суду не надійшло.
У судовому засіданні 07.04.2026 представник заявника подану заяву підтримав та просив її задовольнити.
Дослідивши додані до заяви докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення заявника, господарський суд, в с т а н о в и в:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №903/617/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства “Волиньвугілля» (вул. Луцька, 1, м. Нововолинськ, Волинська обл., код ЄДРПОУ 32365965) на користь Публічного акціонерного товариства “Центренерго» (вул. Рудиківська, 49, с. Козин, Обухівський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 22927045) 1343743,97 грн збитків, 95387,55 грн інфляційних втрат, 21086,49 грн 3% річних та 17522,62 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 1477740,63 грн. У позові на суму 188 824,87 грн відмовлено.
На виконання зазначеного рішення судом видано наказ №903/617/25-1 від 04.11.2025.
05.03.2026 на адресу суду надійшла заява стягувача - ПАТ “Центренерго» про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення, в якій останній просить зобов'язати керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» Смеречанського Сергія Степановича подати письмовий звіт про дії, здійснені для виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №903/617/25; здійснювати розгляд даної заяви у судовому засіданні за правилами статті 342 ГПК України.
Заява мотивована тим, що боржник - ДП “Волиньвугілля» є державним підприємством, що відноситься до сфери управління та серед засновників якого значиться Міністерство енергетики України. Проте, ДП “Волиньвугілля» кошти добровільно не сплачені. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якого на примусовому виконанні знаходиться рішення суду від 03.09.2025 у справі №903/617/25, весь борг примусово не стягнутий, про що свідчать матеріали виконавчого провадження №79668871. Отже, рішення Господарського суду Волинської області від 30.09.2025 у справі №903/617/25 залишається не виконаним.
Заява стягувача про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення подана в порядку частини 4 статті 345-1 ГПК України.
Заперечуючи проти поданої заяви боржник доводить, що ДП “Волиньвугілля» перебуває у скрутному матеріальному становищі. Підприємство є державним та фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, які у період воєнного стану виділяються на потреби підприємства досить обмежено. Крім того, у підприємства існують боргові зобов'язання перед іншими державними органами та підприємствами.
ДП “Волиньвугілля» є об'єктом критичної інфраструктури паливно-енергетично сектору, що займається видобутком вугілля. Реальна фінансова спроможність підприємства об'єктивно пов'язана з надзвичайними подіями введення в Україні воєнного стану, що негативно вплинули на господарську діяльністю ДП “Волиньвугілля».
Пояснює, що у зв'язку з критичним фінансовим станом ДП "Волиньвугілля" на даний час існує об'єктивна неможливість належного виконання рішення суду у встановленому законом порядку. Діяльність ДП "Волиньвугілля" фактично є збитковою, стабільні джерела доходу відсутні або є вкрай недостатніми, а наявні грошові кошти спрямовуються виключно на покриття першочергових витрат, пов'язаних із забезпеченням мінімального функціонування підприємства. Сукупність зазначених обставин свідчить про те, що боржник фактично позбавлений фінансової можливості виконати судове рішення у повному обсязі. Наявні активи підприємства є недостатніми для покриття заборгованості, а їх реалізація призведе до повного припинення діяльності.
На підтвердження скрутного матеріального становища боржник посилається на Баланс (Звіт про фінансовий стан) ДП "Волиньвугілля" станом на 31.12.2025, Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І Півріччя 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, боржником (відповідачем) є ДП “Волиньвугілля», яке є державним підприємством та відноситься до сфери управління та серед засновників якого визначене Міністерство енергетики України. Зазначене підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Отже, боржник (відповідач) у цій справі є суб'єктом господарювання державного сектору економіки.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань керівником (виконуючим обов'язки генерального директора) ДП "Волиньвугілля" є Смеречанський Сергій Степанович.
На підставі заяви стягувача - ПАТ “Центренерго» 25.11.2025 Володимирським відділом державної виконавчої служби у Володимирському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрите виконавче провадження ВП №79668871 (ідентифікатор для доступу: 49386Д3667ДБ).
Згідно з постановою про передачу виконавчого провадження від 01.12.2025 (ВП №79668871) наказ Господарського суду Волинської області від 04.11.2025 №903/617/25-1 передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 08.12.2025 (ВП №79668871) прийнято виконавче провадження №79668871 з примусового виконання наказу № 903/617/25-1, виданого Господарським судом Волинської області від 04.11.2025.
08.12.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (ВП №79668871).
Постановою органу ДВС про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 08.12.2025, виконавче провадження № 79668871 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області від 04.11.2025 №903/617/25-1 приєднано до зведеного виконавчого провадження №56660962, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області.
На день розгляду заяви доказів виконання рішення суду у справі №903/617/25 матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначному законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною 1 статті 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначив, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
Отже виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону N 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону N 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до приписів статті 339 ГПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Отже, чинним процесуальним законодавством встановлено право суду встановити судовий контроль за виконанням судових рішень. При цьому, такий контроль встановлюється в разі, якщо судове рішення не виконується зобов'язаною стороною тривалий час без поважних на те підстав.
Механізм застосування до боржника заходу процесуального впливу шляхом зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення визначено статтями 345-1 та 345-4 ГПК України.
За змістом частини 2 статті 345-1 ГПК України стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Отже, процесуальним законом чітко визначені обставини з наявністю яких у особи може виникнути право на звернення з заявою про зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а саме невиконання боржником рішення суду та відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення суду.
Згідно з частиною 4 статті 345-1 ГПК України, якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору. Стягувач може звернутися до суду із заявою, передбаченою частиною першою цієї статті, в разі невиконання боржником судового рішення та за умови відкриття виконавчого провадження.
Станом на даний час виконавче провадження №79668871по виконанню рішення суду у справі №903/617/25 триває, приєднане до зведеного виконавчого провадження №56660962 та перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання (часткового виконання) рішення суду у даній справі та станом на день розгляду заяви стягувача останнє залишається невиконаним.
Суд зазначає, що наявність виконавчого провадження, у т. ч. зведеного, та вжиття виконавцем примусових заходів щодо стягнення боргу не позбавляє боржника права та реальної можливості добровільно виконати судове рішення.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності знаходяться в однаковому становищі, відтак, у ПАТ «Центренерго» наявні правомірні майнові очікування на отримання грошових коштів за наказом суду на виконання рішення, яке набрало законної сили.
Також, не може вважатись добросовісною поведінка боржника у разі невиконання невиконання судового наказу з посиланням на виконання соціально значущих функцій та на його статус як державного підприємства.
Суд враховує, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення не порушує прав боржника, не покладає на нього нових матеріально-правових обов'язків та не змінює змісту судового рішення. Такий захід має виключно процесуальний характер і спрямований на забезпечення належного виконання вже існуючого обов'язку. Водночас, відмова у застосуванні цього механізму, за наявності передбачених законом умов, створювала б ризик перетворення судового рішення на декларативний акт, що суперечить принципу верховенства права.
Зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення не є санкцією, має виключно контрольний характер і спрямоване на забезпечення прозорості та підзвітності виконання рішення. Враховуючи статус боржника та тривалість невиконання судового рішення, такий захід є пропорційним, розумним та необхідним.
Правовою підставою для зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль (близька за змістом правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду, викладена в ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі N 826/9960/15).
Згідно з ч. ч. 2-6 ст. 345-2 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 345-4 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на відсутність доказів виконання судового рішення у цій справі та наявність факту відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства “Центренерго» про зобов'язання керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» Смеречанського Сергія Степановича подати звіт про виконання судового рішення.
Суд також зазначає, що за приписами ст. 345-3 ГПК України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
До звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно ч.6 ст.345-4 ГПК України у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу, а також застосовує до такого боржника захід процесуального примусу у виді штрафу.
Керуючись статтями 234, 339, 345-1, 345-2, 345-3 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
постановив:
1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Центренерго» від 05.03.2026 про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення у справі №903/617/25 задовольнити.
2. Зобов'язати керівника (виконуючого обов'язки генерального директора) Державного підприємства “Волиньвугілля» (вул..Луцька, буд.1, м.Нововолинськ, Волинська обл., код ЄДРПОУ 32365965) ОСОБА_1 у тримісячний строк з дня отримання цієї ухвали подати письмовий звіт про виконання рішення Господарського суду Волинської області від 30 вересня 2025 року у справі №903/617/25.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає. Ухвала підписана 07.04.2026.
Суддя С. В. Бідюк