ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 квітня 2026 року Справа № 924/98/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Політуча В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Ступка Г.М. (в режимі відеоконференції);
відповідача - Бєлкін М.Л., адвокат (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 травня 2025 року (повний текст складено 27.05.2025) у справі №924/98/25 (суддя Кочергіна В.О.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області
до Комунального підприємства "Ізяславводоканал"
про стягнення 28 242 986,00 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №924/98/25 позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства "Ізяславводоканал" про стягнення 28 242 986, 00 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу, задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на користь держави 28 226 395,00 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
В решті суми у позові відмовлено.
Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Ізяславводоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області 338 716,74 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, КП "Ізяславводоканал" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Як вбачається, відповідач в апеляційній скарзі, серед іншого, просить суд прийняти до розгляду докази, які не подавались до суду першої інстанції з поважних причин, а саме: лист Шепетівської окружної прокуратури від 27.09.2024 №54-7748ВИХ-24, заяву свідка ОСОБА_1 та врахувати їх при її вирішенні спору.
Щодо поважності причин неподання вказаних доказів до суду першої інстанції заявник вказує, що ані станом на час подання позовної заяви, ані протягом часу розгляду справи у місцевому господарському суді, ані станом на момент винесення оскаржуваного рішення відповідач не знав про існування листа Шепетівської окружної Прокуратури від 27.09.2024 №54-7748ВИХ-24. Про існування вказаного листа відповідач довідався з відповіді від 02.06.2025 на адвокатський запит при підготовці апеляційної скарги, а тому просить прийняти цей доказ та врахувати його при розгляді апеляційної скарги.
Щодо заяви свідка, то апелянт зазначає, в згаданому вище листі прокуратури від 27.09.2024 №54-7748ВИХ-24, серед іншого, зазначається про порушення норм законодавства (ДСТУ) при відборі проб. Також в листі вказано, що у зв'язку із відсутністю фото та відеофіксації здійснення відбору проб та спливом тривалого часу (3 роки) з часу проведення перевірки, достовірно встановити вказані обставини наразі не є можливим.
З огляду на викладене, скаржник просить долучити до матеріалів справи заяву свідка - ОСОБА_1 , яка була присутня при відбиранні всіх трьох проб води, та яка може повідомити обставини, за яких здійснювався відбір проб вод, які не були відображені у відповідних актах.
Також в апеляційній скарзі відповідач повідомляє, що з метою процесуальної економії має намір самостійно замовити висновок експерта в порядку, передбаченому статтею 101 ГПК України. Повідомляє, що вказаний висновок експерта відповідач зможе надати суду до першого судового засідання апеляційного суду щодо розгляду цієї апеляційної скарги.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/98/25 у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В., суддя Павлюк І.Ю.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №924/98/25 та призначено справу до розгляду на 27.08.2025 о 10:30 год.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.07.2025 № 01-05/384 у зв'язку із звільненням головуючого судді Грязнова В.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 924/98/25.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 924/98/25 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В.
20.08.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому просить визнати поважними причини неподання висновку експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 15.08.2025; долучити висновок експертів №15-08/25 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 15.08.2025, до матеріалів справи та врахувати його при ухваленні постанови.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 справу №924/98/25 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В.
Безпосередньо в судовому засіданні 27.08.2025 представник відповідача підтримав клопотання про долучення додаткових доказів; представник позивача заперечила проти їх долучення та врахування судом при вирішенні спору.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про долучення додаткових доказів, дійшла висновку про долучення до матеріалів справи як нового доказу висновка експертів №15-08/25 від 15.08.2025, водночас у прийнятті до розгляду листа Шепетівської окружної прокуратури від 27.09.2024 №54-7748ВИХ-24 та заяви свідка ОСОБА_1 відмовлено.
Разом з тим, колегією суддів, враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Ізяславводоканал" внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, проведеного старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю., згідно якого розмір збитків становить 28 226 395,00 грн, а також висновку експертів №15-08/25 від 15.08.2025, згідно якого розмір збитків становить 5 140,79 грн, що свідчить про наявність в матеріалах справи доказів, які є взаємно суперечливими, повідомлено сторін про доцільність призначення у даній справі судової експертизи.
Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 27.08.2025 не заперечила проти призначення у даній справі судової експертизи; представник відповідача щодо призначення експертизи по питанням, на які вже надані відповіді у висновку експертів №15-08/25 від 15.08.2025, заперечив.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі №924/98/25, з метою надання сторонам можливості запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, а також визначити експертну установу для проведення відповідної експертизи, розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.09.2025 о 12:00 год.
26.09.2025 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення проти призначення експертизи.
29.09.2025 від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення проти призначення експертизи, в яких просить суд розглядати справу за наявними в ній доказами.
Безпосередньо в судовому засіданні 29.09.2025 представники сторін підтримали свої заперечення в частині призначення і проведення судової експертизи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 призначено у справі № 924/98/25 судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024).
На вирішення судових експертів поставлено наступні питання:
- Чи були допущені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області порушення державних стандартів при відборі проб, які зафіксовані актом №59-21 від 24.05.2021, актом №74-21 від 13.07.2021 та актом №92-21 від 27.08.2021 та порушення методик виконання вимірювань при проведенні вимірювань показників скиду та властивостей вод, результати яких зафіксовані в протоколі №59-21 від 31.05.2021, протоколі №74-21 від 19.07.2021 та протоколі №92-21 від 02.09.2021? Якщо такі порушення були допущені, чи могли такі порушення вплинути на результати лабораторних аналізів та достовірність вимірювання концентрації забруднюючих речовин в конкретних пробах вод?
- Чи є самі по собі показники Хімічного споживання кисню (ХСК) та Біохімічного споживання кисню на 5 діб (БСК5) забруднюючими речовинами?
- Чи підтверджується документально та нормативно обсяг наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, а саме у річку Горинь (випуск № 1) в період з 24.05.2021 по 23.09.2021 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання зворотних стічних вод у річку Горинь визначених дозволом на спеціальне водокористування від 09.04.2021 за №31/ХМ/49д-21 Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" та безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, які були визначені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 по 23.09.2021?
- Чи підтверджується розрахунково та документально розмір збитків, визначений Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством від 12.05.2025? Якщо не підтверджується, то в якому обсязі документально підтверджується розмір збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством за період з 24.05.2021 по 23.09.2021?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Для проведення експертизи матеріали справи № 924/98/25 разом з ухвалою направлено до експертної установи - Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024).
Оплату за проведення судової експертизи покладено на позивача.
Провадження у справі № 924/98/25 зупинено на час проведення експертизи.
13.11.2025 від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання експертів №4734-Е/4734-11-Е від 03.11.2025, в якому експерти просять суд надати додаткові матеріали, необхідні для надання висновків, а саме:
- Дозвіл на спеціальне водокористування від 09.04.2021 №31ХМ/49д-21 або його копію у придатній для дослідження якості;
- Журнал обліку якості стічних вод КП "Ізяславводоканал" у період з 24.05.2021 по 23.09.2021 або Довідку з КП "Ізяславводоканал" про об'єм (у м3) скинутих стічних вод (випуск №1) у річку Горинь у період з 24.05.2021 по 23.09.2021;
- Розрахунок нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо для КП "Ізяславводоканал", розроблених ПП "Екоінформ ЛД" у 2021 році для отримання спеціального дозволу на спеціальне водокористування від 09.04.2021 №31ХМУ49д-21.
Крім того, експерти в клопотанні на підставі положень п. 4.3 Інструкції просять уточнити зміст експертного завдання, а саме вказати спосіб проведення експертизи по четвертому питанню ухвали суду:
- проводити дослідження по четвертому питанню як комплексне, а саме: як економічне та інженерно-екологічне;
- економічне із врахуванням висновків інженерно-екологічних досліджень по другому та третьому питаннях ухвали суду.
Експерти також повідомили, що проведення досліджень по першому питанню ухвали виходить за межі компетенції судових експертів, оскільки вирішення експертного завдання, визначеного змістом даного питання передбачає з'ясування питань з галузі права, а саме: надання оцінки діям посадових осіб Державної екологічної інспекції відповідно до меж їх службових повноважень.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 поновлено провадження у справі № 924/98/25. Розгляд клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, призначено на 01.12.2025 об 10:30 год.
Зобов'язано сторін до початку судового засідання надати письмові пояснення щодо клопотання експертів про уточнення питань (першого та червертого), а також додаткові матеріали і документи, необхідні для проведення експертизи, а саме оригінали або належним чином завірені копії у придатній для дослідження якості:
- Дозвіл на спеціальне водокористування від 09.04.2021 №31ХМ/49д-21;
- Журнал обліку якості стічних вод КП "Ізяславводоканал" у період з 24.05.2021 по 23.09.2021 або Довідку з КП "Ізяславводоканал" про об'єм (у м3) скинутих стічних вод (випуск №1) у річку Горинь у період з 24.05.2021 по 23.09.2021;
- Розрахунок нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо для КП "Ізяславводоканал" розроблених ПП "Екоінформ ЛД" у 2021 році для отримання спеціального дозволу на спеціальне водокористування від 09.04.2021 №31ХМУ49д-21.
28.11.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли письмові пояснення щодо клопотання експертів, в яких він просить:
1) передати експертам для проведення експертного дослідження документи, які додаються до цієї заяви, а саме: копію дозволу на спеціальне водокористування від 09.04.2021 №31ХМ/49д-21 або його копію у придатній для дослідження якості, копію журналу обліку якості стічних вод КП "Ізяславводоканал" у період з 24.05.2021 по 23.09.2021 або Довідку з КП "Ізяславводоканал" про об'єм (у м3) скинутих стічних вод (випуск №1) у річку Горинь у період з 24.05.2021 по 23.09.2021, копію листа Шепетівської окружної Прокуратури від 27.09.2024 №54-7748ВИХ-24, копію Листа Держрибагенства від 20.10.2025 №1-6.1.2-17/6931-25;
2) витребувати Розрахунок нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо для КП "Ізяславводоканал", розроблених ПП "Екоінформ ЛД" у 2021 році для отримання спеціального дозволу на спеціальне водокористування від 09.04.21 №31ХМУ49д-21 у таких осіб:
- Приватного підприємства "Екоінформ ЛД" (код 37920700 Адреса: 29000, Україна, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вулиця Гагаріна, будинок 5),
- Державного агентства водних ресурсів України (Адреса: вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01004)
- Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області.
3) уточнити перше питання, яке поставлено на експертизу, та викласти перше питання в такій редакції:
"Чи можна з акту №59-21 від 24.05.2021, з акту №74-21 від 13.07.2021, з акту №92-21 від 27.08.2021 та інших матеріалів справи встановити характеристики посудин, в які здійснювався відбір зразків проб вод (а саме їх матеріал, об'єм, затемненість, їх попередня обробка (стерильність)), повноту наповнення посудин, обставини проведення консервування відібраних проб та температуру їх зберігання? Чи можна з протоколу №59-21 від 31.05.2021, протоколу №74-21 від 19.07.2021, протоколу №92-21 від 02.09.2021 та інших матеріалів справи встановити скільки часу та при який температурі зберігався кожний зразок та в який строк проводилось вимірювання кожного з показників складу та властивостей проб вод? Яким чином може вплинути на результати вимірювання кожного з показників складу та властивостей проб вод такі чинники як час та місце відбору проб вод, характеристика посудин, в які здійснювався відбір зразків, повнота наповнення посудин та наявність у зразках газів, консервування зразків, строк зберігання кожного зразка та температура такого зберігання?"
4) проводити комплексну інженерно-екологічну та економічну експертизу дослідження. Проводити експертне дослідження по четвертому питанню як комплексне, а саме: як економічне та інженерно-екологічне (четверте питання має враховувати за будь яких обставин як висновки інженерно-екологічних досліджень по другому та третьому питаннях, так і висновки щодо першого питання (з врахуванням уточненої редакції першого питання)).
5) доручити проведення експертизи експертам ТОВ "Інжиніринговий центр "Екскон" (код ЄДРПОУ 35951322, 01042, Україна, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 22/8).
Безпосередньо в судовому засіданні 01.12.2025 представник відповідача підтримав доводи, викладені в письмових поясненнях щодо клопотання експертів; представник позивача заперечив щодо проведення експертизи в цілому.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 у справі № 924/98/25 клопотання судових експертів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 03.11.2025 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, та уточнення змісту експертного завдання, задоволено частково.
Прийнято та долучено до матеріалів справи надані представником відповідача по справі документи.
Надано судовим експертам додатково надані представником відповідача по справі документи.
Змінено перелік питань, які ставились перед експертами згідно ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 шляхом виключення першого питання.
Уточнено зміст експертного завдання, а саме: проводити дослідження по четвертому питанню як комплексне, а саме як економічне та інженерно-екологічне.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Для проведення експертизи матеріали справи №924/98/25 разом з ухвалою направлено до експертної установи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Липинського, буд. 54, м. Львів, 79024).
Провадження у справі №924/98/25 зупинено на час проведення експертизи.
05.02.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/98/25 разом з супровідним листом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про повернення матеріалів справи без виконання.
У листі про повернення матеріалів справи без виконання вказано, що станом на 02.02.2026 рахунок вартості проведення експертизи не сплачений, а відтак відповідно до п.1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998 №53/5, ухвала від 29.09.2025 про призначення експертизи у справі № 924/98/25 залишається без виконання.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 поновлено провадження у справі № 924/98/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.03.2026 об 11:30 год.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 виправлено описку, допущену в пункті 2 резолютивної частини ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 у справі № 924/98/25, замінено дату та час розгляду справи з 16.03.2026 об 11:30 год. на 23.03.2026 об 12:00 год.
19.03.2026 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення щодо правової природи "збитків", а також клопотання про допуск до участі у справі експерта з питань права - доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника Полюховича В.І. та про долучення висновку експерта у галузі права від 22.12.2025 №01-9/1-191.
23.03.2026 від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення, в яких заявник просить відмовити у долученні до матеріалів справи висновку експерта у галузі права, відмовити у допиті особи, яка його склала, не брати до уваги доводи відповідача, викладені у зазначеному висновку та відхилити доводи відповідача щодо неправомірності нарахування збитків; також позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
23.03.2026 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення щодо клопотання та заперечень позивача та щодо ухилення від проведення експертизи.
23.03.2026 судом відкладено розгляд справи на 06.04.2026 о 12:15 год., про що постановлено відповідну ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
03.04.2026 від представника відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо заперечень позивача від 23.03.2026.
06.04.2026 від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення щодо пояснень позивача від 03.04.2026.
Також 06.04.2026 від представника позивача через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення щодо проведення експертизи, врахування показника "мінералізація води", визначення категорії водного об'єкта та застосування коефіцієнта, розрахунку ГДС, а також визначення часу скидання і маси забруднюючих речовин.
Безпосередньо в судовому засіданні 06.04.2026 представник позивача щодо питання долучення розрахунку нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами КП "Ізяславводоканал", розробленого ПП "Екоінформ-ЛД", поклався на розсуд суду; представник відповідача заперечив проти долучення вказаного розрахунку.
З огляду на викладене, враховуючи, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 вже надано оцінку питанню подання вказаного доказу, а також беручи до уваги обмеження щодо подання нових доказів у суді апеляційної інстанції, передбачені статтею 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для долучення розрахунку нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водний об'єкт із зворотними водами КП "Ізяславводоканал", розробленого ПП "Екоінформ-ЛД" до матеріалів справи та відмову у задоволенні відповідного клопотання.
Разом з тим, колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про допуск до участі у справі експерта з питань права та про долучення до матеріалів справи висновку експерта у галузі права від 22.12.2025 №01-9/1-191, зазначає наступне.
Так, чинне законодавство розрізняє:
- висновки експерта, залученого судом,
- висновки експерта, надані учасниками справи.
Законом від 03.10.2017 № 2147-VIII до ГПК України були внесені зміни, що виокремили експерта з питань права як самостійного учасника господарського процесу, а також закріпили норми, присвячені висновку експерта у галузі права.
Відповідно до ст.108 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо: застосування аналогії закону, аналогії права; змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
За змістом ст.109 ГПК України, висновок експерта у галузі права не є доказом (попри те, що норми параграфу 7 включені до глави 5 "Докази та доказування" розділу І ГПК України), має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань (ч.2 ст.109 ГПК України).
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі № 910/18649/19, відповідно до якої, висновок експерта з питань права не є доказом у розумінні процесуального закону, а його прийняття та врахування належить до дискреційних повноважень суду.
Відтак, в силу приписів вказаних норм ГПК України, висновок експерта у галузі права не є самодостатньою підставою для відступлення від правових висновків Верховного Суду та не може перебирати на себе функцію тлумачення норм права при вирішенні спорів, а носить допоміжний (консультативний) характер.
Висновок експерта в галузі права не має здатності підтвердити чи спростувати яку-небудь обставину, яка входить до предмета доказування у справі, оскільки не містить дослідження, яке стосується обставин справи, і є джерелом відомостей, які можуть бути необхідними для кваліфікації судом правовідносин сторін і вибору правової норми, яка підлягає застосуванню, проте не пов'язані із встановленням обставин справи.
Крім того, згідно з ч.1 ст.70 ГПК України, як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі експерта з питань права та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.
Відповідно до ч.5 ст.98 ГПК України, суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Так, як вбачається з клопотання представника відповідача, Висновок експерта у галузі права від 22.12.2025 №01-9/1-191 підготовлено Полюховичем В.І. - завідувачем відділу правової взаємодії бізнесу та держави Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва імені академіка Ф.Г.Бурчака НАПрН України, на підставі договору від 10.12.2025 № 17/1012, укладеного між зазначеним інститутом та АО "МОРІС ГРУП", у порядку статті 108 ГПК України.
Висновок експерта у галузі права від 22.12.2025 №01-9/1-191 охоплює аналіз таких питань:
1) Чи врегульовуються нормами чинного цивільного законодавства України та нормами цивільного законодавства (зокрема станом на 2021 рік) відносини, пов'язані з притягненням до відповідальності по відшкодуванню збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які розраховуються відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783?
2) До якого виду відповідальності належать заходи організаційно-правового та майнового характеру, які здійснюються відповідно до розрахунків, передбачених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783?
3) Який правовий порядок, з урахуванням аналогії закону, повинен бути застосований до відповідальності, яка визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783?
Зазначений висновок експерта у галузі права спрямований на дослідження, аналіз та доктринальне тлумачення норм чинного законодавства України щодо відповідальності за порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, з урахуванням застосування аналогії закону та фактичних обставин, викладених у наданих документах.
За результатами дослідження поставлених питань експерт у галузі права дійшов таких висновків:
1) відносини щодо відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не врегульовані нормами цивільного законодавства України та належать до сфери спеціального природоохоронного законодавства;
2) заходи, що застосовуються відповідно до зазначеної Методики, мають змішаний публічно-приватний характер та за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями у вигляді штрафу;
3) до порядку притягнення до відповідальності у вказаних правовідносинах за аналогією закону можуть застосовуватися норми Господарського кодексу України в частині адміністративно-господарських санкцій.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що висновок експерта у галузі права має допоміжний (консультативний) характер і не містить відомостей, спрямованих на встановлення обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, колегія суддів зазначає, що, зокрема, наведені представником відповідача доводи щодо необхідності застосування аналогії закону самі по собі не свідчать про обґрунтованість врахування такого висновку та виклику експерта для надання пояснень, а відтак, враховуючи, що питання долучення висновку експерта у галузі права до матеріалів справи та виклику експерта належить до дискреційних повноважень суду, доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про допуск до участі у справі експерта з питань права та про долучення до матеріалів справи висновку експерта у галузі права від 22.12.2025 № 01-9/1-191.
Безпосередньо в судовому засіданні 06.04.2026 представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі, у відзиві на неї та у своїх письмових поясненнях.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, Комунальне підприємство "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) є первинним водокористувачем та здійснює спеціальне водокористування на підставі Дозволу, виданого 09.04.2021 Державним агентством водних ресурсів України, а саме дозволу на спеціальне водокористування № 31/ХМ/49д-21, строк дії якого визначено з 09.04.2021 по 09.04.2024, яким, зокрема, встановлено підприємству ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об'єкти окремо для кожного водовипуску).
При цьому, як вбачається зі змісту зазначеного дозволу, спеціальне водокористування передбачало використання води з підземних джерел на питні і санітарно-гігієнічні потреби в обсязі 2,3 мі/добу (0,6 тис. мі/рік), а також 573,5 мі/добу (11,3 тис. мі/рік) на виробничі потреби, водночас скид зворотних (стічних) вод здійснювався у поверхневий водний об'єкт - річку Горинь за межами м.Ізяслав Шепетівського (Ізяславського) району Хмельницької області, а категорія стічних вод визначена як виробничо-побутова.
Крім того, відповідним дозволом на спеціальне водокористування № 31/ХМ/49д-21 від 09.04.2021 встановлено гранично допустимі концентрації (ГДК) для 16 забруднюючих речовин, а саме: азот амонійний - 0,38 мг/дм3; БСК5 - 7,4 мгО2/дм3; ХСК - 35,1 мгО/дм3; завислі речовини - 7,98 мг/дм3; нафтопродукти - 0 мг/дм3; нітрати - 6,9 мг/дм3; нітрити - 0,06 мг/дм3; сульфати - 49,4 мг/дм3; фосфати - 0,92 мг/дм3; хлориди - 90,3 мг/дм3; мінералізація - 413 мг/дм3; залізо загальне - 0,05 мг/дм3; СПАР - 0,06 мг/дм3; цинк - 0,006 мг/дм3; мідь - 0,001 мг/дм3; нікель - 0,007 мг/дм3.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи також наявна копія дозволу на спеціальне водокористування, виданого КП "Ізяславводоканал" № 97/ХМ/49д-21 від 24.09.2021, яким, у свою чергу, визначено ліміти скидання забруднюючих речовин (гранично допустимі скиди (ГДС) та фактичні скиди речовин із зворотними (стічними) водами у поверхневі водні об'єкти окремо для кожного водовипуску).
Також, як встановлено матеріалами справи, 21.05.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано наказ № 497 "Про проведення планової перевірки Комунального підприємства "Ізяславводоканал", яким, зокрема, утворено комісію з проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства зазначеним підприємством у складі трьох осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та визначено здійснити таку перевірку у період з 24 травня по 04 червня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.05.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (вул. Шевченка, 39, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300, код ЄДРПОУ 14151760).
В подальшому, у період з 24 травня по 04 червня 2021 року, як встановлено матеріалами справи, посадовими особами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Смольським А.Ю. та Хоменко С.О., на підставі наказу № 497 від 21.05.2021 та направлення № 409/03 від 21.05.2021, проведено планову перевірку зазначеного підприємства, за результатами якої складено акт № 382/03 від 04.06.2021 про результати здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Зі змісту вказаного акта вбачається, що окрім іншого, зафіксовано низку порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема:
- невиконання пункту 5 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області № 588/03 від 08.10.2019 щодо усунення порушень правил експлуатації очисних споруд;
- невиконання пункту 7 зазначеного припису щодо встановлення вимірювальної апаратури, яка здійснює облік обсягів скидання води;
- порушення умов спеціального водокористування, визначених дозволом №31/ХМ/49д-21 від 09.04.2021, що, зокрема, полягало у неналежному утриманні очисних споруд (зокрема, у вторинному відстійнику візуально спостерігалося спливання активного мулу), а також у скиданні забруднюючих речовин із зворотними (стічними) водами (випуск № 1) у річку Горинь з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів;
- крім того, суб'єктом господарювання не дотримано умов дозволу щодо здійснення контролю за іншими показниками та характеристиками зворотних (стічних) вод, зокрема, таких як плаваючі домішки, колір, температура стічних вод, розчинений кисень, токсичність та бактеріологічні показники.
При цьому, акт № 382/03 від 04.06.2021 підписано директором КП "Ізяславводоканал" Поліщуком М.О. та головним інженером підприємства Поліщуком С.М. без зауважень, пояснень чи заперечень.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що 07.06.2021 керівнику КП "Ізяславводоканал" винесено припис № 382/03, яким, зокрема, у пункті 4 визначено вимогу забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування №31/ХМ/49д-21 щодо дотримання встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у річку Горинь та припинити наднормативний скид забруднюючих речовин, а саме за такими показниками: сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, хлориди, сульфати, фосфати, азот амонійний, нітрити, залізо, нафтопродукти, мідь; водночас у пункті 5 зазначеного припису виставлено вимогу забезпечити дотримання умов спеціального водокористування, визначених вказаним дозволом, шляхом усунення порушень правил експлуатації очисних споруд.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акта відбору проб вод № 59-21 від 24.05.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Хоменко С.О., у присутності завідувача лабораторії КП "Ізяславводоканал" Хмурої В.І., здійснено відбір трьох проб скиду зворотних вод з очисних споруд, а саме:
- перша проба - 24.05.2021 о 12:45, об'ємом 5,1 дм3;
- друга проба - 24.05.2021, об'ємом 5,1 дм3;
- третя проба - 24.05.2021, об'ємом 5,1 дм3.
При цьому, відібрані проби доставлено для проведення вимірювань 24.05.2021 о 16:30, а під час транспортування вони зберігались в автомобільному холодильнику GSB-18.
За результатами проведених вимірювань відібраних проб води відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води від 31.05.2021 № 59-21, яким, зокрема, зафіксовано перевищення встановлених нормативів при скиді зворотних вод з очисних споруд, а саме: азоту амонійного - у 3,7 рази; БСК5 - у 1,1 рази; ХСК - у 2,1 рази; завислих речовин - у 1,6 рази; нітритів - у 43 рази; сульфатів - у 1,3 рази; фосфатів - у 2,7 рази; хлоридів - у 1,6 рази; мінералізації (сухого залишку) - у 1,8 рази; заліза загального - у 2,5 рази.
Крім того, судом встановлено, що 24.05.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 007754 щодо майстра КП "Ізяславводоканал" ОСОБА_5 за ознаками правопорушення, передбаченого ч.2 ст.61 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з допущенням порушення правил експлуатації очисних споруд.
За результатами розгляду зазначеного протоколу посадовою особою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 178/03 від 04.06.2021 про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, який, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією №5821-1474-4821-1849 від 14.06.2021, який останнім було сплачено в добровільному порядку.
Також судом встановлено, що 04.06.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. складено протоколи про адміністративне правопорушення № 007802 та № 007803 щодо керівника КП "Ізяславводоканал" Поліщука М.О. за ознаками правопорушень, передбачених ч.1 ст.59 та ч.1 ст.78 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з тим, що останнім допущено забруднення річки Горинь внаслідок скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами з випуску № 1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів, що, зокрема, підтверджується протоколом вимірювання показників складу та властивостей проб вод № 59-21 від 31.05.2021, а також тим, що під час перевірки встановлено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел, а саме комплексу очисних споруд, за відсутності відповідного дозволу на викиди.
За результатами розгляду зазначених протоколів посадовою особою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 179/03 від 07.06.2021 про накладення на керівника КП "Ізяславводоканал" ОСОБА_6 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн, який, як підтверджується квитанцією №4231-1475-4685-4319 від 15.06.2021, який останнім було сплачено в добровільному порядку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.07.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано наказ № 658 "Про проведення позапланової перевірки Комунального підприємства "Ізяславводоканал", яким, зокрема, утворено комісію з проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у складі двох осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , та визначено провести перевірку у період з 12 по 23 липня 2021 року.
У подальшому, 09.07.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Ізяславводоканал" (вул. Шевченка, 39, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300, код ЄДРПОУ 14151760).
Як встановлено судом, у період з 12.07.2021 по 23.07.2021, на підставі наказу № 658 від 08.07.2021 та направлення на перевірку № 539/03 від 09.07.2021, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку КП "Ізяславводоканал" щодо виконання вимог припису від 07.06.2021 № 382/03.
За результатами проведення вказаного заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складено акт № 534/03 від 23.07.2021, яким, зокрема, зафіксовано порушення, що полягають:
- у невиконанні пункту 4 припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 07.06.2021 № 382/03 (абз.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності");
- у порушенні умов спеціального водокористування, визначених дозволом №31/ХМ/49д-21 (п.6 ст.110 Водного кодексу України);
- у порушенні вимог п.3 ст.44 та ст.70 Водного кодексу України, що виразилось у допущенні скидання забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами (випуск №1) у річку Горинь з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів, що підтверджується, зокрема, протоколом № 74-21 вимірювань показників складу та властивостей вод від 19.07.2021, відповідно до якого зафіксовано перевищення за такими показниками: сухий залишок - 804 мг/дм3 при нормативі 413 мг/дм3; завислі речовини - 10,5 мг/дм3 при нормативі 7,98 мг/дм3; ХСК - 70 мг/дм3 при нормативі 35,1 мг/дм3; БСК5 - 7,9 мг/дм3 при нормативі 7,4 мг/дм3; хлориди - 156,02 мг/дм3 при нормативі 90,3 мг/дм3; сульфати - 68,4 мг/дм3 при нормативі 49,4 мг/дм3; фосфати - 3,10 мг/дм3 при нормативі 0,92 мг/дм3; азот амонійний - 5,03 мг/дмі3 при нормативі 0,38 мг/дм3; нітрит-іони - 0,26 мг/дм3 при нормативі 0,06 мг/дм3; залізо загальне - 0,119 мг/дм3 при нормативі 0,005 мг/дм3.
При цьому, акт № 534/03 від 23.07.2021 підписано виконувачем обов'язків директора КП "Ізяславводоканал" Мельничуком О.М. та головним інженером підприємства Приймаком І.М. без пояснень, зауважень чи заперечень.
Судами встановлено, що відповідно до акта відбору проб вод № 74-21 від 13.07.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Лісовою Д.В., у присутності завідувача лабораторії КП "Ізяславводоканал" Хмурої В.І., здійснено відбір трьох проб скиду зворотних вод з очисних споруд, а саме:
- проби, відібраної 13.07.2021 о 10:18 (об'єм 5,1 дм3) - у місці скиду зворотних вод в р.Горинь;
- проби, відібраної о 10:21 (об'єм 5,1 дм3) - у р.Горинь на відстані 100 м вище місця скиду;
- проби, відібраної о 10:35 (об'єм 5,1 дм3) - у р.Горинь на відстані 500 м нижче місця скиду.
При цьому, відібрані проби доставлено для проведення вимірювань 13.07.2021 о 16:00, а під час транспортування вони зберігались в автомобільному холодильнику GSB-18.
За результатами проведених вимірювань відібраних проб води відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води від 19.07.2021 № 74-21, яким, зокрема, встановлено перевищення встановлених нормативів при скиді зворотних вод з очисних споруд, а саме: азоту амонійного - у 8,8 рази; БСК5 - у 1,6 рази; ХСК - у 2,8 рази; завислих речовин - у 1,4 рази; нітритів - у 4,8 рази; сульфатів - у 1,4 рази; фосфатів - у 4,1 рази; хлоридів - у 1,8 рази; мінералізації (сухого залишку) - у 2,0 рази; заліза загального - у 2,3 рази.
Крім того, 23.07.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 007987 щодо виконувача обов'язків директора КП "Ізяславводоканал" Мельничука О.Г. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного нагляду (контролю), а саме невиконанням пунктів припису від 07.06.2021 № 382/03, що є порушенням пункту "ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
За результатами розгляду зазначеного протоколу посадовою особою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 230/03 від 27.07.2021 про накладення на Мельничука О.Г. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн, який, що підтверджується квитанцією № 9240-9530-9440-5501 від 06.08.2021, який останнім було сплачено в добровільному порядку.
Також судом встановлено, що 27.07.2021 керівнику КП "Ізяславводоканал" винесено повторний припис № 534/03, яким, зокрема, у п.4 визначено вимогу забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування № 31/ХМ/49д-21 щодо дотримання встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у річку Горинь та припинити наднормативний скид забруднюючих речовин за такими показниками: сухий залишок, завислі речовини, ХСК, БСК5, хлориди, сульфати, фосфати, азот амонійний, нітрит-іони, залізо загальне, водночас п.5 зазначеного припису встановлено вимогу забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування шляхом усунення порушень правил експлуатації очисних споруд.
Окрім цього, 17.08.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано наказ № 765 "Про проведення позапланової перевірки Комунального підприємства "Ізяславводоканал", яким, зокрема, утворено комісію у складі Смольського А.Ю. та Хоменко С.О. та визначено здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством у період з 25 серпня по 07 вересня 2021 року.
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2021 Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області видано направлення на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Ізяславводоканал" (вул. Шевченка, 39, м. Ізяслав, Хмельницька область, 30300, код ЄДРПОУ 14151760).
У подальшому, у період з 25.08.2021 по 07.09.2021, на підставі наказу № 765 від 17.08.2021 та направлення № 637/03 від 18.08.2021, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку КП "Ізяславводоканал" щодо виконання вимог припису від 27.07.2021 № 534/03.
Матеріали справи містять акт № 653/03 від 06.09.2021, складений за результатами проведення зазначеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
При цьому, акт № 653/03 від 06.09.2021 підписано директором КП "Ізяславводоканал " Лукасевичем І.І. та головним інженером підприємства Приймаком І.М., а також отримано 06.09.2021 без пояснень, зауважень чи заперечень.
Як вбачається зі змісту зазначеного акта, зокрема, зафіксовано порушення, що полягають:
- у невиконанні КП "Ізяславводоканал" п.4 припису № 534/03 від 27.07.2021 (абз.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ");
- у порушенні умов спеціального водокористування, визначених дозволом №31/ХМ/49д-21 (п.6 ст.110 Водного кодексу України);
- у порушенні вимог п.3 ст.44 та ст.70 Водного кодексу України, що виразилось у допущенні скидання забруднюючих речовин зі зворотними (стічними) водами (випуск №1) у річку Горинь з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів.
Так, зокрема, за результатами інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області встановлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів за такими показниками: сухий залишок - 924 мг/дм3 при нормативі 413 мг/дм3; завислі речовини - 12,5 мг/дм3 при нормативі 7,98 мг/дм3; ХСК - 125,0 мг/дм3 при нормативі 35,1 мг/дм3; БСК5 - 15,4 мг/дм3 при нормативі 7,4 мг/дм3; хлориди - 177,30 мг/дм3 при нормативі 90,3 мг/дм3; сульфати - 72,5 мг/дм3 при нормативі 49,4 мг/дм3; фосфати - 4,37 мг/дм3 при нормативі 0,92 мг/дм3; азот амонійний - 1,68 мг/дм3 при нормативі 0,38 мг/дм3; нітрит-іони - 0,31 мг/дм3 при нормативі 0,06 мг/дм3; залізо загальне - 0,115 мг/дм3 при нормативі 0,05 мг/дм3; нафтопродукти - 0,04 мг/дм3 при нормативі 0 мг/дм3, що підтверджується протоколом вимірювань № 92-21 від 02.09.2021.
Крім того, відповідно до акта відбору проб вод № 92-21 від 27.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Хоменком С.О., у присутності завідувача лабораторії КП "Ізяславводоканал" Хмурої В.І., здійснено відбір трьох проб скиду зворотних вод з очисних споруд, а саме:
- проби, відібраної 27.08.2021 о 11:00 (об'єм 5,1 дм3) - у місці скиду в р. Горинь;
- проби, відібраної о 11:15 (об'єм 5,1 дм3) - у р. Горинь на відстані 100 м вище місця скиду;
- проби, відібраної о 11:35 (об'єм 5,1 дм3) - у р. Горинь на відстані 500 м нижче місця скиду.
При цьому, відібрані проби доставлено для проведення вимірювань 27.08.2021 о 15:00, а під час транспортування вони зберігались в автомобільному холодильнику GSB-18.
За результатами проведених вимірювань відібраних 27.08.2021 проб води відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області складено протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води від 02.09.2021 № 92-21, яким, зокрема, зафіксовано перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів при скиді зворотних вод з очисних споруд, а саме: сухого залишку - 924 мг/дм3 при нормативі 413 мг/дм3; завислих речовин - 12,5 мг/дм3 при нормативі 7,98 мг/дм3; ХСК - 125,0 мг/дм3 при нормативі 35,1 мг/дм3; БСК5 - 15,4 мг/дм3 при нормативі 7,4 мг/дм3; хлоридів - 177,30 мг/дм3 при нормативі 90,3 мг/дм3; сульфатів - 72,5 мг/дм3 при нормативі 49,4 мг/дм3; фосфатів - 4,37 мг/дм3 при нормативі 0,92 мг/дм3; азоту амонійного - 1,68 мг/дм3 при нормативі 0,38 мг/дм3; нітрит-іонів - 0,31 мг/дм3 при нормативі 0,06 мг/дм3; заліза загального - 0,115 мг/дм3 при нормативі 0,05 мг/дм3; нафтопродуктів - 0,04 мг/дм3 при нормативі 0 мг/дм3.
Крім того, 06.09.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Смольським А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 008365 щодо директора КП "Ізяславводоканал" Лукасевича І.І. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного нагляду (контролю), а саме невиконанням пунктів припису від 27.07.2021 №534/03, що є порушенням пункту "ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
За результатами розгляду зазначеного протоколу посадовою особою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 268/03 від 08.09.2021 про накладення на Лукасевича І.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 306,00 грн, який, що підтверджується квитанцією № 3370-1568-6658-9334 від 16.09.2021, який останнім було сплачено в добровільному порядку.
Також матеріали справи свідчать, що 24.09.2021 КП "Ізяславводоканал" отримано новий дозвіл на спеціальне водокористування № 97/ХМ/49д-21, яким суб'єкту господарювання встановлено нові гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, що скидаються у річку Горинь зі зворотними (стічними) водами.
У подальшому, у період з 25.11.2021 по 08.12.2021, на підставі наказу від 23.11.2021 №1139 та направлення від 24.11.2021 № 975/03, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області проведено позапланову перевірку КП "Ізяславводоканал" щодо виконання вимог припису від 27.07.2021 № 534/03, за результатами якої складено акт №975/03 від 08.12.2021 про результати здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Як вбачається зі змісту акта перевірки № 975/03 від 08.12.2021, за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) зафіксовано низку порушень вимог природоохоронного законодавства, зокрема:
- невиконання КП "Ізяславводоканал" вимог припису Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 27.07.2021 № 534/03 (п.п.1-2, 7, 8-9, 11, 13-14) (абз.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності");
- здійснення у період з 24.05.2021 по 23.09.2021 наднормативного скиду забруднюючих речовин (сухий залишок (мінералізація), завислі речовини, ХСК, БСК5, хлориди, сульфати, фосфати, азот амонійний, нітрити, мідь) зі зворотними водами у річку Горинь з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування №31/ХМ/49д-21 нормативів гранично допустимих скидів, що підтверджується, зокрема, протоколами вимірювань № 59-21 від 31.05.2021, № 74-21 від 19.07.2021, № 92-21 від 02.09.2021, а також результатами інструментально-лабораторних досліджень та даними журналу обліку якості стічних вод підприємства; при цьому обсяг скинутих зворотних вод за вказаний період становив 101104,4 мі, фактичні витрати - 34,5 м3/год, а тривалість скиду - 2928 годин.
Крім того, відповідно до протоколу вимірювань № 148-21 від 01.12.2021 встановлено здійснення скиду зворотних (міських) вод у річку Горинь (випуск № 1) з перевищенням нормативів гранично допустимих скидів за показниками завислих речовин, ХСК, БСК, хлоридів, сульфатів, азоту амонійного, нітритів, нафтопродуктів, заліза загального та міді, а також зафіксовано порушення правил експлуатації водогосподарських споруд очисних споруд (п.6 ст.44 Водного кодексу України).
При цьому, акт № 975/03 від 08.12.2021 підписано директором КП "Ізяславводоканал" Лукасевичем І.І. без пояснень, зауважень чи заперечень, що підтверджується відповідною відміткою про його отримання 08.12.2021.
Разом з тим, 25.11.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Присяжною Л.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення № 008860 щодо директора КП "Ізяславводоканал" Лукасевича І.І. за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з невиконанням законних вимог посадових осіб органів державного нагляду (контролю), а саме невиконанням пунктів припису від 27.07.2021 №534/03, що є порушенням пункту "ї" ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
За результатами розгляду зазначеного протоколу посадовою особою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області винесено постанову № 339/03 від 06.12.2021 про накладення на Лукасевича І.І. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн, який, як підтверджується квитанцією № 3709-1657-9259-6110 від 14.12.2021, який останнім було сплачено в добровільному порядку.
Окрім цього, керівнику КП "Ізяславводоканал" видано припис № 975/03 від 08.12.2021, яким, зокрема, у п.3 встановлено вимогу забезпечити виконання умов дозволу на спеціальне водокористування щодо дотримання нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у річку Горинь та припинити наднормативний скид за відповідними показниками, а також у п.5 - забезпечити усунення порушень правил експлуатації очисних споруд, при цьому додатково приписом від 13.12.2021 № 975-01/03 зобов'язано припинити самовільний скид нафтопродуктів зі зворотними водами у річку Горинь з випуску № 1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009, здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, відповідно до якого, розмір відшкодування збитків, завданих внаслідок скиду забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимих скидів у річку Горинь за період з 24.05.2021 по 23.09.2021, становить 28 242 989,00 грн.
Крім того, 30.03.2023 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 793/07 із зазначеним розрахунком та вимогою відшкодувати завдану шкоду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням № 2902001884213 від 05.04.2023 та фіскальним чеком від 05.04.2023.
Відповідачем в добровільному порядку завдані державі збитки не відшкодовані.
За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Ізяславводоканал" шкоди у розмірі 28 242 989,00 грн, посилаючись на заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні, що матеріалами справи підтверджено наявність всіх складових складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об'єкт (р.Горинь) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів в період з 24.05.2021 по 23.09.2021; причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; та власне самої шкоди. Водночас суд окремо наголосив, що відповідач не довів відсутності своєї вини у заподіянні цієї шкоди належними та допустимими доказами.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) державній охороні та регулюванню використання підлягають, зокрема, навколишнє природне середовище та природні ресурси, у тому числі води.
Відповідно до пункту "а" ч.1 ст.20-2 Закону, до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, належить організація та здійснення такого контролю.
Згідно з Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, Державна екологічна інспекція є територіальним органом, на який покладено реалізацію повноважень Держекоінспекції у відповідній сфері, зокрема щодо здійснення державного нагляду (контролю), розрахунку збитків та звернення до суду з позовами про їх відшкодування.
Відповідно до п.п 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 № 46, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є територіальним органом Держекоінспекції, повноваження якого поширюються на територію Хмельницької області.
Розділом ІІ зазначеного Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, проводить перевірки, складає відповідні акти, визначає розмір шкоди, звертається до суду з позовами та вживає заходи досудового врегулювання спорів.
Відтак, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є належним органом, уповноваженим державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.1 Водного кодексу України (далі - ВК України), водокористування є використанням вод (водних об'єктів), зокрема, для скидання стічних вод та інших видів впливу на водні об'єкти, при цьому ліміт скиду забруднюючих речовин визначається як граничний обсяг їх скиду, встановлений дозволом на спеціальне водокористування, а зворотні води - як води, що повертаються у природні водні об'єкти після використання.
Згідно зі ст.ст.46, 48, 49 ВК України, водокористування поділяється на загальне та спеціальне, при цьому спеціальне водокористування, яке включає скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, здійснюється виключно на підставі відповідного дозволу та є платним.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.44 ВК України, водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, а ст.70 цього Кодексу передбачено, що скидання стічних вод допускається виключно за умови дотримання нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно зі ст.ст.110, 111 ВК України та ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення вимог водного законодавства тягне за собою встановлену законом відповідальність, а завдана шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі незалежно від застосування інших заходів відповідальності.
Крім того, відповідно до ст.ст. 2, 35, 56 Закону України "Про охорону земель" суб'єкти господарювання зобов'язані дотримуватися вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності, а шкода, заподіяна земельним ресурсам, підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
З урахуванням положень ст.16 та ст.1166 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди є одним із способів захисту цивільних прав, при цьому для настання деліктної відповідальності необхідним є встановлення сукупності таких елементів, як протиправна поведінка, наявність шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між ними та вина, яка презюмується, якщо інше не доведено.
Відтак, для покладення на особу обов'язку з відшкодування шкоди, завданої порушенням природоохоронного законодавства, суд має встановити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в їх сукупності.
Судом враховано, що порядок визначення розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, регулюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (далі - Методика № 389).
Вказана правова позиція узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду. Так, зокрема, у постанові від 21.06.2022 у справі № 922/3025/20 Верховний Суд дійшов висновку, що визначення розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснюється із застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389. При цьому суд зазначив, що державні інспектори з моменту встановлення факту відповідного порушення зобов'язані здійснити збір та аналіз необхідних матеріалів і на підставі вказаної Методики провести розрахунок розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/739/19 (5021/2509/2011), в якій зазначено, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (із змінами та доповненнями), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, затверджено Методику № 389, яка визначає порядок розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема у разі забруднення водних об'єктів унаслідок самовільних чи аварійних скидів забруднюючих речовин із зворотними водами або у складі сировини, продукції чи відходів, за винятком випадків забруднення морських вод і виключної (морської) економічної зони України із суден та інших плавучих засобів.
Відтак, доводи апелянта про невідповідність Методики № 389 положенням Цивільного кодексу України та неможливість її застосування до спірних правовідносин, на переконання колегії суддів, є безпідставними, оскільки, як уже зазначалося вище з урахуванням усталеної практики Верховного суду, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснюється саме на підставі цієї Методики, яка, будучи спеціальним нормативно-правовим актом, підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Відповідно до п.1.2 Методики № 389, вона застосовується, зокрема, у випадках забруднення водних об'єктів, у тому числі внаслідок наднормативних скидів забруднюючих речовин із зворотними водами, забруднення поверхневих і підземних вод, самовільного використання водних ресурсів за відсутності відповідних дозвільних документів, а також у разі перевищення встановлених лімітів забору, використання води та скидання забруднюючих речовин і нормативів гранично допустимого скидання.
Згідно з п.1.4 Методики № 389, державні інспектори з моменту встановлення факту порушення здійснюють збір та аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики визначають розмір відшкодування завданих збитків.
Відповідно до п.2.1 Методики № 389, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт, зокрема, вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин із перевищенням установлених нормативів гранично допустимих скидів або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.
За змістом п.п. 2.2-2.4 Методики № 389, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторного контролю, документальних перевірок або розрахунковим методом, при цьому для його визначення використовуються відповідні розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань, а з моменту встановлення факту перевищення нормативів до його припинення відбір проб води здійснюється не менше трьох разів.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, під час проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності КП "Ізяславводоканал" інспекторами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за участю представників підприємства здійснювався відбір проб води у р. Горинь (випуск № 1), що підтверджується актами відбору проб води № 59-21 від 24.05.2021, № 74-21 від 13.07.2021, № 92-21 від 27.08.2021.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведених документальних перевірок та даних, отриманих внаслідок інструментально-лабораторного контролю, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області на підставі Методики № 389 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок наднормативного скиду КП "Ізяславводоканал" забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об'єкт, який первісно визначено у сумі 28 242 989,00 грн (за формулою 12 Методики № 389).
Водночас під час розгляду справи позивачем подано уточнений розрахунок шкоди (вх. № 05-22/3696/25 від 13.05.2025), відповідно до якого розмір шкоди становить 28 226 395,00 грн.
Перевіривши доводи скаржника щодо порушення порядку відбору проб зворотних вод, колегія суддів встановила, що в актах відбору проб води № 59-21 від 24.05.2021, № 74-21 від 13.07.2021 та № 92-21 від 27.08.2021 відсутні відомості щодо прив'язки до місцевості та способу визначення відстані від місця скиду, глибини відбору проб, застосування стерилізації тари та консервування проб, зафіксовано невідповідність загального об'єму проб сумі окремих проб, а також відсутні дані про фото- чи відеофіксацію процедури відбору, що у своїй сукупності могло вплинути на достовірність результатів інструментально-лабораторних вимірювань, покладених в основу висновків про наявність порушення та визначення розміру шкоди.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у спірних правовідносинах результати інструментально-лабораторних досліджень є визначальними для встановлення як самого факту наднормативного скиду забруднюючих речовин, так і для обчислення розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у зв'язку з чим дотримання встановленої процедури відбору, транспортування, зберігання та дослідження проб води має принципове значення та не може розглядатися як формальна вимога.
Як вбачається з доводів апелянта, допущені, за його твердженням, порушення під час відбору проб, стосуються саме тих елементів процедури, які покликані забезпечити репрезентативність проби та незмінність її фізико-хімічних показників до моменту проведення аналізу, зокрема визначення точок відбору, умов відбору, способу поводження з пробами та дотримання строків їх дослідження. Відсутність відповідних відомостей у актах унеможливлює перевірку дотримання таких вимог та виключення впливу сторонніх чинників на результати вимірювань.
Крім того, колегія суддів враховує, що національні стандарти у сфері відбору проб води (ДСТУ ISO 5667 у відповідних частинах) встановлюють вимоги щодо обов'язкової фіксації умов та параметрів відбору, а також забезпечення належного зберігання і транспортування проб з метою недопущення зміни їх складу, а відтак недотримання таких вимог або неможливість перевірки їх дотримання об'єктивно впливає на достовірність отриманих результатів.
За таких обставин, враховуючи, що саме результати проведених вимірювань, покладені позивачем в основу висновків про наявність порушення природоохоронного законодавства та визначення розміру шкоди, колегія суддів дійшла висновку, що встановлена відсутність необхідних відомостей у актах відбору проб та інші недоліки процедури у своїй сукупності могли вплинути на результати інструментально-лабораторних вимірювань.
Колегія суддів також враховує доводи апелянта про те, що відповідачем здійснювався регулярний лабораторний контроль якості зворотних вод, зокрема, відповідно до актів відбору проб вод від 20.08.2021 та 23.08.2021, протоколів атестації № 121, 122, свідоцтва про повірку засобів вимірювальної техніки № 251, 252, 253, 254 від 11.08.2022, журналу аналізу зворотних вод, долучених до матеріалів справи, перевищення встановлених нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотних водах не встановлено.
Зазначені протоколи містять результати вимірювань показників складу стічних вод у відповідний період та свідчать про відповідність таких показників встановленим нормативам, що прямо суперечить висновкам позивача, сформованим на підставі результатів інструментально-лабораторного контролю.
Так, Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово звертав увагу на вимоги до належності та допустимості доказів у спорах щодо порушення природоохоронного законодавства.
Так, у постанові від 25.05.2023 у справі № 924/883/21 зазначено, що не допускається включення до акта перевірки інформації чи висновків, які не підтверджені документально, оскільки у разі заперечення суб'єктом господарювання зафіксованого в акті факту порушення він позбавляється можливості ефективно спростувати такі твердження.
У постанові від 18.05.2023 у справі № 914/669/22 Верховний Суд наголосив, що акт перевірки державної екологічної інспекції сам по собі не може бути єдиним чи вичерпним доказом вчинення правопорушення, а подані сторонами докази підлягають оцінці судами як окремо, так і в їх сукупності.
Крім того, у постанові від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20 Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про необхідність відображення в акті перевірки детального опису виявленого порушення, зокрема із зазначенням відповідних показників, розмірів та приладів, якими здійснювалися вимірювання, що є необхідним для належної фіксації порушення та визначення розміру завданої шкоди.
Водночас у постанові від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19 Верховний Суд зауважив, що позивач самостійно визначає докази на підтвердження заявлених вимог, однак обов'язок надання правового аналізу таких вимог, оцінки доказів та спростування доводів учасників справи покладається на суд.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі врахував доводи відповідача щодо можливих порушень процедури відбору проб води, які могли вплинути на достовірність результатів вимірювань, а також не надав належної оцінки поданим ним актам відбору проб вод від 20.08.2021 та 23.08.2021, протоколам атестації № 121, 122, свідоцтвам про повірку засобів вимірювальної техніки № 251, 252, 253, 254 від 11.08.2022, журналу аналізу зворотних вод, у зв'язку з чим висновки суду зроблено без всебічного дослідження доказів у їх сукупності.
Стосовно висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правильності розрахунку розміру шкоди, колегія суддів погодитися не може, з огляду на те, що первісний розрахунок шкоди у сумі 28 242 989,00 грн був уточнений позивачем та поданий до суду лише 13.05.2025 (вх. № 05-22/3696/25), відповідно до якого розмір шкоди становить 28 226 395,00 грн, тобто напередодні ухвалення оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим відповідач був фактично позбавлений можливості надати належні заперечення та ініціювати перевірку правильності такого розрахунку, зокрема шляхом призначення судової експертизи.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, у судовому засіданні 14.05.2025 суд заслухав пояснення старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірської О.Ю., яка надавала відповіді щодо застосованих формул та вихідних даних розрахунку, при цьому, у рішенні не зазначено її процесуального статусу та підстав участі у справі, а також не враховано, що вказана особа, будучи працівником позивача, перебуває з ним у службовій залежності та не може виступати у статусі спеціаліста.
Разом з тим, як вже зазначалося вище, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 у справі № 924/98/25, серед іншого, долучено до матеріалів справи як новий доказ висновок експертів №15-08/25 від 15.08.2025 за результатами проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи.
Як вбачається, 11.06.2025 до ТОВ "Міжнародна експертно-правова група" від Адвокатського об'єднання "Моріс Груп", яке діє в інтересах КП "Ізяславводоканал", надійшла заява про проведення комплексної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи у справі № 924/98/25.
Дослідження проведено на підставі договору про надання послуг № 11-06/25 від 11.06.2025, укладеного між ТОВ "Міжнародна експертно-правова група" та Адвокатським об'єднанням "Моріс Груп", яке діє в інтересах зазначеного підприємства.
Комплексне інженерно-екологічне та економічне дослідження проведено судовими експертами Картавцевим О.М. та Болоніною І.В. з дотриманням вимог Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3505/5 (у редакції наказу від 07.09.2015 №1659/5).
При цьому, експерти попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від виконання покладених на них обов'язків.
На вирішення комплексного судового інженерно-екологічного та економічного дослідження експертам було поставлено наступні питання:
1. Чи підтверджується документально обсяг наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, а саме у річку Горинь (випуск № 1) в період з 24.05.2021 по 23.09.2021 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання зворотних стічних вод у річку Горинь, визначених дозволом на спеціальне водокористування від 09.04.2021 за № 31/ХМ/49д-21, Комунальним підприємством "Ізяславводоканал", та безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини, які були визначені Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області в "Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством" від 12.05.2025?
2. Яку методику використано при обчисленні розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 4151760) внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: скидів зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання, що підлягають нормуванню згідно з законодавством, у Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) від 12.05.2025?
3. Чи підтверджується документально розмір збитків, визначений Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Ізяславводоканал" (код ЄДРПОУ 14151760) від 12.05.2025? Якщо не підтверджується, то в якому обсязі документально підтверджується розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС за період з 24.05.2021 року по 23.09.2021?
За результатами комплексного судового інженерно-екологічного та економічного дослідження експерти дійшли наступних висновків.
По першому питанню. За результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що дані протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води № 59-21 від 31.05.2021, № 74-21 від 19.07.2021 та № 92-21 від 02.09.2021 можуть свідчити про перевищення нормативів скиду стічних вод КП "Ізяславводоканал" у період з 24.05.2021 по 06.09.2021 за окремими показниками, зокрема БСК5, ХСК, завислими речовинами, а також азотом амонійним, нітритами, сульфатами, фосфатами, хлоридами та залізом загальним.
Водночас експертом встановлено, що визначені у розрахунку від 12.05.2025 маса наднормативного скиду забруднюючих речовин та безрозмірні показники їх відносної небезпечності розраховані невірно.
Згідно з проведеним експертним розрахунком, документально підтверджується наднормативний скид лише щодо окремих забруднюючих речовин, а саме: азоту амонійного, нітритів, сульфатів, фосфатів, хлоридів та заліза загального, при цьому їх кількісні показники та коефіцієнти небезпечності відрізняються від визначених позивачем у розрахунку від 12.05.2025.
По другому питанню. За результатами дослідження експертом встановлено, що при обчисленні розміру відшкодування збитків, визначених у розрахунку від 12.05.2025, позивачем застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.
По третьому питанню. За результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що розмір збитків, визначений Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області у розрахунку від 12.05.2025, документально не підтверджується.
Водночас, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, результатів інженерно-екологічного дослідження та виконаних експертом розрахунків, встановлено, що розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам унаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скидання за період з 24.05.2021 по 23.09.2021, документально підтверджується у сумі 5 140,79 грн.
Крім відповідей на поставлені питання, у висновку експертів наведено додаткові обставини, які мають істотне значення для оцінки доказів у справі.
Так, експертом встановлено, що під час відбору проб води, зафіксованого актами № 59-21 від 24.05.2021, № 74-21 від 13.07.2021 та № 92-21 від 27.08.2021, а також при проведенні вимірювань, результати яких оформлені протоколами № 59-21 від 31.05.2021, № 74-21 від 19.07.2021 та № 92-21 від 02.09.2021, Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області не дотримано вимог національних стандартів ДСТУ ISO 5667 щодо порядку відбору, транспортування, зберігання проб та проведення вимірювань.
При цьому експерт дійшов висновку, що зазначені порушення могли істотно вплинути на результати лабораторних аналізів та достовірність визначення концентрації забруднюючих речовин у пробах води.
Крім того, експертом встановлено, що у розрахунку розміру відшкодування збитків від 12.05.2025 неправильно визначено перелік забруднюючих речовин, оскільки такі показники як БСК5, ХСК та мінералізація (сухий залишок) не є забруднюючими речовинами у розумінні нормативного регулювання та не підлягають включенню до відповідного розрахунку.
Також експертом встановлено помилки у визначенні кількісних показників, коефіцієнтів небезпечності, тривалості періоду порушення та обсягів скиду, зокрема розрахунок охоплює період до 23.09.2021 без належного підтвердження порушень у частині з 08.09.2021 по 23.09.2021.
У поданих 29.09.2025 запереченнях, позивач не погоджується з висновком експертів та зазначає, що відбір проб і проведення інструментально-лабораторних досліджень здійснювались із дотриманням вимог чинних стандартів і методик, а отримані результати є достовірними та не були оскаржені відповідачем. Позивач наполягає, що розрахунок розміру шкоди виконано відповідно до вимог Методики №389, із урахуванням результатів як державного, так і виробничого контролю, а визначені показники (у тому числі БСК5, ХСК, завислі речовини та інші) правомірно віднесені до забруднюючих речовин, для яких встановлено нормативи ГДС. Крім того, позивач вважає помилковими висновки експертів щодо недопустимості використання окремих показників, визначення середніх концентрацій, тривалості та обсягів скидів, а також розрахунку маси забруднюючих речовин і відповідних коефіцієнтів. Водночас позивач стверджує про наявність у діях відповідача всіх елементів складу правопорушення та заперечує необхідність призначення судової експертизи у справі.
Крім того, колегією суддів встановлено, що при здійсненні розрахунку розміру шкоди позивач використовував показники гранично допустимих концентрацій та визначав окремі розрахункові коефіцієнти із посиланням на Правила охорони поверхневих вод (типові положення), затверджені у 1991 році (рос.: "Правила охраны поверхностных вод (типовые положения)"). Водночас зазначені Правила є нечинним нормативно-правовим актом України, а відтак не можуть виступати самостійною правовою підставою для визначення вихідних даних розрахунку. Посилання позивача на їх використання як допоміжного нормативно-технічного орієнтиру не спростовує того, що саме на підставі цих Правил визначались ключові показники, які безпосередньо впливають на кінцевий розмір заявлених до стягнення сум. Така непослідовність у позиції позивача щодо ролі зазначеного акта у здійсненні розрахунку, у сукупності з іншими наявними у справі суперечностями, не дає можливості визнати відповідний розрахунок належним і достовірним доказом розміру шкоди.
Щодо доводів сторін стосовно віднесення річки Горинь до водних об'єктів рибогосподарського призначення, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували віднесення зазначеного водного об'єкта до відповідної категорії у розумінні чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин. Посилання позивача на відповідну категорійність здійснено із використанням положень нормативних актів, які втратили чинність, без наведення інших належних джерел правового регулювання, водночас саме від визначення категорії водного об'єкта залежить застосування відповідних коефіцієнтів при розрахунку розміру шкоди, а за відсутності належного підтвердження таких вихідних даних, суд позбавлений можливості перевірити правильність здійсненого розрахунку та визнати його обґрунтованим.
Відтак, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи наявні докази, які містять взаємовиключні висновки щодо розміру збитків, а саме: розрахунок розміру відшкодування збитків, проведений старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області Вишомірською О.Ю., відповідно до якого розмір шкоди становить 28 226 395,00 грн, та висновок експертів №15-08/25 від 15.08.2025, згідно з яким розмір збитків визначено у сумі 5 140,79 грн, що свідчить про наявність у справі суперечливих доказів.
Разом з тим, враховуючи складність спірних правовідносин, необхідність застосування спеціальних знань для перевірки правильності розрахунку розміру шкоди, а також наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності вихідних даних, застосованих коефіцієнтів і методики обчислення, суд першої інстанції мав підстави для призначення судової експертизи відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі і з власної ініціативи, оскільки без залучення спеціальних знань встановити дійсний розмір шкоди та перевірити правильність проведених розрахунків є об'єктивно неможливим.
Однак, незважаючи на заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції залишив його без розгляду, при цьому фактично не здійснивши самостійної перевірки правильності розрахунку, не навівши власного обґрунтованого розрахунку та не надавши належної оцінки застосованим позивачем показникам і методиці, а також не усунувши наявні суперечності у доказах, що у сукупності свідчить про неповне з'ясування обставин справи та недотримання принципів змагальності сторін і повного дослідження доказів.
З метою повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 у справі №924/98/25, серед іншого, призначено судову експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, однак експертиза проведена не була у зв'язку з несплатою вартості її проведення, внаслідок чого матеріали справи повернуто суду без виконання.
У своїх письмових поясненнях від 27.02.2026, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зазначила, що не допускала бездіяльності та не ухилялася від виконання ухвали суду про призначення експертизи, водночас повідомивши, що рахунок за її проведення не був сплачений з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень та повноважень для здійснення відповідних видатків, про що Інспекцією було належним чином поінформовано експертну установу листом від 15.01.2026, при цьому, наголосивши, що вона не ініціювала призначення експертизи, діє як суб'єкт владних повноважень у межах бюджетного законодавства і не може брати на себе зобов'язання поза межами затвердженого кошторису, а також звернула увагу на те, що реалізувала свої процесуальні права шляхом подання заперечень щодо експертного висновку, в яких вказувала на допущені експертами порушення та методологічні недоліки.
Доводи Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо неможливості оплати вартості судової експертизи у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень не можуть бути враховані судом, оскільки такі обставини самі по собіне звільняють учасника справи від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, що узгоджується з правовими висновками, викладеними, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19. При цьому, матеріали справи не містять відомостей про вжиття позивачем заходів, спрямованих на забезпечення фінансування відповідних витрат або ініціювання змін до кошторису, у зв'язку з чим невиконання обов'язку щодо оплати експертизи, проведення якої було необхідним для з'ясування обставин справи, зумовило неможливість її проведення та відповідно до ч. 4 ст. 102 ГПК України покладає на позивача ризик настання пов'язаних із цим процесуальних наслідків.
Оцінивши докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами розмір заявленої шкоди, оскільки наданий розрахунок ґрунтується на спірних та не підтверджених вихідних даних, зокрема, щодо показників гранично допустимих концентрацій та категорії водного об'єкта, позиція позивача щодо застосованої нормативної бази є непослідовною, а призначена судом експертиза не була проведена з причин, що залежать від позивача, у зв'язку з чим ризик недоведеності відповідних обставин покладається на нього.
Доводи відповідача про те, що заявлені до стягнення суми є адміністративно-господарською санкцією, а відтак підлягають застосуванню строки притягнення до відповідальності, колегія суддів відхиляє, оскільки спірні правовідносини пов'язані із відшкодуванням шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а не із застосуванням штрафних (каральних) санкцій. Методика №389 визначає лише порядок обчислення розміру шкоди та не встановлює виду юридичної відповідальності, відтак заявлені позовні вимоги мають деліктний (цивільно-правовий, господарсько-правовий) характер, у зв'язку з чим положення щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.
Також колегія суддів зазначає, що сплата штрафу посадовими особами "Ізяславводоканал" навіть у добровільному порядку, не може розцінюватися як безумовне визнання факту вчинення правопорушення чи підтвердження його наявності у спірних правовідносинах, оскільки така сплата здійснюється на підставі відповідного рішення уповноваженого органу та є формою його виконання, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.08.2023 у справі №910/5880/21.
Відповідно до ч.ч 1-2 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У п. 1-3 ч.1 ст.237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними, допустимими та достовірними доказами наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема протиправності поведінки відповідача, наявності шкоди, причинного зв'язку між такою поведінкою та шкодою, а також її розміру, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно приписів п.1 та п.3 ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішені суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, з огляду на що апеляційну скаргу КП "Ізяславводоканал" слід задоволити, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.05.2025 у справі №924/98/25 скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Ізяславводоканал" задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 14 травня 2025 року у справі №924/98/25 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"В позові відмовити."
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "08" квітня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Розізнана І.В.