ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 квітня 2026 року Справа № 918/982/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Миханюк М.В. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
скаржника ТОВ "Мартін Трейд" - Вергелес Д.Є.
боржника ДП "Авіком Рівне" - не з'явився
АТ "Райффайзен Банк" - Семеняка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (вх.5645/25 від 29.12.2025) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд"
до Дочірнього підприємства "Авіком Рівне"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 відмовлено у відкритті провадження у справі №918/982/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне". Заяву арбітражного керуючого Поліщука П.Я., Ведмедєва С.С., Демчана О.І., Кучака Ю.Ф. про участь у справі - залишено без розгляду.
Вказана ухвала мотивована тим, що заборгованість боржника перед кредитором не є безспірною. Встановлені місцевим господарським судом обставини свідчать про наявність спору про право, і, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" 27.12.2025, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.5645/25 від 29.12.2025), в якій просить ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 по справі №918/982/25 скасувати та ухвалити нове рішення. Відкрити провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" (код: 30559953). Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" до боржника - Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" на суму 32 749 802,09 грн, з яких 24244,00 грн. судового збору - вимоги першої черги, 32 725 558,09 грн. основного боргу - вимоги четвертої черги. Призначити розпорядником майна Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
Одночасно скаржник просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 по справі № 918/982/25.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- судом першої інстанції прямо порушено частину 3 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом;
- неправильне застосування ч, 5, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (застосування норми права яка не підлягала застосуванню до правовідносин).
- при з'ясуванні обставин щодо наявності спору про право, доречним є використання чотирискладового тесту що є засобом для перевірки необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство господарським судом, який повинен дослідити таке:
(a) наявність спору про право, а саме встановлення наявності чи відсутності неоднозначності в частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмета) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання, структури заборгованості, строку виконання зобов'язання: сторонами зобов'язання чітко визначено згідно Договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024 ТОВ "Мартін Трейд", як кредитора щодо сплати за поставлені товари, та ДП "Авіком Рівне", як боржника зі сплати за отриманий ним товар. Договір № 27/03-2-МТ від 27.03.2024 підписано сторонами без застережень та не оспорюється станом на момент подачі апеляційної скарги. Суть (предмет) зобов'язання ДП "Авіком Рівне" є чітко визначене грошове зобов'язання зі сплати за отриманий товар. Підставами виникнення зобов'язання є документально підтверджені факти поставки відповідних партій нафтопродуктів згідно Додатків до Договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024. Суми зобов'язання повністю підтверджуються, окрім зазначених вище додатків, видатковими накладними, актом звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025, платіжними інструкціями. Структура заборгованості повністю складається з основного боргу за поставлений товар, що становить собою вимоги четвертої черги. Строк виконання зобов'язання без жодних неоднозначностей визначений сторонами у додатках до Договору та є простроченим. Строк виконання кожного з грошових зобов'язань боржника станом на момент подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (22.10.2025) є таким що настав;
(b) наявність спору, який би мав вирішуватися в порядку позовного провадження: в тій частині що стосується грошових вимог до Боржника, відсутній спір, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;
(c) позиція боржника щодо вчинення ним активних дій, спрямованих на заперечення грошових вимог кредитора, які не були предметом розгляду в позовному провадженні і щодо яких не було ухвалено судового рішення: боржником не вчинялося жодних дій, спрямованих на заперечення як наявності зобов'язань перед Кредитором за Договором поставки № 27/02-2-МТ від 27.03.2024, так і розміру заборгованості за основним боргом; до вересня 2025 року Боржник вчиняв дії на часткове виконання своїх зобов'язань перед Кредитором здійснюючи відповідні платежі, про що зазначено в заяві та підтверджено наданими Кредитором платіжними інструкціями; Боржник повністю визнає наявний розмір заборгованості перед Кредитором;
(d) оспорення боржником вимог кредитора та з'ясування активної позиції останнього до подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство: боржником не вчинено жодних дій до дати проведення підготовчого засідання, щодо оспорення вимог Кредитора чи факту наявності зобов'язань перед Кредитором;
- методом встановлення наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень. Як убачається з оспорюваної ухвали відзив боржника взагалі не надходив до матеріалів справи, не досліджувався та не оцінювався судом. Заслуховування пояснень представника боржника також не мало місце під час підготовчого засідання. Щодо суті кредиторських вимог ТОВ "Мартін Трейд" представник Боржника не надав у судових засіданнях жодних пояснень, заперечень чи доказів на спростування своїх грошових зобов'язань. Дослідження Єдиного державного реєстру судових рішень не здійснювалося господарським судом першої інстанції.;
- за відсутності жодних заперечень Боржника місцевий господарський безпідставно не врахував, що відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право;
- господарським судом першої інстанції застосовано норму ч. 6 ст. 39 КУзПБ, за відсутності підстав для її застосування до правовідносин у цій справі № 918/982/25, що свідчить про порушення вказаної норми права, як очевидну підставу для скасування оскаржуваної ухвали;
- припущення суду першої інстанції про можливу неправомірність Договору поставки № 27/03-2-МТ від 27.03.2024 прямо порушує норми ст. 204 Цивільного кодексу України;
- Акт звірки не містить жодних протиріч, суперечностей чи ознак наявності спору про право. Підписання акту звірки, у якому заборгованості, уповноваженою особою боржника зазначено розмір, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу;
- порушення судом першої інстанції права Кредитора на справедливий суд, передбаченого ст. 6 ЄКПЛ, та права на звернення до господарського суду, передбаченого ст. 4 ГПК України;
- суд першої інстанції позбавив кредитора його права на судовий захист шляхом звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та права на розгляд його справи у господарському суді;
- порушення ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства на стадії розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- суд першої інстанції залучив до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство сторонніх осіб з невизначеним процесуальним статусом;
- порушення ст. 80 та ст. 220 ГПК України судомо першої інстанції при розгляді справи. Зокрема, боржником Статут до матеріалів справи у визначеному законом порядку не подавався.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 (суддею-доповідачем у справі Юрчуком М.І.) залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (вх.5645/25 від 29.12.2025) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: надати суду докази надіслання копії даної апеляційної скарги - Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" (ЕК).
19.01.2026 через систему "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява (вх.548/26 від 20.01.2026) про усунення недоліків апеляційної скарги, з додатками (документ сформований заявником в системі 19.01.2026).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.02.2026 о 14:30 год. Зазначено, що клопота-ння у прохальній частині апеляційної скарги про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 по справі №918/982/25, колегією суддів не розглядається, оскільки дана апеляційна скарга подана скаржником в межах встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції у справах про банкрутство/неплатоспроможність
29.01.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому банк просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 - залишити без змін
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Юрчука М.І. судове засідання 18.02.2026 о 14:30 год. з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (вх.5645/25 від 29.12.2025) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі № 918/982/25 не відбулося. Учасники провадження у справі повідомлені про неможливість проведення судового засідання шляхом: розміщення відповідної інформації на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.
Розпорядженням керівника апарату суду від 10.03.2026 у зв'язку із тимчасово непрацездатністю головуючого судді Юрчука М.І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/982/25.
Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2026, серед іншого, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" (вх.5645/25 від 29.12.2025) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 колегією суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. Розгляд апеляційної скарги призначено на 02.04.2026 р. об 10:30 год.
27.03.2026 на адресу суду від представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" адвоката Семеняки В.В. через систему Електронний суд надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №918/982/25, в якій заявник просить задовольнити заяву про відвід колегії суддів у складі: Павлюк І.Ю. головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне". Передати справу в канцелярію суду для повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, з дотриманням процедури визначення складу суду для розгляду справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 визнано необґрунтованою заяву представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" адвоката Семеняки В.В. про відвід колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. у справі №918/982/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025. Матеріали справи №918/982/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою з метою розгляду заяви про відвід
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" адвоката Семеняки В.В. про відвід колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 - відмовлено.
02.04.2026 на адресу суду від представника Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" Пятака Олександра Леонідовича через систему Електронний суд надійшла заява про відвід колегії суддів у справі №918/982/25, в якій заявник просить задоволити заяву про відвід колегії суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне". Передати справу в канцелярію суду для повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, з дотриманням процедури визначення складу суду для розгляду справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2026 залишено без розгляду заяву представника Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" Пятака Олександра Леонідовича про відвід колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Миханюк М.В., суддя Крейбух О.Г. у справі №918/982/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25.
02.04.2026 на адресу суду від Дочірнього підприємства "Авіком Рівне" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника боржника в судовому засіданні Демидівського районного суду Рівненської області, призначеному на 10 год. 00 хв. 02.04.2026. До клопотання додано копію повістки.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" заперечив доводи апеляційної скарги.
В судове засідання представник боржника не з'явився.
Щодо клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Конституційне право на суд є правом, а його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 "Мороз та інші проти України" та інші).
Також суд при розгляді клопотання судом бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів враховуючи, що боржник як юридична особа не позбавлений можливості скористатися правовою допомогою необмеженої кількості представників, а також те, що явка сторін у справі обов'язковою не визнавалась, їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника борожника.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 22.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне".
В обґрунтування заяви про відкриття провадження по справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" посилається на наявність заборгованості в загальному розмірі 32 725 558 грн 09 коп.
З поданої заяви вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" та Дочірнім підприємством "Авіком Рівне" укладено Договір поставки №27/03-2-МТ від 27.03.2024 (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. вказаного Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити їх вартість на умовах даного Договору. Кількість, асортимент та ціна Товару зазначається у Додатках до даного Договору. Кожний Додаток є невід'ємною частиною даного Договору.
На підставі п. 2.2. Договору Покупець зобов'язаний надати Постачальнику дані про особу уповноважену на приймання товару від імені Покупця. Вказані дані можуть бути наданні Покупцем у заявці на відвантаження товару або у інший спосіб, що відповідає законодавству.
За змістом п. 2.3. Договору товар передається Покупцю в порядку та строки обумовлені Сторонами у Додатку з подальшою передачею видаткової накладної.
Ціна на Товар формується Постачальником і обумовлюється Сторонами на день підписання Додатку, та зазначається у самому Додатку (п. 3.1. Договору).
Пунктом 3.2. Договору визначено, що Покупець оплачує Товар 100% передоплатою відповідно виставленого Постачальником Рахунку протягом терміну його дії. Рахунок виписується Постачальником на підставі заявленої у Додатку кількості Покупцем.
Вартість Товару розраховується в залежності від розміру Партії Товару та ціни обумовленої Сторонами на умовах даного Договору (п. 3.4. Договору).
У відповідності до п. 4.1. Договору сторони зобов'язуються належним чином виконувати умови цього Договору, зокрема в частині, пов'язаній із своєчасним проведенням оплат, отримання рахунків, за якими проводяться оплати, оформлення документів та ін. Сторони несуть повну матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного Договору згідно з чинним законодавством України.
За змістом п. 7.1. Договору цей Договір по відношенню до конкретної партії Товару набирає чинності з дати його укладання, яка вказується у преамбулі цього Договору та відповідного Додатку на партію Товару та діє протягом одного року з дати підписання Додатку, а в частині здійснення грошових розрахунків до повного виконання грошових зобов'язань. Дія даного договору вважається продовженою на такий саме строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором в випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення дії цього Договору жодна зі сторін договору не заявить у письмовій формі іншого.
В межах дії Договору сторонами укладено Додаток № 1697 від 09.07.2025 до договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024. За умовами Додатку № 1697 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 09.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95 Євро-5 в кількості 30897,00 літрів за ціною 1 645 265 грн 25 коп. Вартість Товару, зазначеного в п.1 цього Додатку, становить 1 645 265 грн 25 коп. в тому числі ПДВ 20%. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 16.07.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT- Волинська обл., Ковельський р-н, с. Воля, Любитівська, вул. Луцька, 1а. Постачальником своєчасно та у повному обсязі поставлено, а покупцем отримано товар відповідно до вимог Додатку № 1697, що підтверджується Видатковою накладною № 2740 від 09.07.2025. На виконання умов Договору та Додатку постачальником було направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1697 від 09.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 645 265 грн. 25 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак сплатив його з простроченням лише частково у розмірі 1 640 964 грн 75 коп., що підтверджується Платіжними інструкціями наявними у матеріалах справи. Частину поставлено на підставі Додатку № 1697 товару на суму 4 300 грн 50 коп. боржником оплачено не було.
В межах дії Договору сторонами було укладено Додаток № 1799 від 24.07.2025 до договору №27/03-2-МТ від 27.03.2024. За умовами Додатку № 1799 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 24.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л-Євро5-В0) в кількості 32455,00 літрів за ціною 1 583 804 грн. 00 коп. та Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л-Євро5-В0) в кількості 29270,00 літрів за ціною 1 428 376 грн 00 коп. Вартість Товару, зазначеного в п. 1 цього Додатку, становить 3 012 180 грн. 00 коп. в тому числі ПДВ 20% - 502 030 грн 00 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 04.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT м. Рівне, провул. Робітничий, 5. Постачальником своєчасно та у повному обсязі було поставлено, а покупцем отримано, товар відповідно до вимог Додатку №1799, що підтверджується Видатковою накладною № 2944 від 24 липня 2025 року на кількість товару 32 455 літрів за ціною 1 428 376 грн. 00 коп. та Видатковою накладною № 2944 від 24.07.2025 на кількість товару 29270 літрів за ціною 1 583 804 грн 00 коп. На виконання умов Договору та Додатку постачальником було направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1799 від 24.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 3 012 180 грн 00 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак сплатив його з простроченням частково у розмірі 1 241 98 грн 90 коп., що підтверджується Платіжними інструкціями наявними у матеріалах справи. Частину поставлено на підставі Додатку № 1697 товару на суму 1 770 197,10 грн боржником оплачено не було.
Сторонами Договору підписано Додаток № 1803 від 24.07.2025 до договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024. За умовами Додатку № 1803 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 25.07.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 32350,00 літрів за ціною 1 633 675 грн 00 коп. Вартість Товару, зазначеного в п. 1 цього Додатку, становить 1 633 675 грн 00 коп. в тому числі ПДВ 20% 272 279 грн 17 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 04.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT м. Рівне, провул. Робітничий, 5. Постачальником своєчасно та у повному обсязі поставлено, а покупцем отримано, товар у кількості 32 350 літрів відповідно до вимог Додатку № 1803, що підтверджується Видатковою накладною № 2948 від 25.07.2025 на суму 1 633 675 грн 00 коп. На виконання умов Договору та Додатку № 1803 постачальником направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 1803 від 24.07.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 633 675 грн 00 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив.
Надалі сторонами погоджено Додаток № 2089 від 01.08.2025 до Договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024 на суму 25 074 841 грн 34 коп. За умовами Додатку № 2089 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 16.08.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо дизельне EN 590 клас F (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З-Євро5- В0) в кількості 336786,00 кілограмів за ціною 20 048 870 грн. 58 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З- Євро5-В0) в кількості 77628,00 кілограмів за ціною 4 626 628 грн 80 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-3-Євро5-В0) в кількості 3612,00 кілограмів за ціною 215 275 грн 20 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-З- Євро5-В0) у кількості 3092 кілограмів за ціною 184 066 грн 76 коп. Вартість Товару, зазначеного в п. 1 цього Додатку, становить 25 074 841 грн 34 коп. в тому числі ПДВ 20% 4 179 140 грн 22 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 30 вересня 2025 року на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: EXW-Рівненська область, м.Рівне, провулок Робітничий, буд. 5. Постачальником своєчасно та у повному обсязі поставлено, а покупцем отримано, товар відповідно до вимог Додатку № 2089, що підтверджується Видатковою накладною № 3416 від 01.08.2025 на суму 25 074 841 грн 34 коп. Боржник вказаний товар отримав, однак отриманий товар не оплатив.
Сторонами договору підписано Додаток № 2066 від 14.08.2025 на суму 2 715 765 грн 75 коп. За умовами Додатку № 2066 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 15.08.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л- Євро5-В0) в кількості 30 096,00 літрів за ціною 1 376 892 грн. 00 коп.; Паливо Дизельне ULSD 10 ppm EN590 (Відповідно до Технічного регламенту ДП-Л- Євро5-В0) в кількості 29265,00 літрів за ціною 1 338 873 грн 75 коп. Вартість Товару, зазначеного в п.1 цього Додатку, становить 2 715 765 грн 75 коп. в тому числі ПДВ 20% 452 627 грн 63 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 21.08.2025 на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: FCA- Україна, Волинська обл., смт. Луків, вул. Смідинська, 6 Постачальником своєчасно та у повному обсязі поставлено, а покупцем отримано, товар відповідно до вимог Додатку № 2066, що підтверджується Видатковою накладною № 3365 від 14.08.2025 на суму 1 338 873 грн 75 коп. та Видатковою накладною № 3366 від 14.08.2025. На виконання умов Договору та Додатку № 2066 постачальником направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 2066 від 14.08.2025 на оплату придбаного товару на суму 2 715 765 грн 75 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив.
Сторонами договору підписано Додаток № 2098 від 15.08.2025 на суму 1 526 778 грн 40 коп. в межах Договору № 27/03-2-МТ від 27.03.2024. За умовами Додатку № 2098 Постачальник зобов'язується поставити Товар до 15.08.2025, а Покупець прийняти та оплатити Товар по номенклатурі, якості, в кількості і за цінами, вказаними в таблицях: Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 32347,00 літрів за ціною1 526 778 грн 40 коп. Вартість Товару, зазначеного в п. 1 цього Додатку, становить 1 526 778 грн 40 коп. в тому числі ПДВ 20% 254 463 грн 07 коп. Умови оплати: Оплата за вказаний Товар здійснюється 01 вересня 2025 року на підставі рахунку-фактури. Датою оплати вважати дату зарахування коштів на рахунок Постачальника. Базис поставки: CPT, м. Рівне, провул. Робітничий, 5. Постачальником своєчасно та у повному обсязі поставлено, а покупцем отримано, товар відповідно до вимог Додатку № 2098, що підтверджується Видатковою накладною № 3410 від 15.08.2025 на суму 1 526 778 грн 40 коп. На виконання умов Договору та Додатку № 2098 постачальником направлено на електронну пошту покупця, вказану в розділі 10 Договору "Реквізити сторін", Рахунок № 2098 від 15.08.2025 на оплату придбаного товару на суму 1 526 778 грн 40 коп. Боржник вказаний рахунок отримав, однак отриманий товар не оплатив.
Отже, як стверджує заявник порушення боржником зобов'язання у розмірі 32 725 558 грн 09 коп. є триваючим, безспірність зобов'язання боржником додатково підтверджено у акті візки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Згідно статті 1 КУзПБ для цілей цього Кодексу терміни вживаються в такому значенні:
боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України;
кредитор, серед іншого, це юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Частиною першою, третьою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається, серед інших, кредитором у письмовій формі та повинна містити, зокрема: виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви; відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновок Верховного Суду у постанові від 20.06.2019 у справі № 915/535/17).
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно частини першої якої перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість (частина третя статті 39 КУзПБ).
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частина п'ята статті 39 КУзПБ).
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду (частина шоста статті 39 КУзПБ).
Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; не задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціюючого кредитора до підготовчого засідання суду.
Отже, основним завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є: перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі (висновки Верховного Суду у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20).
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).
Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору (висновок Верховного Суду у постанові від 15.10.2020 у справі №922/1174/20).
Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право.
Такі висновки наведені у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №922/2503/20, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, від 24.09.2020 у справі №916/3619/19, від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб'єктами правовідносин з приводу їх прав та обов'язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.
З огляду на викладене, колегія суддів враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо застосування статті 39 КУзПБ, згідно якої встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов'язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Правова категорія "спір про право", яку з'ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, згідно сталих правових висновків Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:
1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);
2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
З матеріалів цієї справи судом встановлено, що ініціюючий кредитор обґрунтовує свої вимоги невиконанням боржником Договору поставки № 27/03-2-МТ від 27.03.2024, а саме неоплату за поставлений товар у розмірі 32 725 558 грн 09 коп.
Згідно умов Договору орієнтовна загальна вартість Товару, що може бути поставлений за даним Договором протягом терміну його дії, складає 49 000 000,00 грн +/- 10% , в т.ч. ПДВ (п. 3.1 Договору).
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується скаржником, обороти між сторонами згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за дебетом становлять 169 084 367, 24 грн за період з 01.01.2025 до 30.09.2025.
За вказаний звітний період боржником ДП "Авіком Рівне" проведено розрахунки згідно з Актом звірки взаємних розрахунків на користь кредитора на суму 149 164 525,55 грн.
Отже, заборгованість боржника становить: 169 084 367,24 грн - 149 164 525,55 грн = 19 919 841,69 грн.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що розмір заборгованості боржника складається при додаванні до суми безспірних вимог, визнаних судом першої інстанції, у розмірі 19 919 841,69 грн та залишку боргу ДП "Авіком Рівне" станом на 01.01.2025 у розмірі 12 805 716,40 грн, а, отже, загальна сума безспірних вимог кредитора складає суму 32 725 558,09 грн, що є повністю тотожною з безспірними вимогами кредитора, зазначеними у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду сформованими у п. 76 Постанови від 15.09.2022 по справі № 908/2828/19, на які й посилається скаржник в апеляційній скарзі, Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Суд звертає увагу на суперечливу правову позицію скаржника щодо Акту звірки взаєморозрахунків № 3055 від 01.10.2025, зокрема, скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції про виникнення спору про право саме на підставі відображення в бухгалтерському обліку акту звірки носить завідомо протиправний характер.
Поряд з цим, скаржник на підтвердження заборгованості боржника у розмірі 32 725 558,09 грн посилається на Акт звірки взаємних розрахунків № 3055 від 01.10.2025, зазначаючи, що вказаний Акт звірки не містить жодних протиріч, суперечностей чи ознак наявності спору про право.
Водночас, ініціюючим кредитором не надано первинних документів (накладні, рахунки, тощо), які б підтверджували існування заборгованості у розмірі 12 805 716,40 грн, яка утворилася станом на 01.01.2025.
Колегія суддів звертає увагу, що відсутність первинних документів на підтвердження заборгованості у розмірі 12 805 716,40 грн, позбавляє суд можливості встановити інформацію про істотні умови поставки в межах вказаної суми, зокрема, щодо поставки в межах Договору поставки № 27/03-2-МТ від 27.03.2024, про ціну товару та строки поставки.
Вказане унеможливлює встановлення обставин щодо виникнення заборгованості у розмірі 12 805 716,40 грн в межах Договору поставки № 27/03-2-МТ від 27.03.2024 чи поза межами договірних відносин.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Так як ініціюючим кредитором не надано первинних документів, що унеможливлює встановити істотні умови поставки в межах суми 12 805 716,40 грн, суд об'єктивно не може встановити чи сплив на дату звернення ініціюючого кредитора до суду строк виконання зобов'язання в межах суми 12 805 716,40 грн.
Отже, у даному випадку наявна неоднозначність в частині вирішення питань щодо підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання, структури заборгованості та строку строку виконання зобов'язання, тобто наявний спір про право. А тому відсутні всі складові чотирискладового тесту для встановлення необхідних умов для відкриття провадження у справі про банкрутство, на який посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 8.1. Статуту ДП "Авіком-Рівне" затвердженого протоколом №02/22 загальних зборів учасників від 29.06.2022, до виключної компетенції Власника відноситься, зокрема: попереднє погодження та наступне затвердження угод, укладених на суму, що перевищує 50 000 00,00 грн.
Як зазначалося вище, обороти між сторонами згідно з Актом звірки взаємних розрахунків за дебетом становлять 169 084 367, 24 грн за період з 01.01.2025 до 30.09.2025. За вказаний звітний період боржником ДП "Авіком Рівне" проведено розрахунки згідно з Актом звірки взаємних розрахунків на користь кредитора на суму 149 164 525,55 грн.
Однак, у матеріалах справи відсутні докази попереднього погодження та наступного затвердження угод власником, укладених на суму, що перевищує 50 000 00,00 грн.
Враховуючи відсутність всіх первинних документів щодо господарських операцій згідно з Договором поставки № 27/03-2-МТ від 27.03.2024, у суду відсутня об'єктивна можливість встановити структуру заборгованості у розмірі 32 725 558,09 грн, зокрема, чи отриманий Товар за відповідними видатковими накладними був набутий боржником ДП “Авіком Рівне» згідно з вказаним договором чи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 1212 ЦК України, унормовано: 1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ч. 1, 2 ст. 1213 ЦК України).
Якщо отриманий Товар за відповідними видатковими накладним був набутий боржником ДП “Авіком Рівне» без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), то в матерілах справи відсутня письмова вимога кредитора до боржника про повернення товару, а отже строк виконання зобов'язань за безпідставно набутим майном є таким, що не настав, а вимоги кредитора до боржника мають розглядатись в порядку позовного провадження про повернення майна за ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, а не в межах судової процедури банкрутства за КУзПБ.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статей 13, 73, 74 ГПК України щодо порядку розподілу між сторонами тягаря доказування у господарському процесі, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування простроченого непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
У цих висновках суд звертається до правової позиції, сформульованої судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 з посиланням на також на висновки Верховного Суду в постанові від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).
Суд становивши факт ненадання заявником при поданні заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство належних і достатніх документальних доказів наявності у боржника відповідного зобов'язання, виснує про те, що між сторонами існує неоднозначність у частині вирішення питань щодо суті (предмету) зобов'язання, підстав виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, що свідчить про наявність між кредитором і боржником спору про право, який можна вирішити в позовному провадженні з застосуванням інструментарію, передбаченого нормами ГПК України.
Відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника є матеріально правовою формою вираження наявності спору про право у розумінні положень абзацу першого частини шостої статті 39 КУзПБ, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства "Авіком Рівне".
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скаржника про те, що суд першої інстанції залучив до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство сторонніх осіб з невизначеним процесуальним статусом.
Матеріали справи містять копію Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 08.07.2011 №010/42-0-1/316 від 08.07.2011 із змінами і доповненнями, який укладений між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен банк Аваль" та Дочірнім підприємством "Авіком Рівне".
В подальшому, на забезпечення виконання позичальника (ДП "Авіком Рівне") зобов'язань за кредитними договорами, укладеними в рамках Генерального договору, між ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та ДП "Авіком Рівне" укладено ряд договорів іпотеки та застави.
За висновком Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 - наявність забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника (підпункт 57.13).
А тому ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв'язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю права заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо (п. 57.15).
Враховуючи наведене, АТ "Райффайзен Банк", як іпотекодержатель та заставодержатель, набув статусу учасника даній справі, з відповідними процесуальними правами, зокрема, надання доказів, участі у судових засіданнях, тощо.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мартін Трейд" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 16.12.2025 у справі №918/982/25 - без змін.
2. Справу №918/982/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "07" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Крейбух О.Г.