вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2026 р. Справа№ 927/436/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Ткаченка Б.О.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Андрієвський О.О.;
від відповідача: Радик І.Л.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025
у справі № 927/436/25 (суддя Белов С.В.)
за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор»
про стягнення 1 489 539,55 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про стягнення 1 489 539,55 грн штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвендор" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області 1 489 539,55 грн неустойки, 22 343,09 грн судового збору.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будвендор» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕНДОР» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі №927/436/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕНДОР» про стягнення 1 489 539,55грн. Скасувати Рішення Господарського суду Чернігівської області 16.09.2025 у справі № 927/436/25 за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДВЕНДОР» про стягнення 1 489 539,55грн та прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позову.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовані наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що ним використано в повному обсязі суму авансу у розмірі 15 500 000,00 грн саме на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг в межах договору, з метою виконання взятого на себе зобов'язання по виконанню будівельних робіт в строк до визначеної таким договором дати погашення попередньої оплати (до 20.06.2024 року), а сума авансу у розмірі 15 500 000,00 грн не була у повному обсязі закрита відповідними актами виконаних будівельних робіт та витрат до визначеної у договорі дати погашення попередньої оплати саме у зв'язку з допущеними позивачем порушеннями умов договору. Затримка у виконанні робіт за договором була спричинено неможливістю своєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, зокрема, з вини та/ або халатного відношення до своїх обов'язків за договором саме замовником. Проектно-кошторисна документація, яка була надана відповідачу для роботи, мала істотні недоліки, про які було достеменно відомо позивачу та які унеможливлювали виконання вже запланованих етапів будівництва, вимагали постійного погодження додаткових робіт та суттєво затримали строки виконання узгоджених робіт за договором.
Скаржник зазначає про те, що згідно із звітом про виконання договору про закупівлю за період з 09.11.2023 31.12.2024, довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в (копії наявні в матеріалах справи) підрядником виконано роботи на загальну суму 20 142 916,32 грн. Разом з тим, аванс у сумі 15 500 000,00 грн використано підрядником у 2024 році в повному обсязі, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3, актами виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та не заперечується позивачем.
Скаржник вказує на ряд недоліків, які значно ускладнювали процес своєчасного виконання відповідачем робіт зафіксовано у Загальному журналі робіт (копія наявна в матеріалах справи). Важливо звернути увагу на сторінки 44-45 Журналу, де безпосередньо представником контролюючих органів і служб, а саме: представником технічного нагляду, серед іншого, зафіксовано наступні зауваження: 02.03.2024 - внести зміни і погодити з Замовником проектну документацію відповідно пропозицій наданих Гончарівською міською радою (улаштування танцювального класу); 07.03.2024 - при влаштуванні металевого каркасу під гіпсокартон - існуючі перегородки з гіпсоблоків обвалилися, інші знаходяться в аварійному стані. Внести відповідні зміни по демонтажу аварійних перегородок та встановленню замість них гіпсокартонних; 23.03.2024 - в підвальному приміщенні виявлені зсув фундаментних блоків в результаті замокання фундаментів, «маяки» виставлені раніше, розкриття тріщини не виявляють, але для подальшого ремонту потрібне проектне рішення по підсиленню фундаментів. Також необхідне нове проєктне рішення по зниженню підлоги підвалу, оскільки проєктна відмітка знаходиться нижче існуючої підошви фундаменту; 06.06.2024 - необхідне проектне рішення по улаштуванню підлог з екструдованим пінополістером, оскільки існуючі плити перекриття мають значні нерівності і при укладенні на них плит останні просто зламаються, ін. З наведеного вбачається, що продовження виконання певних видів робіт згідно календарного графіка не вбачалося за можливе без усунення виявлених недоліків. Проте замовник своєчасно не реагував на відповідні повідомлення, жодні дії не вживалися та проектні рішення не приймалися. При цьому, відповідач стверджує, що позивачу було достеменно відомо про зафіксовані в журналі недоліки, його представники регулярно відвідували об'єкт будівництва та були повністю обізнані про хід виконання робіт та відповідно про невиконання певних видів робіт у зв'язку з неможливістю усунення зафіксованих недоліків. При цьому позивач повідомляв, що такі недоліки можуть бути усунені лише шляхом коригування, яке планувалося останнім на грудень 2024 року.
Також скаржник вказав на те, що в процесі виконання будівельних робіт, виконавцем постійно виявлялися ті чи інші недоліки, які унеможливлювали та/або значно ускладнювали подальше виконання робіт, у зв'язку з чим, в подальшому, лише у листопаді 2024 року, було сформовано робочу групу, за участі представників Замовника, представника технічного нагляду, представника проєктної організації, якою неодноразово проводилися оперативні наради на будівельному майданчику, в Протоколах зборів яких зафіксовано виявлені порушення/недоліки.
На думку скаржника, судом першої інстанції залишено поза увагою, той факт, що усі відхилення від календарного графіку виконання робіт, про які зазначає у поясненнях позивач, були спричиненні діями позивача, зокрема, у зв'язку з затриманням надання позивачем погоджень на виконання додаткових робіт, а також у зв'язку з не наданням відповідачу нових проектних рішень. Проектно-кошторисна документація, що була надана відповідачу згідно пункту 1.2 договору, містила численні недоліки та порушення, відтак відповідач був змушений постійно зупиняти будівельні роботи та звертатися до позивача за наданням нових проектних рішень, відповідно всі імовірні прострочення виконання будівельних робіт за договором (або мовою позивача «погашенні попередніх оплат»), якщо вони і мали місце, як на цьому наполягає позивач, відбулися саме у зв'язку з затриманням надання позивачем погоджень на виконання додаткових робіт, а також у зв'язку з не наданням відповідачу нових проектних рішень, що були запитані у позивача для продовження виконання будівельних робіт.
Скаржник зазначає, що як на момент виставлення позивачем претензії № 01-06/301 від 07.02.2025, так і на момент звернення до суду із позовом, сума попередньої оплати була використана підрядником у повному обсязі на виконання визначених договором зобов'язань, тоді як порушення строків використання частини суми попередньої оплати було спричинено діями позивача, а тому правові підстави для застосування штрафних санкцій за не використання/не повернення суми попередньої оплати відсутні.
Скаржник вказує на те, що безпосередньо самим позивачем допущено ряд порушень договору, що у свою чергу сприяло неможливості виконання робіт у відповідності до затвердженого календарного графіку будівельних робіт та відповідно призвело до порушення визначених договором строків погашення суми попередньої оплати. Окрім того, зауважимо, що у спірних правовідносинах позивачу не було завдано жодних збитків, у відповідача відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем, а відповідно заявлена позивачем сума до стягнення є необґрунтованою. При цьому, судом першої інстанції не надано жодної оцінки заявленим відповідачем конкретним обставинам для зменшення розміру неустойки та відповідно не надано оцінку долученим доказам на підтвердження факту наявності таких обставин.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що протоколи оперативних нарад на будівельному майданчику від 12.11.2024, від 16.11.2024, від 18.11.2024 не можуть бути доказом щодо неможливості своєчасного виконання зобов'язань по відпрацюванню суми попередньої оплати, оскільки вони складені через кілька місяців після необхідності виконання зобов'язань Підрядником, а саме 20.06.2024, у зв'язку з чим будь-які твердження скаржника, про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою, той факт, що усі відхилення від календарного графіку виконання робіт, про які зазначає у поясненнях позивач, були спричиненні діями замовника, зокрема, у зв'язку з затриманням надання позивачем погоджень на виконання додаткових робіт, а також у зв'язку з не наданням відповідачу нових проектних рішень не знаходять свого підтвердження дійсними обставинами справи.
Позивач зазначає, що відповідно до листування, яке здійснювалось з скаржником внаслідок порушень зобов'язань з його сторони щодо своєчасного виконання будівельних робіт, позивачем наголошувалось на повільному темпі виконання відповідачем робіт на об'єкті з урахуванням наближення терміну погашення авансового платежу (листи від 02.05.2024 за № П-09/226-12104-569890), вимагалось надання пояснень щодо низьких темпів виконання робіт та порушення договірних зобов'язань (лист від 07.06.2024 за №01-06/253/19), щодо можливості повернення попередньої оплати за договором (лист від 27.06.2024 за №01-06/1413/19). Вказана скаржником інформація не відповідає дійсності, так як роботи по об'єкту були не виконанні у строки визначені договором. Ураховуючи наведені обставини подальші відносини за договором підряду були зупинені.
Також позивач зазначає про те, що жодних «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), у часі, безпосередньо наближеному до 20.06.2024 відповідачем надано не було, а будь-які інші трактування з даного приводу не містять під собою жодного юридично значимого обґрунтування, і, як наслідок є повністю бездоказовими та такими, які направлені на уникнення господарсько-правової відповідальності за державним контрактом.
Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу
Відповідач у відповіді на відзив зазначив про те, що протоколи оперативних нарад на будівельному майданчику від 12.11.2024, від 14.11.2024, від 16.11.2024, від 18.11.2024 є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт, що виявлені представником контролюючих органів і служб та зафіксовані в Загальному журналі робіт, в період з березня по червень 2024 року, недоліки, які значно ускладнювали процес своєчасного виконання відповідачем робіт, та про які було достеменно відомо замовнику, були прийняті останнім для ініціювання надання доручень Проектним організаціям надати проектні рішення щодо усунення виявлених недоліків лише у листопаді 2024 року.
Відповідач зазначив, що сума авансу у розмірі 15 500 000,00 грн була спрямована підрядником саме на оплату закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для виконання обов'язків за договором, в межах встановленого таким договором строку (до 20.06.2024), що підтверджується відповідною первинною документацією, зокрема видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю, які взагалі судом першої інстанції не досліджувалися та оцінка яким судом не надавалася.
Відповідач вказує на те, що жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, а судом першої інстанції не встановлено факту завдання збитків Позивачу. Натомість Лист повідомлення Чернігівської обласної прокуратури про вивчення законності укладання та стан виконання зобов'язань за договорами, укладеними за результатами публічних закупівель свідчить лише про те, що прокуратура здійснює нагляд за дотриманням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, при цьому така перевірка не відноситься ані до стадії досудового розслідування ані судового розгляду під час яких встановлюється наявність та/або відсутність збитків, в розмірі визначеному на підставі відповідного висновку судового експерта(ів), та встановленого судом у відповідному Вироку. Саме по собі існування листа щодо вивчення законності укладання та стану виконання зобов'язань за договорами, укладеними за результатами публічних закупівель не підтверджує завдання будь-яких збитків замовнику.
Узагальнені доводи додаткових пояснень у справі
На думку відповідача, помилка суду першої інстанції полягала у тому, що він не взяв до уваги Акти виконаних робіт та звіт про використання авансу (закупівлі матеріалів) та як наслідок обмежився лише безпідставними твердженнями позивача, що призвело до не законного на наш погляд рішення. Суд не вникав у суть договору сторін та так би мовити прийняв поверхневе рішення. Разом з тим, аванс у сумі 15 500 000,00 грн використано підрядником у 2024 року в повному обсязі, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми № КБ-3, актами виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в та не заперечується позивачем.
Відповідач вказує, що продовження виконання певних видів робіт згідно календарного графіка не вбачалося за можливе без усунення виявлених недоліків. Проте Замовник своєчасно не реагував на відповідні повідомлення, жодні дії не вживалися та проектні рішення не приймалися. Окрім того, в процесі виконання будівельних робіт, виконавцем постійно виявлялися ті чи інші недоліки, які унеможливлювали та/або значно ускладнювали подальше виконання робіт, у зв'язку з чим, в подальшому було сформовано робочу групу, за участі представників замовника, представника технічного нагляду, представника проєктної організації, якою неодноразово проводилися оперативні наради на будівельному майданчику, в Протоколах зборів яких зафіксовано виявлені порушення/недоліки.
Відповідач зазначає про те, що положеннями пункту 16.9 договору визначено, що підрядник не несе відповідальність за порушення строків виконання робіт за даним договором, якщо таке порушення сталось не з його вини (умислу або необережності). А приписами пункту 16.11 договору визначено, що якщо підрядник в процесі виконання робіт виявляє прорахунки і недоліки у наданих замовником документах, які можуть негативно вплинути на хід, якість і строки виконання робіт, він повинен негайно інформувати про це замовника у письмовій формі. Наведене в сукупності свідчить, що проектно-кошторисна документація, що була надана відповідачу згідно пункту 1.2 договору, містила численні недоліки та порушення, відтак відповідач був змушений постійно зупиняти будівельні роботи та звертатися до позивача за наданням нових проектних рішень, відповідно всі імовірні прострочення виконання будівельних робіт за договором (або мовою позивача «погашенні попередніх оплат»), якщо вони і мали місце, як на цьому наполягає позивач, відбулися саме у зв'язку з затриманням надання позивачем погоджень на виконання додаткових робіт, а також у зв'язку з не наданням відповідачу нових проектних рішень, що були запитані у позивача для продовження виконання будівельних робіт.
Відповідач, з огляду на очевидну не співмірність заявленої до стягнення суми штрафу, відсутності збитків у позивача, приймаючи до уваги дії самого позивача вважає, що вимога позивача щодо сплати відповідачем штрафу у сумі 1 489 539,55 грн з підстав зазначених позивачем є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та досягненню спільно визначеної мети, привалюванням форми над суттю. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18, та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2019 року у справі № 904/631/18 та від 09.06.2021 року у справі № 915/1988/19.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 927/436/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 26 811,71 грн;
27.10.2025 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків до якої додано платіжну квитанцію № - 2678046402 від 05.10.2025, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 26 811,71 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25. Призначено справу № 927/436/25 до розгляду у судовому засіданні 09.12.2025.
На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про відкладення розгляду справи № 927/436/25. Відкладено розгляд справи № 927/436/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 на 27.01.2026, а у судовому засіданні 27.01.2026 оголошено перерву у розгляді справи № 927/436/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 до 17.02.2026.
23.01.2026 від відповідача до суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу.
26.01.2026 від позивача надійшло клопотання, в якому позивач просить залишити без розгляду поданий скаржником документ під назвою «Заперечення на відзив на апеляційну скаргу», як такий, що поданий з безумовним порушенням вимог чинного Господарського процесуального кодексу та Ухвали Суду від 28.10.2025 у справі № 927/436/25.
У судовому засіданні 27.01.2026 заперечення на відзив на апеляційну залишено без розгляду, з огляду на їх подання до суду поза межами строку, встановленого судом.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 927/436/25 розглядалась протягом розумного строку.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір від 09.11.2023 №23191 (зі змінами) предметом якого є: «Капітальний ремонт будівлі дитячого садка «Лісова казка» за адресою: вул. Танкістів, 54а, смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області (усунення аварій, що сталися внаслідок військової збройної агресії російської федерації)» Коригування (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), відповідно до п. 1.1 якого відповідач, за договором підрядник, зобов'язався відповідно до проектної документації, умов цього договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: «Капітальний ремонт будівлі дитячого садка «Лісова казка» за адресою: вул. Танкістів, 54а, смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області (усунення аварій, що сталися внаслідок військової збройної агресії російської федерації)» Коригування (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) (далі - Роботи), а позивач, за договором замовник - прийняти та оплатити Роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об'єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.
Об'єкт: Будівля дитячого садка «Лісова казка» за адресою: вул. Танкістів, 54а, смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області. Місце розташування Об'єкта: вул. Танкістів, 54а, смт. Гончарівське Чернігівського району Чернігівської області. Відповідач здійснює виконання робіт в строки, передбачені Календарним графіком виконання робіт (Додаток № 2 до даного договору), в повному обсязі, передбаченому проектною документацією, до повної готовності Об'єкту внаслідок завершення робіт та прийняття його в експлуатацію (пункт 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору ціна договору визначається на підставі договірної ціни (Додаток №1 до договору) і становить 79 266 089,51 (сімдесят дев'ять мільйонів двісті шістдесят шість тисяч вісімдесят дев'ять гривень 51 копійка), у тому числі ПДВ, в тому числі зворотні суми - 22 212,18 грн. Договірна ціна є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (Додаток №1 до даного договору). Договірна ціна за цим договором визначається Сторонами як тверда та може коригуватися за взаємною згодою Сторін в процесі виконання робіт у порядку та у терміни, передбачені законодавством України.
Згідно із п.12.14. договору, позивач має право здійснювати попередню оплату з урахуванням вимог постанови Кабінету міністрів України від 04.12.2019 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», в розмірі та на строк визначених в належним чином оформленому рішенні Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, лише щодо робіт, надання яких здійснюється протягом поточного бюджетного періоду.
Відповідно до п. 12.15 договору використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Сторонами було укладено низку додаткових угод до договору.
Додатковою угодою №4 від 21.12.2023 сторони дійшли згоди пункт 11.3. договору викласти наступним чином: «11.3. Бюджетні зобов'язання позивача за цим договором, виникають у разі наявності відповідних бюджетних асигнувань у межах відповідних кошторисних призначень та фактичних надходжень. Бюджетні зобов'язання позивача за цим договором складають:
На 2023 рік - 16 975 007,14 грн з ПДВ, з них:
- 1 475 007,14 грн з ПДВ, за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету, КПКВК 3111360;
- 15 500 000,00 грн попередня оплата, за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету, КПКВК 3111360.
На 2024 рік - 62 291 082,37 грн.
Додатковою угодою №7 від 20.05.2025 викладено пункт 12.14 договору у новій редакції, а саме:
«Сума попередньої плати за договором від 09.11.2023 року №23191 та даною додатковою угодою буде складати 15 500 000,00 грн з ПДВ на строк не більше шести місяців, а саме до 20.06.2024 року.».
Додатковою угодою № 8 від 20.06.2024 договору передбачена відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, а саме «...за порушення відповідачем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, відповідач за користування грошовими коштами позивача сплачує неустойку в розмірі 0,1% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо відповідач є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення».
Позивач у позовній заяві зазначає, що на виконання пункту 12.14 договору та відповідно до укладеної Додаткової угоди № 3 від 14.12.2023, позивачем на розрахунковий рахунок відповідача перераховано попередню оплату, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.12.2023 № 627 у розмірі 15 500 000,00 грн.
Відповідно до умов договору та Додаткової угоди № 7 від 20.05.2024 кінцевий строк погашення попередньої оплати складав 20.06.2024.
Позивач у позові зазначає, що з огляду на наявні договірні зобов'язання, відповідач повинен був виконати підрядні будівельні роботи на суму 15 500 000,00 грн або повернути невикористану частину попередньої оплати до 20.06.2024. Але всупереч неодноразовим зверненням позивача щодо погашення попередньої оплати згідно з вимогами наявних зобов'язальних відносин, ТОВ «Будвендор» не було вчасно виконано роботи та не надано акти виконаних робіт Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області, які б підтверджували факт погашення попередньої оплати.
Згідно з п.12.15 договору використана попередня оплата погашається на підставі «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в), підписаних уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до умов договору та Додаткової угоди №7 від 20.05.2024 кінцевий строк погашення попередньої плати є 20.06.2024.
Відповідачем у свою чергу у строк до 20.06.2024 не було виконано зобов'язання за договором, суму попередньої оплати позивачу не повернуто, водночас, погашення попередньої оплати відповідачем здійснювалось наступним чином:
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 3 (3, 3/7, 191) від 05.07.2024 та Актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт № 4 (3, 3/7, 191) від 05.07.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 1 628 423,62+2040566,40=3 668 990,02 (три мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 02 копійки);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 3,4(3, 4/8, 191) від 06.08.2024 за виконані роботи Позивачем утримано аванс у розмірі 2 881 187,38 (два мільйони вісімсот вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят сім гривень 38 копійок);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 5 (3,5/10, 191) від 09.10.2024 та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 6 (3, 5/10, 191) за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 328158,68+930003,34 = 1 258 162, 02 (один мільйон двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят дві гривні 02 копійки);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 7 (3,6/10, 191) від 10.10.2024 та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 9 (3,7/10, 191) від 28.10.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 1 516 569, 74 (один мільйон п'ятсот шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривні 02 копійки);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 8 (3,7/10, 191) від 28.10.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 1 739 767, 92 (один мільйон сімсот тридцять дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 92 копійки);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 10 (3,8/12, 191) від 02.12.2024 за виконані роботи Позивачем утримано аванс у розмірі 1 211 298, 20 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто вісім гривень 20 копійок);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 11 (3,9/12, 191) від 12.12.2024 та з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 12 (3,9/12, 191) від 12.12.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 1069361,06 + 380 931, 34=1 450 292,40 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять гривні 02 копійки);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 13 (3,10/12, 191) від 18.12.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 1 174 254,61 (один мільйон сто сімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири гривні 61 копійка);
- згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт № 14 (3,11/12, 191) від 25.12.2024 за виконані роботи позивачем утримано аванс у розмірі 599 477,71 (п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 71 копійка).
З урахуванням виконаних робіт сума авансу, який відповідачем не був використаний або повернутий у терміни, визначені договором (невідпрацьована сума авансу), починаючи з 21.06.2024 складала 15 500 000,00 грн.
У подальшому сума авансу з урахуванням його поступового погашення формувалась наступним чином:
у період з 21.06.2024 по 04.07.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала -15 500 000,00 грн;
у період з 05.07.2024 по 05.08.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 15 500 000,00 грн - 3 668 990,02 грн =11 831 009,98 грн;
у період з 06.08.2024 по 08.10.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 11 831 009,98 грн - 2 881 187,38 грн = 8 949 822,60 грн;
у період з 09.10.2024 по 09.10.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 8 949 822,60 грн - 1 258 162,02 грн = 7 691 660,58 грн;
у період з 10.10.2024 по 27.10.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 7 691 660, 58 грн - 1 516 569,74 грн = 6 175 090,84 грн.
у період з 28.10.2024 по 01.12.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 6 175 090,84 грн - 1 739 767, 92 грн = 4 435 322, 92 грн.
у період з 02.12.2024 по 11.12.2024 сума непогашеної попередньої оплати складала 4 435 322, 92 грн -1 211 298,20 грн = 3 224 024,72 грн.
З огляду на затримку відповідачем виконання замовлених робіт позивач згідно із зазначеними умовами договору звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати за користування грошовими коштами позивача у розмірі 1 489 539,55 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 546, 549, 551 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 2 ст. 883 ЦК України, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до додаткової угоди №8 від 20.06.2024 договору передбачена відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов'язань, а саме «...за порушення відповідачем строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати, відповідач за користування грошовими коштами позивача сплачує неустойку в розмірі 0,1% від суми невикористаної попередньої оплати, з урахуванням ПДВ (ПДВ враховується, якщо відповідач є платником ПДВ), що підлягала поверненню, за кожен день затримки такого повернення».
Позивачем, у зв'язку із затримкою відповідачем виконання замовлених робіт нараховано відповідачу неустойку за порушення строків повернення невідпрацьованих сум попередньої оплати за користування грошовими коштами позивача у розмірі 1 489 539,55 грн.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти доводів позивача, у додаткових поясненнях зазначив, що розрахунок позивача містить багато помилок, зокрема відповідачем наведено «калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» з наведенням інших сум штрафних санкцій. Разом з цим відповідач у додаткових поясненнях наводить періоди та суми заборгованості, які співпадають з періодами та сумами заборгованості, наведеними позивачем у позовній заяві.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач у своїх додаткових поясненнях фактично погоджується з наявністю заборгованості за відповідні періоди, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність заперечень відповідача щодо наявності такої заборгованості.
Також безпідставними є доводи відповідача щодо помилковості розрахунку штрафних санкцій, виконаного позивачем, оскільки, перевіривши, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із розрахунком господарського суду, наведеним у оскаржуваному рішенні, який відповідає розрахунку, виконаному позивачем, у зв'язку із чим, сума штрафних санкцій (неустойки) за договором у розмірі 1 489 539,55 грн є арифметично правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доведення позивачем обставин затримки відповідачем виконання замовлених робіт позивач згідно із умовами договору, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Доводи скаржника про те, що протоколи оперативних нарад на будівельному майданчику від 12.11.2024, від 14.11.2024, від 16.11.2024, від 18.11.2024 є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт, що виявлені представником контролюючих органів і служб та зафіксовані в Загальному журналі робіт, в період з березня по червень 2024 року, недоліки, які значно ускладнювали процес своєчасного виконання відповідачем робіт, та про які було достеменно відомо замовнику, були прийняті останнім для ініціювання надання доручень Проектним організаціям надати проектні рішення щодо усунення виявлених недоліків лише у листопаді 2024 року, оцінюється колегією суддів критично та спростовуються наявними актами приймання виконаних будівельних робіт до протоколів оперативних нарад, при цьому, за наявності умови про використання авансу до 20.06.2024, перший акт приймання виконаних будівельних робіт датований 05.07.2024.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вказує на те, що за наявності суттєвих недоліків проектної документації, скаржник не був позбавлений права надіслати позивачу пропозицію щодо внесення змін до раніше узгоджених сторонами строків виконання робіт, відповідно до п. 2.9 договору.
Безпідставними є доводи скаржника про те, що як на момент виставлення позивачем претензії № 01-06/301 від 07.02.2025, так і на момент звернення до суду із позовом, сума попередньої оплати була використана підрядником у повному обсязі на виконання визначених договором зобов'язань, оскільки таке використання було вже після погодженої сторонами дати, тобто, після 20.06.2024.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує на тому, що відсутність фактичних збитків у позивача не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку сплатити штраф за несвоєчасне використання авансу.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2025 у справі № 927/436/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 927/436/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 07.04.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
Б.О. Ткаченко