Справа № 308/5205/26
08 квітня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу, дружина померлого ОСОБА_3 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Ужгородської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу, дружина померлого ОСОБА_3 , про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Згідно абз. 5 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно зі ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Виходячи з заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, а саме встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, даний позов не підпадає під категорію малозначних справ і повинен розглядатися в порядку загального позовного провадження. Тобто представником за даним позовом може бути виключно адвокат чи законний представник позивача.
Дослідивши матеріали позовної заяви суддя встановив, що особою, яка підписала позовну заяву, є ОСОБА_1 , який у підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача подав копію довіреності від 04.03.2026, сформовану в системі «Електронний суд».
При цьому, у матеріалах справи відсутнє підтвердження що ОСОБА_1 є адвокатом.
Суддею також перевірено наявність інформації щодо адвоката Лясковецького Дмитра Сергійовича у Єдиному реєстрі адвокатів України через офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України, однак інформація про такого адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частинами 5-7 ст.185 ЦПК України, визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Беручи до уваги, що представник за довіреністю Лясковецький Дмитро Сергійович не є особою, яка може здійснювати представництво інтересів позивача у цій справі, оскільки вказана справа не є малозначною, позовна заява підлягає поверненню, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Суддя звертає увагу позивача, що у відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись 131-2 Конституції України, ст.ст. 19, 60, 62 ЦПК України, на підставі п.1 ч.4ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу,Романа Олексія Юрійовича, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило