Справа № 305/2031/25
Провадження по справі 2/305/660/25
07.04.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ємчука В.Е.
за участі: секретаря судового засідання Орос С.Ю.
представника позивача Губка В.В.
представника відповідача - Бліщ О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Рахові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Губко Владислав Валентинович, до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бліщ Оксана Богданівна, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Губко Владислав Валентинович, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 з ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 листопада 2023 року. Оскільки відповідачка була неповнолітньою, право на шлюб надано Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 13.10.2023 по справі № 305/2270/23. Відповідачка і на час подання позову є неповнолітньою. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 29 січня 2025 року по справі № 305/3482/24 шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано, рішення набрало законної сили 03.03.2025. У позивача з відповідачкою є малолітня дитина: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки на час народження дитини позивач з відповідачкою ще не перебували у шлюбі, при реєстрації дитини відомості про батька записані відповідно до статті 126 СК України (за спільною заявою батьків). Позивач з відповідачкою почав зустрічатися у 2022 році. У лютому 2023 року з переписки з відповідачкою ОСОБА_1 дізнався, що вона вагітна, при цьому вона запевнила його, що батьком майбутньої дитини є саме він. Після цього вони стали проживати разом. Після народження сина, позивач ставився до нього як до рідної дитини, дбав, виховував і піклувався про нього, забезпечував матеріально. За інформацією позивача, з початку 2024 року у нього виникли обгрунтовані сумніви щодо подружньої вірності дружини та підстави вважати, що він не являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 . Зрештою, за інформацією позивача, у серпні 2024 року він особисто застав дружину у квартирі зі стороннім чоловіком, у помешканні був безлад, дитина не доглянута, дружина зловживала спиртними напоями, тому він змушений був звернутися до органів Національної поліції і органів опіки та піклування з відповідними заявами щодо неналежного здійснення нею батьківських обов'язків. Після цього, з вересня 2024 року подружжя остаточно не проживало разом, не вели спільного господарства, не підтримували сімейних відносин і як наслідок - за позовом ОСОБА_1 шлюб було розірвано. Оскільки, на переконання позивача, відповідачка вела аморальний спосіб життя, він обґрунтовано запідозрив, шо батьком дитини може бути не він. З метою уникнення сумнівів та остаточного встановлення істини щодо свого батьківства, позивач ініціював проведення ДНК-експертизи на предмет біологічного батьківства (забір біологічних матеріалів здійснювався через відділення медичної лабораторії Астра-Діа у м. Рахів). При цьому, для забору зразка біологічних матеріалів від дитини, відповідачка добровільно привела дитину у відділення медичної лабораторії АстраДіа у м. Рахів, особисто була присутня при заборі зразка біологічних матеріалів (ротового мазку) від дитини. ДНК-експертизу проведено лабораторією GENECODE DIAGNOSTICS, яка згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2023 № 1887 має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в сфері "генетика лабораторна". За наслідками проведеної ДНК-експертизи, відповідно до Висновку про біологічне батьківство № MGU1664 від 27 лютого 2025 року, біологічне батьківство позивача ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має бути повністю виключено, ймовірність його батьківства становить 0 % (нуль відсотків). Ознайомившись з результатами ДНК-експертизи, позивач остаточно переконався, що він не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому враховуючи норми законодавства та беручи до уваги вищевикладені обставини, позивач вважає, що актовий запис про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині запису позивача батьком дитини, не відповідає дійсності, тому відомості про громадянина ОСОБА_1 як про батька дитини необхідно виключити з даного актового запису. У зв'язку з вищенаведеним, іншого способу виключення запису як батька дитини з актового запису про народження дитини, ніж пред'явлення позову про оспорювання батьківства не існує. Повідомляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат понесених позивачем складає: судовий збір 1211,20 грн, витрати, пов'язані з розглядом справи - оплата за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи - орієнтовно 25000 грн, що разом становить 26211,20 грн. З огляду на викладене, просить виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20 вересня 2023 року за № 178, відомості про громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , УНЗР: НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , як про батька дитини. Зобов'язати Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 178 від 20 вересня 2023 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши у графі "батько" відомості про громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , УНЗР: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Ухвалою Рахівського районного суду від 30.06.2025 було відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та запропоновано Відповідачці протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідачка у визначений судом строк відзиву на позов не подала.
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 02.10.2025 за клопотанням Позивача було призначено у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, а провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 06.02.2026 відновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 09.03.2026 закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Губко Владислав Валентинович в судове засідання не з'явилися, ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, наполягає на задоволенні позову.
Відповідачка, ОСОБА_2 , в судове засідання ні під час підготовчого розгляду, ні під час судового розгляду жодного разу не з'являлася. Представник позивачки - адвокат Бліщ О.Б. 06.04.2026 подала через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Представник третьої особи без самостійних вимог - Рахівського ВДРАЦС у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Марія Гарна 22.09.2025 направила суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша статті 126 СК України).
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).
У частині п'ятій статті 136 СК закріплене правило, згідно з яким, якщо особа визнала своє батьківство, завідомо знаючи, що вона не є батьком дитини, то оспорювати такий запис вона не може, оскільки ніякого порушення її прав не було - подаючи заяву про визнання свого батьківства, вона сама бажала, щоб такий запис був здійснений органами РАЦС.
Зазначена норма спрямована на захист законних інтересів дитини. Вважається, що при прийнятті рішення про "оформлення" свого батьківства чоловік враховував усі можливі правові наслідки для себе, навіть з урахуванням того, що фактично батьком дитини є інша особа. Саме тому довільна зміна ним у майбутньому початкового рішення чи відзив поданої заяви до органу РАЦС про встановлення батьківства після його державної реєстрації не допускається.
Водночас законодавець не виключає право особи, записаної батьком дитини за її заявою про встановлення батьківства, оспорювати здійснений органом РАЦС запис за мотивами порушення волевиявлення (наприклад, якщо заява про встановлення батьківства була подана під впливом погрози, насильства тощо).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2020 року у справі № 606/2142/18 (провадження № 61-19502св19), зазначено, що "при вирішенні справ про оспорювання батьківства суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін по справі.
За приписами частини п'ятої статті 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2023 року у справі № 172/1206/21 (провадження № 61-9183св22) зазначено, що: "за приписами частини п'ятої статті 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 127/25686/17 (провадження № 61-43951св18), від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц (провадження № 61-38660св18), від 22 грудня 2020 року у справі № 127/25686/17 (касаційне провадження № 61-13452св19), від 05 лютого 2021 року в справі № 615/483/20 (касаційне провадження № 61-17337св20) […]
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 березня 2020 року у справі № 606/2142/18 (провадження № 61-19502св19), зазначено, що: "за приписами частини п'ятої статті 136 СК України для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 643/12302/18 (провадження № 61-16199св19) зазначено, що: "для відмови в позові з цієї підстави в ході судового розгляду перевірці підлягають обставини чи особа, яка оспорює батьківство, знала в момент реєстрації себе батьком дитини, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не могла про це не знати. Відповідно, з урахуванням вимог частини третьої статті 12 ЦПК України на позивача покладається тягар доведення, що він не є біологічним батьком дитини, а відповідач у справі повинна довести належними та допустимими доказами, що позивач в момент реєстрації себе батьком дитини знав, що не є батьком дитини, або за встановленими обставинами справи не міг про це не знати".
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В ході розгляду справи суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дитина - ОСОБА_3 , у свідоцтві про народження серія НОМЕР_3 якого батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
Згідно з витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00051481783 від 28.05.2025 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько дитини - ОСОБА_1 , відомості про батька записані відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України, мати дитини ОСОБА_5 .
Позивач стверджує, що подаючи заяву про своє батьківство щодо цієї дитини він не знав про те, що він не є батьком ОСОБА_3 , адже Відповідачка його запевняла, що саме він є батьком хлопчика, але через деякий час, коли після їхнього одруження Відповідачка вела аморальний спосіб життя, він маючи сумнів у своєму батьківстві щодо малолітнього ОСОБА_3 , ініціював проведення аналізу ДНК, результати якого повністю виключили його батьківство.
На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 надав висновок про біологічне батьківство, аналіз проведено лабораторією GENECODE DIAGNOSTICS, яка згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.10.2023 № 1887 має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики в сфері "генетика лабораторна". За наслідками проведеної ДНК-експертизи зроблено висновок про те, що біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключається, ймовірність його батьківства дорівнює 0 %.
Також, за результатами призначеної судом молекулярно-генетичної експертизи Закарпатського НДЕКЦ МВС України від 27.01.2026 №СЕ-19/107-25/12849-БД ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якого є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Судово-медичні експертизи і дослідження з використанням ДНК-аналізу проводяться відповідно до Правил проведення судово-медичних експертиз у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи і виконуються лікарями та судово-медичними експертами-імунологами. При проведенні експертних досліджень керуються Методичними рекомендаціями "Використання ДНК аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), розробленими фахівцями Національної бюро судово-медичної експертизи МОЗ України". Згідно із п. 3 Методичних рекомендацій батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше 99,99%.
Європейський суд з прав людини, зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. Зазначене узгоджується з роз'ясненнями Верховного Суду, викладеними у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 201/11183/16-ц (провадження № 61-23601св18).
Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/2 від 18.10.2000 (з відповідними змінами), при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793, рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п. 2.14.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 року зі змінами та доповненнями, підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про анулювання та поновлення, є: рішення суду про усиновлення (удочеріння), про позбавлення або поновлення батьківських прав, про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, поновлення шлюбу після його розірвання у випадку, передбаченому статтею 118 Сімейного кодексу України, анулювання актових записів цивільного стану, у яких зазначено про необхідність проставлення відмітки у відповідному актовому записі цивільного стану, визнання розірвання шлюбу фіктивним.
Таким чином, слід виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з внесенням відповідних змін до актового запису про народження дитини.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
З урахуванням того, що суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 , з Відповідачки підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, які підтверджені належними доказами: витрати на оплату судового збору в сумі 1211,20 гривні та витрати за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 17347 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 263, 265, ст. 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Рахівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 20 вересня 2023 року за № 178, відомості про громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , УНЗР: НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , як про батька дитини.
Зобов'язати Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 178 від 20 вересня 2023 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виключивши у графі "батько" відомості про громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , УНЗР: НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) понесених на оплату судового збору, 17347 грн (сімнадцять тисяч триста сорок сім гривень) понесених на оплату судової молекулярно-генетичної експертизи, що разом становить 18558,20 гривні (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ;
Представник Позивача - адвокат Губко Владислав Валентинович - м. Рахів, вул. Богдана Хмельницького, 19, Закарпатської області, РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ;
Представник відповідачки - адвокат Бліщ Оксана Богданівна, АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - м. Рахів, вул. Миру, 5, Закарпатської області, ЄДРПОУ25999074.
Суддя: В.Е. Ємчук