Провадження № 3/510/607/26
Справа № 510/296/26
07 квітня 2026 року м. Рені Одеської області
Суддя Ренійського районного суду Одеської області Гончарова-Парфьонова О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, -
встановив:
16 лютого 2026 року о 21 годині 00 хвилин, у міжнародному пункті пропуску «Орлівка», під час здійснення прикордонного контролю на виїзд з України ОСОБА_1 , який має заборону на виїзд, пред'явив на паспортний контроль паспорт громадянина Ізраїлю. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 являється громадянином України.
Таким чином, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, у матеріалах справи наявна його заява, відповідно до якої він просить розглядати протокол про адміністративне правопорушення у його відсутності, вину визнає.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, явка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП не є обов'язковою, а тому суд вважає, що розглядати справу можливо без участі ОСОБА_1 .
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у разі перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозиція вказаної статті КУпАП є бланкетною, а тому, при встановленні наявності складу адміністративного правопорушення необхідно керуватися спеціальним нормативним актом, що регулює порядок перетинання державного кордону України.
Так, відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Частина 1 ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» наголошує на тому, що пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України. Отже, перетин державного кордону громадянином України за паспортом іноземної держави не допускається і може кваліфікуватися як незаконне перетинання державного кордону без відповідних документів.
Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні існує єдине громадянство, поняття якого розкривається у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України», а саме: якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України», одним із документів, що дають право громадянину України на виїзд і в'їзд є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачає, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Так, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки, 16 лютого 2026 року при виїзді з України у пункті пропуску «Орлівка» він використав документ, який містить недостовірні відомості про особу в частині громадянства.
Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 001493Е від 16 лютого 2026 року, рапортами старшого прикордонних нарядів в пункті пропуску «Орлівка» та старшого зміни прикордонних нарядів впс « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) від 16 лютого 2026 року, інформацією про особу від 16 грудня 2026 року, копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого 07 березня 2018 року на ім'я ОСОБА_1 , копією паспорта громадянина Ізраїлю, виданого на ім'я ОСОБА_2 02 листопада 2021 року.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП повністю доведена, а тому його має бути піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 204-1 ч. 1, 221, 268, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяця.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова