Справа № 521/978/26
Номер провадження:1-кп/521/1306/26
03 квітня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з секретарем - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026167470000003 від 05.01.2026 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси Одеської області, громадянина України, без інвалідності, без освіти, одруженого, неофіційно працюючого вантажником, бе зареєстрованого місця проживання, зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, а саме:
- 08.08.2025 року вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, та, згідно ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, суд
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що 05.01.2026 року близько 12:30 години, він, проходячи повз приватного будинку АДРЕСА_2 , територія якого огороджена металевим парканом, де у нього раптово виник прямий умисел, направлений на незаконне проникнення на територію зазначеного домоволодіння, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , в порушення ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягає в порушені конституційного права громадян на недоторканість житла чи іншого володіння особи, передбачаючи при цьому суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, достовірно розуміючи, що не має законних підстав для перебування у володінні особи, всупереч волі законних володільців, відкрив металеву хвіртку зеленого кольору та потрапив на територію двора будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушив конституційне право власника на недоторканість іншого володіння особи.
Тим самим, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у незаконному проникненні на територію домоволодіння, а саме подвір?я, належного іншій особі, всупереч волі законного володільця, порушив недоторканість домоволодіння (житла) потерпілої ОСОБА_4 .
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
19.03.2026 року на офіційну електронну адресу суду від потерпілої ОСОБА_4 надійшла заява про те, що вона примирилась з обвинуваченим ОСОБА_6 та просить звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
03.04.2026 року захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , під час підготовчого судового засідання, також звернувся до суду з усним клопотанням про звільнення підзахисного - обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього, у зв'язку з тим, що він примирився з потерпілою.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , в присутності свого захисника, зазначив, що йому зрозуміла суть обвинувачення, підстави та наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав також зрозумілі.
Потерпіла ОСОБА_4 під час судового засідання підтвердила добровільність своєї заяви, яку направила до суду засобами 19.03.2026 року, та просила звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у даному провадженні у зв'язку з їх примиренням. Претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має та мати не буде. Примирення між ним та обвинуваченим є добровільним.
Прокурор в судовому засіданні вважала доведеним факт примирення обвинуваченого з потерпілою. Надала суду документи, що характеризують особу обвинуваченого та документи стосуються вирішення питання долі речових доказів та процесуальних витрат у даному провадженні.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження та зміст клопотання, вислухавши думку учасників, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених, зокрема, ч. 2 ст. 284 КПК України, а саме у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 з потерпілою ОСОБА_4 примирились та жодних матеріальних та моральних претензій потерпіла до обвинуваченого не має.
Однією з головних підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, окрім самого факту примирення, є те, що обвинувачений має бути особою, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків, проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, ОСОБА_6 08.08.2025 року був засуджений вироком Хаджибейського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, та, згідно ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Тобто, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 , маючи непогашену у встановленому порядку судимість, не відповідає критеріям, визначеним ст. 46 КК України, а отже звільнити його від відповідальності на підставі даної норми та закрити кримінальне провадження відносно нього, не зважаючи на факт примирення з потерпілою, є неможливим.
Таким чином суд дійшов до висновку, що відсутні правові підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України саме на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а отже й відсутні підстави для задоволення клопотання.
Натомість суд вважає необхідним роз'яснити потерпілій, що, у разі відсутності в неї претензій будь-якого характеру до обвинуваченого, вона не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 286, ст. 288, 314, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
В задоволенні спільного клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката - ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_4 , про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - відмовити.
Розгляд обвинувального акту по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12026167470000003 від 05.01.2026 року, відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - продовжити в загальному порядку.
Роз'яснити потерпілій ОСОБА_4 , що, у разі відсутності в неї претензій будь-якого характеру до обвинуваченого, вона не позбавлена права звернутись до суду з клопотанням про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення та закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1