Справа № 496/997/26
Провадження № 1-кс/496/485/26
02 квітня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 , через систему «Електронний суд», звернувся до слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області з клопотанням і просить: витребувати від Сектору дізнання Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області матеріали кримінального провадження № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, - для огляду у судовому засіданні. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 05.03.2026 на посвідчення державної соціальної допомоги серії ДДА № 229790 від 20.06.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучене в ході огляду місця події 30.01.2026 року, за адресою: Одеська область, Одеський район, КрПП «Маяки».
Свої вимоги, крім іншого, мотивує тим, що в провадженні слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 перебувало клопотання дізнавача Сектору дізнання Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 05.03.2026 року клопотання дізнавача Сектору дізнання Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України задоволено та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на посвідчення державної соціальної допомоги серії ДДА № 229790 від 20.06.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучене в ході огляду місця події 30.01.2026 року, за адресою: Одеська область, Одеський район, КрПП «Маяки». Так, 30.01.2026 року до ч.ч. ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області надійшло телефонне повідомлення зі спец-служби 102 про те, що на КПП Маяки, 49 кілометр автодороги «Одеса-Рені» під час перевірки документів гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав працівникам ДПСУ посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.06.2024 року видані на його ім'я, які містить недостовірні відомості та за своїми характеристиками мають ознаки підробки (ЄО 1641). Даний факт був зареєстрований в ЄО Одеського РУП №2 Одеської області № 1641 від 30.01.2026 року та відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України. В період з 14 годин 10 хвилин по 14 годину 50 хвилину 30.01.2026 року слідчим СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_7 проведено огляд місця події за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, КрПП «Маяки», в ході якого виявлено та вилучено посвідчення державної соціальної допомоги серії НОМЕР_1 від 20.06.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке запаковано до сейф пакету № ІЄНО 163162 з пояснювальним написом та з підписами понятих. В рамках вказаного кримінального провадження дізнавачем СД Одеського РУП № 2 ОСОБА_5 винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених в ході огляду місця події документів.
Разом з тим жодних доказів або обґрунтування того, що вилучені документи є з явними ознаками підробки та мають ознаки речових доказів органом досудового розслідування не подано і в клопотанні не зазначено. Дізнавач з незрозумілих підстав вирішив, що вилучені документи мають ознаки речових доказів, оскільки жодних ознак підробки в клопотанні про арешт майна прокурором не наведені. Фактично в матеріалах клопотання не міститься жодного доказу щодо того, що вилучені документи мають ознаки підробки.
Судовим експертом Державної прикордонної служби України Головного експертно-криміналістичного центру проведено експертизу посвідчення від 20.06.2024 року серії ДДА № 229790на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, відповідно до висновку експерта рукописні написи в посвідченні від 20.06.2024 серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанесені письмовим приладдям. Відтиски печаток в посвідченні від 20.06.2024 року серії ДДА № 229790 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанесені контактним способом, з використанням кліше. Під час виготовлення посвідчення від 20.06.2024 року серії ДДА № 229790 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , використано офсетний (плоский) спосіб друку, рельєфне тиснення, струменевий та лазерний способи друку. На теперішній час вказані доводи вже не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, оскільки в рамках даного кримінального провадження встановлено, що посвідчення від 20.06.2024 серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не підроблене. Слід зазначити, що у випадку скасування арешту майна слідчим суддею жодним чином не буде допущено порушення прав будь-яких осіб, натомість буде забезпечено відновлення порушеного права ОСОБА_4 , чим буде дотримано функцію слідчого судді у вигляді контролю за дотриманням прав та свобод людини і громадянина. Враховуючи викладене вище, вилучені документи не мають жодних ознак підробки та не містять протиріччя між собою.
Адвокат ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надіслав до суду заяву в якій просив проводити розгляд клопотання без його участі, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Прокурор Біляївської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_8 до судового засідання не з'явилась, але надала суду заперечення в якому зазначила, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 30.01.2026 року на КПП «Маяки», 49 кілометр автодороги «Одеси-Рені» під час перевірки документів громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав працівникам поліції ДПСУ посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.06.2024 видані на його ім'я, які містить недостовірні відомості та за своїми характеристиками мають ознаки підробки. З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що документи, які пред'явив ОСОБА_6 є підробленими, оскільки, на думку свідка, викликають сумнів реквізити документа, зокрема шрифт іншого кольору, серійний номер відсвічувався в ультрафіолетовому освітлені тощо. Відповідно до висновку експерта № 373/7 від 26.02.2026 рукописні написи в посвідченні від 20.06.2024 серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нанесені письмовим приладдям. Відтиски печаток вказаного посвідчення нанесені контактним способом, з використанням кліше. Під час виготовлення зазначеного посвідчення використано офсетний (плоский) спосіб друку, рельєфне тиснення, струменевий та лазерний спосіб друку.
З метою перевірки зазначених відомостей скеровано запити на адресу управління соціального захисту населення Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. З відповіді начальника управління громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в базі даних, як особі з інвалідністю відсутня, тому посвідчення, як особі з інвалідністю серії ДДА № 229790 від 20.06.2024 року ОСОБА_4 не видавалось. Крім того, 04.03.2026 року дізнавачем у кримінальному провадженні № 12026164250000033 направлено запит до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ з метою встановлення факту чи перебуває ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на пенсійному забезпечені, як інвалід 3 групи та чи видавались останньому документи, підтверджуючі факт інвалідності. Так, від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Київ від 31.03.2026 надійшла відповідь, що ОСОБА_4 на обліку Головного управління як одержувач пенсії не перебуває.
На час розгляду клопотання, не встановлено достатньо доказів для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України. Враховуючи, що на даний час не встановлено достатньо доказів для підтвердження (або спростовування) факту використання завідомо підробленого документу, тобто, для прийняття одного з рішень, передбачених ст. 283 КПК України, вбачається, що в подальшому застосуванні цього заходу не відпала потреба.
Слідчий СВ ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області до судового засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд клопотання належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв та клопотань не надсилав.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, а також письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 05.03.2026 року клопотання дізнавача Сектору дізнання Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України задоволено та накладено арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на посвідчення державної соціальної допомоги серії ДДА № 229790 від 20.06.2024 року на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучене в ході огляду місця події 30.01.2026 року, за адресою: Одеська область, Одеський район, КрПП «Маяки».
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Під диспозитивністю слід розуміти правове положення, згідно з яким сторонам кримінального провадження надається і забезпечується можливість вільно в межах, встановлених КПК, обирати способи здійснення своїх матеріальних та процесуальних прав і використовувати на власний розсуд передбачені законом публічні засоби їхнього захисту, а також активно впливати на хід і результати кримінального провадження.
Положеннями ч.3 ст. 26 КПК України визначено, зокрема, що слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Наразі досудове розслідування триває, проведено судову експертизу, але остаточного рішення в кримінальному провадженні не прийнято.
З метою забезпечення збереження та унеможливлення відчуження, знищення чи перетворення речового доказу, накладений арешт, на даний час є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника чи користувача майна, враховуючи також наслідки, що настали.
Накладення арешту на майно, в тому числі в частині заборони розпорядження, безумовно є втручанням в право власності особи, гарантоване Конституції України, однак, слідчий суддя вважає допустимим та пропорційним втручання в право власності власника вказаного в клопотанні майна з метою досягнення завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України.
Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На думку слідчого судді, на даний час існує потреба в продовженні дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, на даній стадії кримінального провадження не доведено необґрунтованість накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, та існують підстави для подальшого застосування арешту майна, а тому клопотання про скасування арешту майна є передчасним, отже, задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, долучивши відповідні матеріали, якими буде підтверджуватися правова позиція заявника.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12026164250000033 від 31.01.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти неї може бути подано відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1