Справа №589/5431/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/824/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Державна зрада
02 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, розлученої, пенсіонерки, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
До Сумського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року відносно ОСОБА_8 , в яких:
обвинувачена просила переглянути вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року відносно неї;
захисник просила змінити вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року, перекваліфікувати дії ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 111 КК України на ч. 3 ст. 114-2 КК України, призначивши покарання в межах санкції ч. 3 ст. 114-2 КК України з конфіскацією всього майна, крім житла. Також просила дослідити всі письмові докази, долучені до кримінального провадження.
Даним вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_8 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з дня затримання - з 24 червня 2024 року. Стягнуто зі ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 5300 грн 96 коп. Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачена вказує, що вона не вчиняла ніяких активних дій щодо переходу на бік ворога, а самі по собі емоційні побутові розмови не є кримінальним правопорушенням, оскільки вона висловила лише своє особисте ставлення до окремих загальновідомих подій в особистому спілкуванні. Зазначає, що абонент ОСОБА_9 або «ОСОБА_13» не ідентифікований як представник РФ, немає конкретних доказів, що саме він спілкувався з нею, а не хтось інший. Стверджує, що під час затримання у неї було вилучено телефон, а про те, що він не працював на вулиці, не зазначено ні під час досудового слідства, ні під час судового розгляду. Вказує, що ніяких Google-координат, даних про кількість особового складу військових формувань і кількість військової техніки та іншого в її повідомленнях немає. Вся та інформація доступна в інтернеті, у ЗМІ та обговорювалася серед населення. На думку апелянта, всі її дії не доведені, ніякої матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, позовів ніхто не заявляв.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вважала, що дії ОСОБА_8 повинні бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 114-2 КК України. На думку захисника, з матеріалів справи вбачається, що діяльність ОСОБА_8 мала несистематичний характер, а фактично обмежилася передачею інформації, яка не несла в собі загрози для територіальної цілісності та обороноздатності України. Умисел обвинуваченої не виходив за межі передачі інформації представнику ворожої держави і не свідчив про ототожнення її цілей з цілями країни-агресора, тобто ОСОБА_8 не шукала зв'язків з представником РФ, не передавала інформацію за власною ініціативою, а виконання нею завдань представника РФ мало фактично пасивний, а не дієвий характер. Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_8 , вона не зраджувала свою країну, а лише хотіла, щоб усе швидше скінчилося.
Вважала, що при винесенні вироку не враховано, що ОСОБА_8 є особою пенсійного віку, має незадовільний стан здоров'я, потребує регулярного стаціонарного та амбулаторного лікування. Також просила змінити оскаржуване рішення в частині призначення покарання щодо конфіскації всього майна, яке є власністю ОСОБА_8 . Їй на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності виникло внаслідок приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду України». Співвласниками квартири є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у квартирі зареєстровані та проживають неповнолітні онуки ОСОБА_8 Квартира є єдиним житлом ОСОБА_8 та її сім'ї, вона не була придбана за отримані злочинним шляхом кошти.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції, громадянка України ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з мотивів непогодження з політикою представників української державної влади, підтримуючи ідеї проросійської спрямованості, у тому числі щодо подальшого розвитку України, виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаною про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України та проведення у зв'язку з цим з боку Російської Федерації підривної діяльності проти України, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, діючи самостійно, стала на шлях вчинення особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки - державної зради, що виразилася у формі переходу на бік ворога та наданні іноземній державі або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану за таких обставин.
У період від початку збройної агресії Російської Федерації проти України, тобто починаючи з 24 лютого 2022 року (точний час не встановлено), у ОСОБА_8 , яка перебувала у м. Шостка Сумської області, будучи проросійськи налаштованою особою, підтримуючи агресивні дії Російської Федерації, у зв'язку із бажанням сприяти захопленню частини території України Російською Федерацією, виник злочинний умисел, спрямований на надання допомоги представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України.
Встановлено, що у період збройної агресії Російської Федерації проти України (точний час не встановлено, але не пізніше 13.02.2024), оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою месенджера «Telegram», зареєстрованого за номером НОМЕР_1 , який іменується у месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 », була залучена до конфіденційного співробітництва громадянка України ОСОБА_8 з метою отримання від останньої на виконання своїх завдань інформації, зокрема фото-, відеофіксації місць дислокації військових підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань, кількості їх особового складу, місць дислокації і кількості військової техніки Збройних Сил України, інших військових формувань, їх переміщення на території м. Шостка та Шосткинського району Сумської області, місць розташування державних та оборонних підприємств, на що ОСОБА_8 надала свою добровільну згоду.
При цьому ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, здійснила державну зраду у формі переходу на бік ворога (так званий інтелектуальний перехід) та у формі надання безпосередньої допомоги оперативному співробітнику прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 у проведенні підривної діяльності проти України.
Так, громадянка України ОСОБА_8 на виконання завдань оперативного співробітника прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , розуміючи цілі та завдання представника спецслужб російської федерації щодо завдання шкоди Україні, в період часу починаючи з моменту залучення до конфіденційного співробітництва та до моменту її затримання - 24.06.2024 в порядку ст. 208 КПК України, за допомогою месенджера «Telegram», зареєстрованого за номером НОМЕР_2 , що перебував у її користуванні, з використанням власного мобільного телефону, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, під час особистого листування надсилала співробітнику прикордонного управління ФСБ РФ текстові повідомлення, відеозаписи та Google-координати з інформацією про розміщення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, кількість їх особового складу, місця дислокації, кількість військової техніки Збройних Сил України, місця розташування оборонних підприємств на території м. Шостка та Шосткинського району Сумської області.
Зокрема, 13.02.2024 о 18 год 15 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_1 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що знаходився у її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , текстове повідомлення із завданням на збір інформації про функціонування військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України, що знаходиться у АДРЕСА_2 , а саме: руху військової техніки та особового складу через контрольно-пропускний пункт (КПП) поблизу військової частини; крім того, надіслав Google-координати зазначеної військової частини для пришвидшення виконання завдання.
У свою чергу ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, на виконання завдання оперативного співробітника прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , дотримуючись заходів конспірації, діючи умисно, з метою завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи, що передача відомостей про функціонування військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України, кількість її особового складу на території АДРЕСА_2 може призвести до ворожих авіа- чи ракетних ударів по місцях скупчення військ, що завдасть шкоди обороноздатності України, збільшить втрати особового складу, незважаючи на те, що вона своїми діями створює небезпеку, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх наслідки, 15.02.2024 у період часу з 14 год 26 хв по 17 год 24 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_1 , надіслала останньому текстові повідомлення з інформацією про розташування та місця скупчення військовослужбовців Збройних Сил України, а саме: місць розташування та дислокації військовослужбовців Збройних Сил України та їх військової техніки у районі військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України та пожежної частини у АДРЕСА_2 .
Крім того, 25.02.2024 у період часу з 15 год 34 хв по 17 год 40 хв ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, діючи умисно, маючи на меті завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, у ході листування за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_1 , орієнтуючись на надіслані останнім Google-координати в/ч НОМЕР_5 у АДРЕСА_2 , додатково виконала поставлене завдання, надіславши інформацію щодо функціонування зазначеної військової частини та перебування поруч з нею військовослужбовців Збройних Сил України та військового автомобільного транспорту, а також надіслала Google-координати.
У подальшому 19.04.2024 у період часу з 11 год 04 хв по 11 год 13 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , використовуючи месенджер «Telegram», надіслав ОСОБА_8 на абонентський номер НОМЕР_2 текстові повідомлення із зазначенням нового каналу зв'язку, а саме: зміни його мобільного телефону на абонентський номер НОМЕР_6 , та під час листування поставив завдання щодо необхідності надсилання (повторного) відеозаписів, які ОСОБА_8 попередньо надсилала ОСОБА_12 , однак у останнього вони не були збережені. На виконання поставленого завдання ОСОБА_8 19.04.2024 о 19 год 11 хв, перебуваючи у м. Шостка, діючи умисно, у ході листування за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , із оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслала останньому три відеозаписи із зображенням невстановлених адміністративних будівель, розташованих у м. Шостка Сумської області.
Надалі 23.04.2024 о 10 год 24 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram», що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 за абонентським номером НОМЕР_2 , текстове повідомлення із черговим завданням щодо необхідності здійснити відеофіксацію котельні ТОВ «Шосткинський завод ІНФОРМАЦІЯ_3», а саме: «Необходимо сделать видеофиксацию котельни завода импульс (ориентир большая труба котельни и два больших резервуара) со стороны ЖД ДЭПО завода. Рядом находится остановка бывшего магазина империал. Удобно сделать фото видео со стороны гаражей справа возле пожарной части». Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, 23.04.2024 у період часу з 14 год 22 хв по 14 год 26 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , виконала поставлене завдання та надіслала останньому текстове повідомлення «Смотрите выбирайте» та 2 відеозаписи із зображенням приміщення котельні ТОВ «Шосткинський завод ІНФОРМАЦІЯ_3».
Надалі 09.05.2024 у період часу з 17 год 23 хв по 17 год 26 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , текстове повідомлення із завданням перевірки інформації про місцезнаходження військовослужбовців та військової техніки у приміщенні музею «ім. Івана Кожедуба» у м. Шостка Сумської області, при цьому додатково надіслав відмітку на Google-карті. Того ж дня ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, погодилася виконати завдання та о 19 год 26 хв, використовуючи мобільний телефон марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 з абонентським номером НОМЕР_2 , надіслала ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , текстове повідомлення із зазначенням наявності особового складу та місця розташування військовослужбовців Збройних Сил України у приміщенні музею «ім. Івана Кожедуба» у м. Шостка із наступним описом: «Вот это здание и есть музей (на первом этаже), а верхние этажи общежитие старое техникума. Вот там и проживают. Там где точка «три дерева растут Машины там и ставили. Таксисты стоят».
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, виконуючи раніше отримане злочинне завдання, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, 10.05.2024 у період часу з 13 год 49 хв по 14 год 02 хв за допомогою месенджері «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , додатково уточнила завдання та надіслала останньому текстові повідомлення із описом перебування військовослужбовців Збройних сил України та 3 відеозаписи, на яких зображено приміщення музею «ім. Івана Кожедуба» у м. Шостка Сумської області.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка (точне місце не встановлено), 16.05.2024 о 12 год 43 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслала останньому текстове повідомлення про функціонування Державного підприємства «Шосткинський завод «ІНФОРМАЦІЯ_23» та перебування на території зазначеного заводу військовослужбовців Збройних Сил України.
У подальшому 25.05.2024 о 11 год 52 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , повідомлення із поставленим черговим завданням з приводу додаткового уточнення інформації про наявність військової техніки та військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у приміщенні музею «ім. Івана Кожедуба» у м. Шостка Сумської області. Того ж дня ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, о 12 год 25 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслала текстове повідомлення із зазначенням того, що вона виконає завдання наступного дня.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, виконуючи раніше отримане злочинне завдання, ОСОБА_8 , перебуваючи у м. Шостка, 26.05.2024 у період часу з 08 год 59 хв по 09 год 07 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , додатково уточнила раніше поставлене завдання та надіслала останньому текстові повідомлення із підтвердженням перебування військовослужбовців Збройних Сил України та один відеозапис, на якому зображено військовослужбовців поруч із приміщенням музею «ім. Івана Кожедуба» у м. Шостка Сумської області.
Надалі 03.06.2024 о 17 год 30 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram», що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 на абонентський номер НОМЕР_2 , повідомлення із черговим завданням щодо необхідності перевірки інформації про використання Збройними силами України території військової частини в/ч НОМЕР_5 Національної гвардії України, місця перебування військовослужбовців Збройних Сил України та їх військової техніки; крім того, надіслав Google-координати зазначеної військової частини. У подальшому ОСОБА_8 на виконання поставленого завдання оперативного співробітника прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , перебуваючи у м. Шостка, діючи з прямим умислом, маючи на меті завдати шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 04.06.2024 у період часу з 09 год 56 хв по 10 год 39 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслала останньому текстові повідомлення з описом розташування військовослужбовців сил оборони та п'ять відеозаписів із відеозображенням місця знаходження підрозділів Збройних Сил України та військової техніки, розташованої у районі військової частини НОМЕР_5 Національної гвардії України та пожежної частини у АДРЕСА_2 .
Надалі 11.06.2024 о 12 год 08 хв оперативний співробітник прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , надіслав ОСОБА_8 на месенджер «Telegram», що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 на абонентський номер НОМЕР_2 , повідомлення із черговим завданням щодо необхідності перевірки інформації про перебування військовослужбовців Збройних Сил України на території с. Собичеве Шосткинського району Сумської області, надіславши останній наступне повідомлення (мовою оригіналу): «А по ОСОБА_24 есть какая-то дополнительная и может более конкретная информация?». Разом з тим ОСОБА_8 на виконання поставленого завдання оперативного співробітника прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , перебуваючи у м. Шостка, діючи з прямим умислом, маючи на меті завдати шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, 13.06.2024 о 17 год 54 хв за допомогою месенджера «Telegram» з абонентським номером НОМЕР_2 , що встановлений на її мобільному телефоні марки «Xiaomi MI 9 Lite», IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під час листування з оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області ОСОБА_12 , що зареєстрований в месенджері «Telegram» як « ОСОБА_13 » за абонентським номером НОМЕР_6 , виконала попередньо поставлене завдання та надіслала останньому текстове повідомлення з інформацією щодо місця знаходження військовослужбовців Збройних Сил України у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , та місцезнаходження підрозділів військових формувань і їх військової техніки у приміщенні Собичівської загальноосвітньої школи у с. Собичеве Шосткинського району Сумської області.
При цьому ОСОБА_8 усвідомлювала, що передача вищевказаної інформації може завдати шкоди національній безпеці України, підірве стан боєздатності військових підрозділів Збройних Сил України та ускладнить здійснення ефективної відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 , яка підтримала вимоги своєї апеляційної скарги та вимоги апеляційної скарги свого захисника, пояснення її захисника ОСОБА_7 , яка підтримала вимоги своєї апеляційної скарги та апеляційної скарги обвинуваченої у повному обсязі та просила їх задовольнити, відмовилась від клопотання про дослідження письмових доказів, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченої та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20 жовтня 2001 року № 12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний для прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
При постановленні обвинувального вироку суд першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку. У справі здобуто докази, що були отримані у встановленому законом порядку та є належними, допустимими і у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Так, перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 111 КК України на ч. 3 ст. 114-2 КК України, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вони випливають з власного тлумачення захисником норм закону про кримінальну відповідальність та фактичних обставин справи. При цьому оцінка і тлумачення таких обставин здійснюються вибірково, спотворюючи їхній зміст, та відокремлено від інших обставин та доказів, ігноруючи всю їхню сукупність та системність.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачена ОСОБА_8 своєї вини не визнала, вказуючи, що нікого не зраджувала (головне, що не зрадила своєї віри), та від надання показань відмовилася, посилаючись на ст. 63 Конституції України. Проте, незважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про наявність у діях обвинуваченої складу вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, через відсутність доказів винуватості останньої, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, зокрема:
показаннями свідка ОСОБА_14 , який у судовому засіданні суду першої інстанції вказував, що ОСОБА_8 є його однокласницею, часто з нею не спілкувався (два-три рази на рік). Йому відомо, що ОСОБА_8 відвідувала церкву, інші подробиці життя невідомі. Свідок вказав, що на його номер ( НОМЕР_7 , яким він користується з 2023 року) був зроблений дзвінок з невідомого номера, однак свідок по коду зрозумів, що це російський номер. Абонент, який телефонував, назвався родичем ОСОБА_15 ( ОСОБА_8 ) з Москви чи з Росії та запропонував співпрацювати. Дзвінків було два, другий дзвінок був через тиждень. Свідок вказував, що конкретики не було, тільки те, що свідок може попрацювати на них, поїздити, конкретно куди їхати не говорив. Свідок відмовився та заблокував номер. Після цього свідок запитував ОСОБА_8 , навіщо вона дала його номер телефону, однак на час допиту в суді її відповіді не пам'ятає. З обвинуваченою з приводу розташування ЗСУ розмов не було. Вказані показання свідка підтверджуються матеріалами НСРД, якими зафіксовано спілкування ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , в ході якого свідок запитував ОСОБА_8 з приводу дзвінків до нього, на що ОСОБА_8 відповідає: «Он меня... я ж не разбираюсь вот то, что он там хочет. Понимаешь? Я ... он попросил адекватного человека. Адекватного я только тебя знаю, больше никого». Тобто ОСОБА_8 не дивується питанням ОСОБА_14 , розуміє, про кого саме йде мова;
показаннями свідка ОСОБА_16 (який до 01.11.2024 працював на заводі «ІНФОРМАЦІЯ_3»), який у суді першої інстанції пояснив, що обвинувачена є його знайомою, бачилися дуже рідко, вона більше спілкувалася з його дружиною, яка працює в місті Києві, а у м. Шостка буває раз на місяць. Свідок вказує, що того дня, коли він спілкувався з ОСОБА_17 ( ОСОБА_8 ), йому попередньо зателефонувала дружина та сказала, що телефонувала ОСОБА_18 та хоче з ним поспілкуватися. Після роботи свідок зустрівся з ОСОБА_8 на вулиці. Розмова була стосовно роботи свідка, чи працює він чи ні; також ОСОБА_8 запитувала про свого родича, який працює на заводі. До цього подібних розмов із ОСОБА_8 не було. На час допиту в судовому засіданні свідок детально всієї розмови з ОСОБА_8 не пам'ятав, але після ознайомлення з протоколом допиту на стадії досудового розслідування підтвердив, що все викладене в ньому відповідає дійсності.
Окрім показань свідків, обставини вчиненого кримінального правопорушення підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції письмовими доказами, а саме:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) від 13.03.2024, за матеріалами правоохоронних органів внесено відомості до ЄРДР (№ 22024200000000061) з правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 111 КК України (громадянка України, мешканка Сумської області ОСОБА_19 вчиняє дії на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану);
- протоколом затримання ОСОБА_8 від 24.06.2024 в межах кримінального провадження № 22024200000000061 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, (Т.1, а.с. 237). Під час затримання було проведено обшук ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Xiaomi MI 9 Lite», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" з номером НОМЕР_2 ;
- протоколом огляду мобільного телефону від 07.08.2024 за участю підозрюваної ОСОБА_8 та її захисника (Т.2, а.с. 1 - 13). Зокрема, на головному екрані було виявлено застосунок "Telegram", в якому наявний контакт " ОСОБА_13 " ( НОМЕР_6 ), з яким велося листування, надсилались текстові повідомлення та фотозображення;
- висновком судової комп'ютерно-технічної експертизи від 16.09.2024 № СЕ-19/119-24/12470-КТ, з якого вбачається, що у внутрішній пам'яті мобільного телефону «Xiaomi MI 9 Lite», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 є інформація стосовно історії листування (переписки) в мобільних додатках "Telegram" та "Viber", а також інформація стосовно користувачів, авторизованих в цих додатках. Також у внутрішній пам'яті вищевказаного мобільного телефону є інформація стосовно файлів, які ідентифіковані спеціальним програмним забезпеченням як видалені;
- додатком до висновку експерта - оптичним диском, на якому збережена інформація, виявлена експертом в ході дослідження вищевказаного мобільного телефону. Зокрема, скріншот Google-карти із зображенням вулиць м. Шостка, виявлено також інформацію щодо користувачів месенджера "Telegram". Зокрема, під час огляду встановлено, що контакт під № НОМЕР_8 підписаний як " ОСОБА_13 " із номером мобільного телефону " НОМЕР_1 ". Також виявлено контакт під № НОМЕР_9 підписаний як " ОСОБА_13 " із номером мобільного телефону " НОМЕР_6 " та видалений чат із абонентом, який підписаний як " ОСОБА_13 ";
- відповіддю начальника 2 управління департаменту контррозвідки СБУ від 04.09.2024, з якої, зокрема, вбачається, що телефонами, наявними в контактах ОСОБА_8 (" НОМЕР_1 " та " НОМЕР_6 ") користувався ОСОБА_12 , який є оперативним співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області;
- листом заступника директора Департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 06.11.2024, яким підтверджується, що ОСОБА_12 є співробітником прикордонного управління ФСБ РФ по Брянській області.
- змістом протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК України (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 25.04.2024, яким зафіксовано листування між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Зокрема, вбачається, що останній просив та отримав від ОСОБА_8 відеофайли з зображенням територій та об'єктів у м. Шостка. З переписки вбачається, що ОСОБА_12 попереджає ОСОБА_8 про майбутні удари. ОСОБА_8 вказує: "завтра поинтересуюсь у сестры, что и как на поселке", на що "ОСОБА_13" ( ОСОБА_12 ) пише: "А они могут немного приукрашивать, потому что боятся, что ударим снова". В подальшому "ОСОБА_13" ( ОСОБА_12 ) дає ОСОБА_8 завдання зробити відеофіксацію котельні заводу "ІНФОРМАЦІЯ_3", що ОСОБА_8 виконує та результати відеофіксації надсилає " ОСОБА_13 ". Коментуючи досліджений доказ, ОСОБА_8 вказувала, що написати міг хто завгодно, а також вказувала, що за спливом часу конкретних обставин не пам'ятає. Інших заперечень щодо належності та допустимості вказаного доказу до відома суду захистом не наведено;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК України (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 25.04.2024, яким зафіксовано телефонну розмову між ОСОБА_8 та невстановленою жінкою на ім'я ОСОБА_20 . З цієї розмови вбачається проросійська позиція ОСОБА_8 , її зневажливе ставлення до ЗСУ, українців та української мови, української історії, виправдовування збройної агресії рф з релігійної точки зору:
«…Так, а почему на территории брата? Это территория руси. Русь пытается вернуть все свое, забрать у этих сатанистов…
…Почему у нас и возник украинский язык. Его не было изначально, не было такого языка! Это просто русский язык начали ломать, перестраивать и получился вот это ни польский, ни русский - вот это из-за чего вышел язык украинский…
…С нашим народом ничего не получится, они нарываются на неприятности…
…потому что дебильный у нас народ…
…Подожди, то ли ОСОБА_21 , вот эта ж поэтесса? И она вот это тоже на то, что сама совершенная нация. Ну, как нацизм. Это нацизм. Это гитлеровские все замашки…
…Вот так и наши дети, вот эти которые поколение растут. …Сейчас же нема учебы, только внеклассные, все пропаганда. Пишут же, умные пишут, что это поколение - нет, это уже все, не исправишь его…Поэтому единственный метод - только истреблять и больше ничего…» (Т.2, а.с. 168);
- протоколом від 17.05.2024 про зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.04.2024, 27.04.2024, 29.04.2024, 03.05.2024, 05.05.2024, 07.05.2024 (Т.3, а.с. 2-29), в якому зафіксовані аналогічні розмови та вислови ОСОБА_8 , що загалом вказує на усвідомлений характер та ідейну мотивацію дій ОСОБА_8 на користь РФ та на шкоду національній безпеці України, тобто на прямий умисел ОСОБА_8 на державну зраду;
- повідомленнями ОСОБА_8 , які вона надсилала у месенджері "Telegram" вищевказаному ОСОБА_12 (протокол від 30.04.2024). Зі змісту цих повідомлень вбачається, що ОСОБА_8 повідомляє ОСОБА_12 інформацію про перебування військових в одному з сіл Шосткинського району, про будівництво укриттів, про пересування транспорту, надсилає відеофайли щодо військових об'єктів (тих, які вважає військовими), збирає інформацію щодо людей, які можуть бути корисними ОСОБА_12 . Аналогічний збір інформації та надсилання ОСОБА_9 фото- та відеофайлів (зокрема, щодо музею ОСОБА_22 ) зафіксовано протоколом від 15.05.2024 (Т.3, а.с. 30 - 54);
- змістом протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 264 КПК України (зняття інформації з електронних інформаційних систем) від 25.04.2024 (Т.2, а.с. 131 - 215), яким зафіксовано переписку ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , в ході якої останній, зокрема, цікавиться наявністю у ОСОБА_8 "адекватных знакомых кто работает на звезде или импульсе". Також ОСОБА_12 запитує у ОСОБА_8 : «А нету у вас адекватных знакомых кто работает на звезде или импульсе»; «Да в первую очередь по заводам интересно, но не проходные, а отдельные участки скажем так». Також ОСОБА_12 просить ОСОБА_8 : «можете пока что без фото/видео пройтись посмотреть есть ли какое-то движение в части нацгвардии. Она как раз там в центре города и по нашей информации она функционирует. Пока что просто посмотреть есть движение через КПП, как часто, какой транспорт, какой количество людей?».Отже, ОСОБА_12 просить надати фото/відео окремих місць, пов'язаних із заводами у м. Шостка, надсилає ОСОБА_8 фотозображення місць, які ОСОБА_8 має перевірити на предмет наявності та переміщення військових. ОСОБА_8 також повідомляє наявну у неї інформацію щодо переміщення техніки та військових. Продовження спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та передачу останньому необхідної йому інформації зафіксовано також протоколом від 17.06.2024 та додатком до нього, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні (Т.3, а.с. 142 - 226), протоколом від 18.06.2024 (Т.4, а.с. 12 - 33);
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, передбаченої ст. 269 КПК України (спостереження за особою, річчю або місцем) від 07.05.2024 та додатком до нього. Зокрема, встановлено, що 23.04.2024 ОСОБА_8 , перебуваючи біля одного з підприємств м. Шостка, рухалась з велосипедом в руках, зупинилась та, імітуючи розмову по телефону, здійснювала приховану відеозйомку приміщень та технічних конструкцій заводу;
- листом директора ТОВ "Шосткинський завод "ІНФОРМАЦІЯ_3" від 11.09.2024 № 50-04/49, з якого вбачається, що 21.07.2024 з території рф було завдано удару БПЛА "Shahed" по приміщенню котельні, тобто того об'єкта, щодо якого йшло спілкування між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 в месенджері "Telegram". Також зі змісту листа в.о. директора ДП "Шосткинський завод "ІНФОРМАЦІЯ_23" вбачається, що 14.06.2024 близько 13:55 було завдано ракетний удар по території вказаного заводу, поруч з яким до цього фіксувалась ОСОБА_8 . Інформація надана ДП «Шосткинський завод «ІНФОРМАЦІЯ_23» про обстріл 14.06.2024 також фігурує в матеріалах НСРД від 18.06.2024, де в переписці ОСОБА_12 повідомляє ОСОБА_8 про те, що вони відпрацювали по заводу ОСОБА_23 (за 14.06.2024).
Отже, досліджені судом першої інстанції показання обвинуваченої, свідків та письмові докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченої та її захисника щодо оспорювання фактичних обставин є необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Зокрема, апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту, які полягають в тому, що дії обвинуваченої слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 114-2 КК України.
Так, за змістом ч. 1 ст. 111 КК України державна зрада - це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Частиною ж 2 вказаної статті передбачена кримінальна відповідальність за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану.
Водночас надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. Таким чином, вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї.
Як вбачається з вироку, дії ОСОБА_8 , які полягали у збиранні і передачі інформації та відомостей державі-агресору щодо обєктів із зазначенням їх територіальної привязки, на яких перебувають військовослужбовці ЗСУ, інші утворені відповідно до закону військові формування, кваліфіковані органом досудового слідства як державна зрада, тобто умисно вчиненому громадянином України діянні на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України, а саме у переході на бік ворога в період збройного конфлікту та наданні допомоги представнику іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.
При цьому, як вбачається з матеріалів провадження, обвинуваченій було відомо, що вона збирає та надає "ОСОБА_13" (який спілкувався з ОСОБА_8 з російських телефонних номерів) інформацію щодо оборонних підприємств м. Шостка. Про це, зокрема, свідчить епізод передачі інформації щодо виробництва пороху, "ОСОБА_13" попереджав її про майбутні удари, про які ОСОБА_8 не повідомляла органи безпеки України, крім того, обвинувачена, використовуючи засоби конспірації, збирала інформацію щодо розміщення військовослужбовців ЗСУ та національної гвардії, про що свідчать передані нею фото та відеозображення. Крім того, проведеними негласними слідчими діями ОСОБА_8 зафіксована безпосередньо під час виконання завдань "ОСОБА_25" щодо збору необхідної йому інформації. Тому твердження обвинуваченої про те, що вона не вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, спростовані під час розгляду справи в суді першої інстанції та в апеляційному суді.
Верховний Суд, а саме Третя судова палата ККС в постанові від 24.04.2024 року у справі № 743/149/23 звертає увагу на те, що відповідальність за ст. 114-2 КК України настає у випадку поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; поширення інформації про переміщення, рух або розташування ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості. Частиною 3 цієї статті передбачено, що відповідальність настає за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або з корисливих мотивів, або з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, за відсутності ознак державної зради або шпигунства.
Дії, передбачені частинами 1 чи 2 ст. 114-2 КК України, вчинені з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, мають кваліфікуватися за ст. 111 КК України як державна зрада у формі надання допомоги іноземній державі або її представникам у проведенні підривної діяльності проти України - якщо ці дії вчинені громадянином України, а відповідні відомості не є державною таємницею. Тому в таких випадках ст. 114-2 КК України застосовуватися не може.
При цьому місцевий суд правильно зазначив про те, що ОСОБА_8 усвідомлювала, що РФ здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України та що надані відомості можуть бути використані ними для планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони шляхом проведення ударів по відповідних обєктах. Це підтверджується її активною участю в дослідженій переписці, отриманій за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: зняття інформації з електронної інформаційної системи, зокрема тим, що ОСОБА_8 відшуковувала і передавала інформацію, яка становить інтерес для іноземної держави, проявляла ініціативу у виконанні поставлених йому завдань, активно обговорювала їх та пропонувала варіанти вирішення. Наведені обставини спростовують версію захисника про відсутність у ОСОБА_8 умислу на спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження діяння ОСОБА_8 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 КК України. З таким рішенням погоджується і суд апеляційної інстанції. На переконання колегії суддів, враховуючи вік та життєвий досвід, ОСОБА_8 розуміла, що в умовах воєнного стану вчинення нею вищевказаних дій шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. Таким чином, рішення суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, на думку колегії суддів, прийнято згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини (рішення «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року), а тому підстав для задоволення апеляційних вимог за обставин, викладених в апеляційних скаргах обвинуваченої та її захисника, не вбачається.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в частині призначеного обвинуваченій покарання, колегія суддів виходить із положень статті 65 КК України, згідно з якими особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог закону покарання як захід примусу, що застосовується від імені держави, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. При цьому суд повинен дотримуватися принципу індивідуалізації, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. Дотримання цих засад забезпечує відповідність покарання вимогам статті 61 Конституції України, за якою юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що є невід'ємною складовою принципу верховенства права.
Згідно зі статтею 414 КПК України невідповідним тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або суворість. Поняття «явно несправедливе покарання» в аспекті судового перегляду вказує на наявність істотної диспропорції між визначеним судом заходом примусу та тими обставинами, що підлягають врахуванню при його призначенні. Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів констатує, що, приймаючи рішення про призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, суд першої інстанції належним чином врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину. Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_8 вчинила особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, що становить підвищену небезпеку для суверенітету, територіальної цілісності та обороноздатності держави, посягаючи на самі засади існування України як незалежної і правової держави.
Визначаючи вид та розмір покарання у виді 15 років позбавлення волі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із відсутності обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання, а також врахував дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, перебуває на пенсії, не має утриманців та характеризується формально за місцем проживання. Оскільки призначене покарання перебуває в межах санкції частини 2 статті 111 КК України і не є максимальним, колегія суддів не вбачає підстав вважати його вочевидь несправедливим чи таким, що порушує принципи пропорційності.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності зміни вироку в частині застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна. Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 КК України конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна засудженого. Застосовуючи цей захід, суд має виходити не лише з каральної мети покарання, а й із загальноправових принципів справедливості та гуманізму, які виключають можливість залишення особи та членів її сім'ї без засобів до існування або житла, що є необхідним для забезпечення базових потреб людини.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане право власності виникло в порядку приватизації згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду України». Іншими співвласниками квартири є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а в самому житловому приміщенні зареєстровані та проживають неповнолітні онуки обвинуваченої. Матеріали провадження не містять відомостей про наявність у ОСОБА_8 іншого житла, придатного для проживання.
Керуючись принципом гуманізму та враховуючи необхідність захисту прав третіх осіб, зокрема неповнолітніх дітей, які проживають у зазначеній квартирі, а також беручи до уваги частковий характер власності обвинуваченої на цей об'єкт, колегія суддів вважає за необхідне виключити житло з переліку майна, що підлягає конфіскації. Такий підхід відповідає засадам індивідуалізації відповідальності та запобігає настанню надмірно обтяжливих наслідків, які не виправдовуються метою покарання.
З огляду на викладене апеляційний суд вважає за необхідне змінити вирок суду на підставі частини 1 статті 408 КПК України, визначивши, що конфіскації підлягає все майно обвинуваченої, крім житла.
В решті вирок суду першої інстанції слід залишити без змін як законний та обґрунтований.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 376, статтями 404, 405, 407, 408, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року відносно ОСОБА_8 змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженою за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 15 грудня 2025 року за ч. 2 ст. 111 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією всього майна, крім житла.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_8 , яка утримується під вартою, протягом трьох місяців з моменту вручення їй копії цієї ухвали.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4