Справа №591/844/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/299/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - бездіяльність слідчого, прокурора
06 квітня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті в кримінальному провадженні № 12025200000000030,
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року, відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника у слідчому експерименті в кримінальному провадженні № 12025200000000030.
Вказане рішення слідчий суддя мотивував тим, що подана представником заявника ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 скарга не містить чіткого визначення процесуальної дії, яку слідчий зобов'язаний був вчинити у строки, визначені КПК України, щоб вважати скаргу поданою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Таким чином, предмет оскарження представника заявника не підпадає ані під жоден із пунктів ст. 303 КПК України, ані під жодну іншу норму, що визначає дії, бездіяльність чи рішення слідчого (прокурора), які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Не погодившись із вказаним рішенням слідчого судді, представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року в частині відмови у відкритті провадження за скаргою щодо відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника у слідчому експерименті в кримінальному провадженні № 12025200000000030 та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження за вказаною скаргою.
В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на те, що предметом судового контролю під час розгляду цієї категорії скарг є не лише прийняте слідчим чи прокурором рішення стосовно клопотання про проведення слідчих дій, а й дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні. До таких вимог належить як доцільність проведення слідчої дії, так і коло осіб, які братимуть у ній участь. Тобто предмет судового контролю не зводиться виключно до того чи відмовлено у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, оскільки в такому випадку втрачається визначена кримінально-процесуальним законодавством мета судового контролю під час досудового розслідування кримінального провадження.
Статею 56 КПК України передбачено право потерпілого брати участь у слідчих діях. Припущення слідчого про те, що участь потерпілого може негативно вплинути на об'єктивність перевірки показань свідків, є нічим не обґрунтованим та невмотивованим. Сторона потерпілого не демонструвала неналежної процесуальної поведінки під час досудового розслідування кримінального провадження та не має наміру й надалі порушувати свої обов'язки.
Представник заявника ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 до початку апеляційного розгляду подав клопотання про проведення судового засідання за його відсутності та за відсутності ОСОБА_5 , зазначивши, що вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі. Просить ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року в частині відмови у відкритті провадження скасувати та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо відмови слідчого у задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника у слідчому експерименті у кримінальному провадженні №12025200000000030.
Прокурор у кримінальному провадженні відповідно до поданої заяви просить апеляційний розгляд проводити без його участі, вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими, а ухвалу слідчого судді - законною та обґрунтованою.
З урахуванням поданих учасниками судового провадження заяв, керуючись ч. 1 ст. 406 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Главою 26 КПК України передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора під час досудового розслідування.
Нормами статті 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, в тому числі у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Водночас ч. 2 ст. 303 КПК України передбачає, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Як встановлено з матеріалів провадження 19 лютого 2026 року представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав старшому слідчому в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 у межах кримінального провадження № 12025200000000030 клопотання про забезпечення участі потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_6 у проведенні слідчих експериментів.
Листом № 7517 від 12 березня 2026 року старший слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_7 , відмовив потерпілому ОСОБА_5 та його представнику ОСОБА_6 у задоволені клопотання про проведення слідчого експерименту за їх участі, мотивуючи це тим, що участь вказаних осіб може негативно вплинути на об'єктивність перевірки показань свідка.
У зв'язку з цим 19 березня 2026 року адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми зі скаргою щодо відмови слідчого в задоволенні поданого клопотання.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 4 ст. 304 КПК України дійшов правильного висновку, про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті в кримінальному провадженні№ 12025200000000030.
Відповідно до ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Отже, слідчий вправі самостійно визначати доцільність проведення слідчих (розшукових) дій, їх час, а також коло осіб, які беруть у них участь.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що слідчий суддя позбавлений змоги надавати вказівку слідчому щодо прийняття конкретного за змістом процесуального рішення, адже слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
Водночас оскаржуване рішення слідчого про відмову в забезпеченні участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті не належить до переліку рішень, дій чи бездіяльності, визначених п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Колегія суддів також звертає увагу, що заявлені у скарзі вимоги фактично зводяться до зобов'язання слідчого забезпечити участь потерпілого та його представника у проведенні слідчих експериментів в порядку, передбаченому ст. 56 КПК України, які засвідчують невідповідність вимогам, як таких, що в контексті заявленої бездіяльності можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Так, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, чітко передбачений перелік бездіяльності, що підлягає оскарженню і відповідно до наведеної норми така бездіяльність передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яке рішення, дію або бездіяльність, а лише передбачену наведеною вище нормою і щодо обов'язків, строк виконання, яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Скарга представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 подана саме в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, про що зазначено останнім у скарзі, однак не містить жодних вимог, які відносяться до компетенції слідчого судді за наведеною нормою, оскільки положення ст. 56 КПК України щодо прав потерпілого брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, не пов'язані із регламентованими строками.
Відповідно, відмова слідчого в забезпеченні участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті не може бути оскаржена у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про те, що подана скарга не підлягає розгляду в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право на оскарження рішень дій чи бездіяльності органів досудового розслідування не є абсолютним і реалізується з урахуванням вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя вирішує лише ті питання, на розгляд яких його уповноважує закон, в той час як в поданій скарзі її ініціатор виносить на розгляд питання, які не охоплюються п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам статей 307, 370 КПК України, суд на законних підставах відмовив у відкритті провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 в частині відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків слідчого судді, у зв'язку з чим вказане судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 404,405,407,419,422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 щодо відмови слідчого в задоволенні клопотання про забезпечення участі потерпілого та його представника в слідчому експерименті у кримінальному провадженні № 12025200000000030, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4