Справа №592/7036/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/51/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
31 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,-
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, на часткове задоволення клопотання старшого слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області, до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забороною цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду;
-не відлучатися із м. Суми без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в України;
-носити електронний засіб контролю.
Підозрюваного ОСОБА_7 негайно звільнено з під варти.
Строк дії ухвали встановлено до 24 листопада 2025 року включно.
Не погодившись з таким судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Вимоги апеляційної скарги прокурор мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали слідчий суддя дійшов вірного висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри та про те, що ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, існують, однак, безпідставно визнав недоведеним ризик того, що останній може незаконно впливати на потерпілу і свідків, та що доводами клопотання не доведено неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, як вказує прокурор, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні крадіжки мобільного телефону потерпілої, яка перебувала поряд із місцем влучання балістичної ракети, що мало місце 13 квітня 2025 року по вул. Петропавлівській у м. Суми та знаходилася у непритомному стані від отриманих тілесних ушкоджень, що свідчить про те, що діяв він зухвало, ігноруючи норми моралі, при цьому, слідчим суддею було враховано те, що останній співпрацює зі слідством, однак не здійснено належної оцінки його відношення до пред'явленої підозри.
На думку прокурора, неврахування слідчим суддею вказаних обставин призвело до прийняття рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою підозрюваному обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави, думки підозрюваного ОСОБА_7 який проти задоволення вимог скарги прокурора заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12025200480001132 від 18.04.2025 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо існування заявлених слідством ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то тут слідчим суддею обґрунтовано було встановлено те, що підозрюваний ОСОБА_7 , побоюючись відповідальності за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також слідчий суддя вважав доведеним і ймовірність вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), зважаючи на те, що наявні протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, а також ураховуючи те, що підозрюваний не має законних джерел для існування, офіційно не працевлаштований.
Водночас, слідчий суддя не погодився з тим, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілого, свідків в цьому кримінальному провадженні, оскільки стороною обвинувачення не надані докази можливості здійснення підозрюваним такого впливу на зазначених осіб.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінив в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 , в разі визнання його винуватим у вчиненні у кримінальному правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного та його репутацію, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно не працевлаштований, потребу нагляду лікарів з огляду на хворобу ніг.
Тому, враховуючи встановлені обставини та дані про особу підозрюваного і його репутацію, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність прокурором недостатності застосування для запобігання ризикам більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Як йшлося вище, в даному конкретному випадку, більш м'яким запобіжним заходом є домашній арешт, який відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
А тому, з огляду на доведеність обґрунтованості підозри, наявність існування ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя правильно обрав відносно підозрюваного ОСОБА_7 такий запобіжний захід як цілодобовий домашній арешт з метою запобігання встановленим ризикам та із забороною ОСОБА_7 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В апеляційній скарзі прокурор, як основні мотиви обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказала те, що слідчим суддею не враховано того, що ОСОБА_7 може незаконно впливати на потерпілу та свідків і що він підозрюється у вчиненні крадіжки мобільного телефону потерпілої, яка перебувала поряд із місцем влучання балістичної ракети, що мало місце 13 квітня 2025 року по вул. Петропавлівській у м. Суми та знаходилася у непритомному стані від отриманих тілесних ушкоджень, що свідчить про те, що діяв він зухвало, ігноруючи норми моралі.
Однак, вказані прокурором обставини колегія суддів не може визнати достатніми для обрання ОСОБА_7 такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки доказів того, що підозрюваний вдавався до реалізації заявленого прокурором ризику (тиск на потерпілу і свідків) не надано, а факт аморальності злочину буде враховуватись судом безпосередньо при призначенні винному покарання у разі доведення його вини в інкримінованому злочині.
Отже, доводи прокурора стосовно незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно і об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_7 .
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, ухвалу слідчого судді суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.404,407,418,419,422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 вересня 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4