Справа №592/15430/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/49/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - домашній арешт
17 березня 2026 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в м. Суми, у режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків,-
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року у задоволенні клопотання прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, було відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не спілкуватись з свідками, потерпілими, в цьому кримінальному проваджені, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну у разі їх наявності. Строк дії ухвали визначено до 24 год. 00 хв. 01 листопада 2025 року включно.
Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення слідчий суддя визнав доведеним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, визнав недоведеним ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з вказівкою на те, що доказів неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів надано не було.
Разом з тим, як зазначає прокурор, поза увагою слідчого судді залишилось те, що ОСОБА_6 неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, ніде не працює, вживає алкогольні напої, може піддатись впливу з боку інших осіб на вчинення протиправних дій, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, за які, у разі доведеності винуватості, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строк до 08 років.
На думку прокурора, у даному випадку наявні підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи його належну процесуальну поведінку не забезпечать.
Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи учасник кримінального провадження повідомлені належним чином. Від прокурора ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд її апеляційної скарги без її участі. Апеляційну скаргу підтримувала і просила задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_6 , який проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12024232040000263 від 19.06.2025 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 190 та ч.4 ст. 185 КК України.
Також слідчий суддя погодився і з існуванням заявлених прокурором окремих ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважав, що безумовно існують підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, однак не тримання під вартою, як того просив прокурор, а запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного виконання обов'язків. Такого висновку слідчий суддя дійшов з підстав того, що прокурор не довів, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З аналізу матеріалів кримінального провадження та доводів апеляційної скарги прокурора колегія суддів з таким висновком слідчого судді погоджується виходячи з наступного.
Так, згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Як йшлося вище, під час розгляду зазначеного клопотання прокурора слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 та ч.4 ст. 185 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали. Згідно яких ОСОБА_6 має постійне місце проживання, в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судимим, відомості про притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні, як і негативні характеристики з місця проживання ОСОБА_6 та останній співпрацює зі слідством задля встановлення істини у справі.
Також, перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що з метою запобігання будь-яких ризиків, пов'язаних з прибуттям підозрюваного на вимогу слідчого, прокурора, суду, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, за можливе застосувати відносно нього менш суворий запобіжний захід ніж той, що просить прокурор, а саме домашній арешт з покладенням на підозрюваного виконання окремих обов'язків, з чим колегія суддів за встановлених обставин також погоджується.
Під час розгляду клопотання доказів про те, що за час проведення досудового розслідування підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, до суду надано не було.
Також в матеріалах провадження відсутня будь-яка інформація на підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_6 негативно характеризується, та може ухилятися від явки до слідчого та суду, а абстрактна можливість такого ухилення, на думку суду, не може вважатися такою, що підтверджує даний ризик.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді не доведення стороною обвинувачення неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.1-2 ст.181 КПК України).
У зв'язку з цим, як переконана колегія суддів, слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово.
В апеляційній скарзі прокурор, як основні мотиви обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказала те, що слідчим суддею не враховано того, що ОСОБА_6
неодноразово притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності за скоєння корисливих злочинів, ніде не працює, може піддатись впливу з боку інших осіб на вчинення протиправних дій, на даний час підозрюється у вчиненні злочинів, за які, у разі доведеності винуватості, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі строк до 08 років, однак такі висновки сторони обвинувачення для задоволення вимог скарги колегія суддів вважає недостатніми, оскільки ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України вважається раніше не судим, доказів притягнення його до адміністративної відповідальності немає, він не ухиляється від явки до суду, що також підтверджує його добровільна явка на виклик до апеляційного суду, факт того, що він може піддатись впливу на вчинення протиправних дій прокурором не доведено, а сама тяжкість злочину і суворість покарання не можуть бути достатніми для обрання підозрюваному найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Отже, доводи прокурора стосовно незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно і об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, ухвалу слідчого судді суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України,
Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 вересня 2025 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків, залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4