Справа №584/1317/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - Данік Я. І.
Номер провадження 22-ц/816/1977/26 Суддя-доповідач - Петен Я. Л.
Категорія - 39
про залишення апеляційної скарги без руху
06 квітня 2026 року м. Суми
Суддя Сумського апеляційного суду, Петен Я.Л., розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Рішенням Путивльського районного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року позов ТОВ «Він Фінанс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» 21742 грн. заборгованості по кредитному договору №859993 від 8 травня 2019 року, 1603 грн. 18 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 3309 грн. 07 коп. витрат на правову допомогу.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Проте, апеляційним судом не може бути вирішено питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених ст. 354 ЦПК України.
За змістом статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Як слідує із матеріалів справи, 16 лютого 2026 року Путивльським районним судом Сумської області ухвалено рішення. Останнім днем для подачі апеляційної скарги було 18 березня 2026 року. Апеляційну скаргу подано через засоби поштового зв'язку 19 березня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин його пропуску скаржник не подала і питання про поновлення цього строку в апеляційній скарзі також не порушує.
Крім того, апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, зважаючи на такі мотиви.
За приписами пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Апеляційна скарга не містить документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до апеляційної скарги долучено заяву скаржника про звільнення від сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, не має офіційних джерел доходу, не отримує заробітну плату, пенсію чи інші соціальні виплати.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги для неї є об'єктивно неможливою, оскільки значно перевищує наявні матеріальні можливості. На підтвердження зазначених обставин скаржником надано індивідуальні відомості про застраховану особу - форма ОК-7, з якої слідує, що у 2021-2023 роках у неї відсутні доходи.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Стаття 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас саме стаття 8 Закону України «Про судовий збір», яка є спеціальною, конкретизує порядок, умови такого звільнення і коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Обов'язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Для звільнення від сплати судового збору заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору.
ОСОБА_1 до заяви про звільнення від сплати судового збору надала лише індивідуальні відомості про застраховану особу - форма ОК-7, з якої слідує відсутність її доходів за 2021-2023 роки. Відомості про розмір її доходу за попередній 2025 рік скаржником не надано. Також скаржником не надано відомостей про рух коштів по рахунках, наявність рухомого, нерухомого майна тощо.
Апеляційний суд зауважує, що фізична особа, як суб'єкт соціально-економічних відносин, не може існувати в суспільстві взагалі без жодних доходів.
Зважаючи на те, що скаржник апеляційної скарги не довела існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору слід залишити без задоволення.
Роз'яснити, що відмова у задоволенні клопотання не перешкоджає повторному зверненню до апеляційного суду з таким клопотанням, долучивши до нього відповідні документи, які б підтверджували обставини, на які посилається скаржник.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
За змістом ч. 1, п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою, складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ураховуючи, що відповідач подала апеляційну скаргу на рішення суду, яким вирішено майнову вимогу за позовом юридичної особи, відповідно за подання апеляційної скарги підлягає до сплати судовий збір у розмірі 4542 грн (3028 грн х 150%)
Таким чином, апеляційний суд пропонує ОСОБА_1 сплатити судовий збір у розмірі 4542 грн 00 грн.
Реквізити для оплати:
Отримувач коштів - ГУК Сум.обл /Сумська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37970404
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримавача (МФО) 899998
Рахунок отримувача (IBAN) UA598999980313171206080018540
Код класифікації доходів бюджету 22030101
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: 101 ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _____ (номер справи), Сумський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин скаржнику слід усунути зазначені недоліки та подати до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази сплати судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 ЦПК України (ч. 4 ст. 357 ЦПК України).
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, якщо у встановлений судом строк не будуть усунуті недоліки, визначені ухвалою щодо необхідності подання доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається (ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 356, 357 ЦПК України, суддя-доповідач
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Путивльського районного суду Сумської області від 16 лютого 2026 року залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 у строк не більше десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до Сумського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та доказ оплати судового збору в сумі 4542 грн 00 коп.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_1 на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного суду Я.Л. Петен