465/3192/26
2/465/3674/26
про залишення позовної заяви без руху
07.04.2026 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна, -
встановив:
до Франківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна, в якій позивач просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений 17 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Потапчук Регіною Петрівною Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 2351, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 1983197246101. Визнати недійсним договір дарування 1/2 частки житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що посвідчений 05 січня 2023 року приватним нотаріусом Потапчук Регіною Петрівною Львівського міського нотаріального округу та зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 28, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 53641946101. Припинити володіння ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) обєктами нерухомого майна за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: (одну другу) частину житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 53641946101; житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1983197246101; земельну ділянку площею 0,0723 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610136900:05:003:178, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2753474146101. Повернути ОСОБА_4 у власність житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 та частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом витребування його з володіння ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя приходить до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України встановлено, що ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Оскільки, заявлені позивачем вимоги стосуються застосування наслідків недійсності правочинів, а саме повернення об'єктів нерухомого майна у власність позивачу, тобто є спором про підтвердження ним права на нерухоме майно, суддя вважає, що ці вимоги носять майновий характер та відповідно підлягають грошовій оцінці, а тому позовна заява повинна містити ціну позову.
Виходячи з предмету позову, позивач має зазначити дійсну ринкову вартість майна, що є предметом спору.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Суддя наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд позивача, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути надані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка щодо спірного нерухомого майна, які підтверджуватимуть його ринкову вартість на момент звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що має бути визначено після проведення позивачем експертної оцінки вартості майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3328,00 грн.
Виходячи з предмету спору, позивачем пред'явлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру про визнання недійсними договорів, а також вищезазначені вимоги майнового характеру щодо застосування наслідків недійсності правочинів, а саме повернення об'єктів нерухомого майна у власність позивачу та припинення права володіння об'єктами нерухомого майна. При звернені до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844,80,00 грн., згідно платіжної інструкції №4НМР-17Х8-ОС39-19Т9.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З огляду на викладене, позивачу слід зазначити докази дійсної ринкової вартості майна, уточнити ціну позову та сплатити доплатити судовий збір відповідно до зазначених вимог.
Абзацом 1 частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої цієї ж статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, з урахуванням висновків, викладених в цій ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177,184,185 ЦПК України, суддя -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів дарування недійсними та витребування майна - залишити без руху.
Надати заявнику строк десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ванівський Ю.М.