Ухвала від 07.04.2026 по справі 465/1444/26

465/1444/26

2-о/465/163/26

УХВАЛА

07.04.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Ванівський Ю.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встановлення факту родинних відносин, -

встановив:

заявниця звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Дослідивши матеріали заяви суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.

У відповідності до положень ст. 175 ЦПК України заява повинна містити:

найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до роз'яснень, викладених в узагальненні Верховного Суду України від 01.01.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при звернення із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Як дійшов висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.04.2021 року, прийнятій по справі № 205/2102/19-ц, провадження №61-872св21 «якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Відповідно до абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Заявницею не додано доказів того, що до пред'явлення заяви вона зверталася до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Крім цього заявницею не вказано повне найменування місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи.

Заявниця вказує, що заінтересованими особами є інші спадкоємці, однак не конкретизує таких.

А тому заявниці необхідно визначитися хто є заінтересованими особами в даній справі.

Крім цього, заява не містить жодного обґрунтування позовних вимог, не зазначено спосіб захисту прав або інтересів, викладу обставин, якими заявниця обґрунтовує свої вимоги.

Заява також не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За змістом ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Як вбачається із матеріалів справи, заявницею при поданні заяви в електронній формі не подано до суду доказів надсилання копій поданих до суду документів, а саме заяви та додатків до неї, заінтересованим особам.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році з 1 січня становить 3328,00 грн.

Згідно з п.п. 4 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до суду заяви окремого провадження, яка подана фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Відтак, заявниці слід сплатити судовий збір за подання до суду заяви або надати або документи, що підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Франківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану про встанволення факту родинних відносин - залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали.

Попередити заявницю, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали заява підлягає поверненню.

Копію ухвали про залишення заяви без руху надіслати особі, яка подала заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ванівський Ю.М.

Попередній документ
135508085
Наступний документ
135508087
Інформація про рішення:
№ рішення: 135508086
№ справи: 465/1444/26
Дата рішення: 07.04.2026
Дата публікації: 09.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи, що виникають із сімейних правовідносин, з них:; про встановлення факту родинних відносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (07.04.2026)
Дата надходження: 19.02.2026
Предмет позову: про встановлення факту родинних відносин