Справа №760/12282/21
Провадження №1-кс/760/4262/21
11 листопада 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозерський» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017110200000053 від 02.09.2017 року,
Адвокат ОСОБА_2 звернувся в інтересах ТОВ «Білозерський» до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017110200000053 від 02.09.2017 року, в якому просить скасувати арешт майна, вилученого за протоколом обшуку від 26.03.2020 року під час проведення обшуку складських приміщень в нежитловій будівлі за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Глиняна, 51-А, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 25.03.2020 року у справі №760/7628/20 та зобов'язати слідчих у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №32017110200000053 від 02.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204, ч.3 ст.204, ч.3 ст.27, ч.3 ст.204 КК України, повернути ТОВ «Білозерський» майно, а саме:
1) вино «Столове» червоне напівсолодке «Білозерські вина» тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 3 шт.;
2) вино «Пино Грі» ординарне столове сухе сортове біле тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 9 шт. «Білозерські вина»;
3) вино «Сапераві» ординарне напівсолодке червоне тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 73 шт.;
4) вино «Столове» ординарне сухе біле «Білозерські вина» тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 25 шт.;
5) вино «Столове» біле ординарне напівсолодке «Білозерські вина» тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 7 шт.;
6) вино «Піно Нуар» ординарне столове напівсолодке червоне «Білозерські вина» тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 2 шт.;
7) вино «Піно Нуар» ординарне столове напівсолодке червоне «Білозерські вина» у кількості 3 шт. об'ємом 0,75 л.;
9) вино «Столове» напівсолодке біле «Білозерські вина» тетра-пакети об'ємом 10 літрів у кількості 4 шт.
В судове засідання адвокат ОСОБА_2 не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі, а також просив повернути вказане клопотання адвокату ОСОБА_2 , оскільки у кримінальному провадженні №32017110200000053 від 02.09.2017, органом досудового розслідування є СУ ФР ГУ ДФС у Житомирській області, що знаходиться за адресою: 10003, м. Житомир, вул. Тютюнника, 7.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених статтею 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 412 КПК України судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи (клопотання) в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають стаття 8 Загальної декларації прав людини та частина перша 1 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції Європейський суд з прав людини розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 132 КПК України клопотання про застосування заходів кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Слідчим суддею встановлено, що адвокат ОСОБА_2 просить скасувати арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного в ЄРДР №32017110200000053 від 02.09.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.204, ч.3 ст.27, ч.3 ст.204 КК України.
З постанови про визначення підслідності від 07 вересня 2021 року вбачається, що підслідність кримінального провадження №32017110200000053 від 02 вересня 2017 року визначено за СУФР ГУ ДФС у Житомирській області.
Разом з тим, СУФР ГУ ДФС у Житомирській області не є окремим органом досудового розслідування, а є структурним підрозділом і входить до складу Головного управління ДФС у Житомирській області.
Головне управління ДФС у Житомирській області розташований за адресою: 10003, Житомирська обл., місто Житомир, Богунський район, вулиця Юрка Тютюнника, буд. 7, що територіально відноситься до Богунського районного суду міста Житомира.
Враховуючи, що орган досудового розслідування не знаходиться на території Солом'янського району міста Києва, подане клопотання не підсудне Солом'янському районному суду міста Києва.
А тому скаргу необхідно повернути адвокату ОСОБА_2 що не позбавляє останнього права на звернення до слідчого судді в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Керуючись статтями 3, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Білозерський» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32017110200000053 від 02.09.2017 року, - повернути особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1