Справа №760/17567/21
Провадження №1-кс/760/6127/21
15 вересня 2021 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника потерпілого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , на постанову про закриття кримінального провадження №12021105090000445 від 15 лютого 2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Представник потерпілого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із скаргою, в якій просить скасувати постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12021105090000445 від 15 лютого 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В обґрунтування вимог зазначає, що у провадженні відділу дізнання Солом?янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105090000445 від 15 лютого 2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Постановою від 17 травня 2021 року, складеною начальником сектору дізнання ВП №1 Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , кримінальне провадження №12021105090000445 від 15 лютого 2021 року закрито у зв?язку відсутністю в діянні складу кримінального проступку.
Заявник вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, однобічною та такою, яка порушує вимоги чинного кримінально - процесуального законодавства України.
Як вбачається зі змісту постанови від 17.05.2021 року, в ході проведення досудового розслідування не виявлено об?єктивних доказів вчинення кримінального проступку та не встановлено осіб, причетних до вчинення даного проступку.
При цьому, матеріали справи не містять даних про те, що під час проведення досудового розслідування вжито достатніх заходів, спрямованих на встановлення осіб, які 14.02.2021 року в поїзді Ковель-Київ викрали у заявника рюкзак в якому знаходився мобільний телефон Iphone Хr та паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_3 та банківські картки; не визначено розмір шкоди, заподіяної мені внаслідок крадіжки, що на думку заявника в сукупності вказує на те, що дізнавач передчасно та необгрунтовано дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Твердження дізнавача про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України не ґрунтується на будь-яких доказах.
Так, оскаржувана постанова не містить відомостей та обставин, які підлягають доказуванню у межах даного кримінального провадження, на підставі яких слідчий встановив відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
На підставі вищенаведеного, просить скасувати оскаржувану постанову.
Представник заявника ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, однак подала заяву про розгляду скарги без її участі а участі заявника, вказала, що подану скаргу підтримує та просить задовольнити з підстав, наведених в ній.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, матеріали кримінального провадження до суду не надав.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у відсутності дізнавача.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час судового розгляду скарги встановлено, що відділом дізнання СВ Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві здійснювалося досудове розслідування в кримінальному провадженні №12021105090000445 від 15 лютого 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
17 травня 2021 року начальник сектору дізнання ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 прийняв постанову про закриття кримінального провадження №12021105090000445 від 15 лютого 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку.
Вказана постанова дізнавачем обґрунтована тим, що в ході проведення досудового розслідування об'єктивних доказів вчинення кримінального проступку не виявлено, осіб, причетних до вчинення даного проступку не встановлено.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з указаною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову, оскільки вважає її незаконною та передчасною.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч.1-2 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч.1 ст.91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Згідно ч. 5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
З метою з'ясування питання щодо дотримання слідчим вимог законодавства про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню в даному провадженні, слідчим суддею було надіслано повідомлення про необхідність направлення матеріалів досудового розслідування для розгляду указаної скарги відділу дізнання Солом'янського УП ГУНП у м. Києві. Проте на вимогу суду їх так і не було надано.
Разом з тим, дослідивши оскаржувану постановою від 17 травня 2021 року, слідчий суддя прийшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.110 КПК України з огляду на таке.
Згідно ч.5-6 ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:
1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;
2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;
3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
Однак постанова про закриття кримінального провадження не містить відомостей про зміст обставини, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття такої постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
При цьому начальником сектору дізнання ВП №1 Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 зазначено лише, що в ході проведення досудового розслідування об'єктивних доказів вчинення кримінального проступку не виявлено, осіб, причетних до вчинення даного проступку не встановлено.
Тобто слідчим суддею встановлено, що постанова є невмотивованою, має суто формальний характер, зокрема, в ній не зазначено конкретних слідчих дій, проведених під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження, а також особи (осіб), в діянні якої (яких) встановлено відсутність складу кримінального правопорушення.
Отже, доводи представника скаржника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження щодо неповноти проведеного досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова про закриття кримінального провадження від 17 травня 2021 року - скасуванню.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя-
Скаргу задовольнити.
Постанову начальника сектору дізнання ВП №1 Солом'янського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 17 травня 2021 року про закриття кримінального провадження №№12021105090000445 від 15 лютого 2021 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1