ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7635/26
провадження № 1-кс/753/1014/26
"06" квітня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарг ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
01.04.2026 на розгляд слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за ст. 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № В-12092/ез від 30.03.2026.
Водночас, у цей же день на розгляд слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло також ще 3 скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за ст. 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № В-12092/ез від 30.03.2026: справа № 753/7669/26 (провадження № 1-кс/753/1021/26 ); справа № 753/7683/26 (провадження № 1-кс/753/1024/26); справа № 753/7689/26 (провадження № 1-кс/753/1026/26).
Судовому розгляду скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду.
Ознайомившись зі скаргами та додатками до них, слідчий суддя дійшов висновку, що скарги подані однією і тією ж самою особою та предметом їх оскарження є бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за ст. 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № В-12092/ез від 30.03.2026.
Відповідно до частини першої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно зі статтею 1 цього Кодексу порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Імперативним положенням, зафіксованим у статті 7 цього Кодексу, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, серед яких верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо.
Відповідно до положень статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (стаття 9 КПК України).
Згідно положень частини шостої статті 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Розділ КПК України, який регулює судове провадження, містить положення про об'єднання матеріалів кримінального провадження (статтяя334 КПК України), що є можливим за наявності умов, передбачених статті 217 цього кодексу. Незважаючи на те, що ці норми загалом стосуються справ, які знаходяться на стадії судового провадження, враховуючи загальні засади кримінального процесу та зокрема виходячи із принципу верховенства права слідчий суддя приходить до висновку, що застосування вказаних положень до проваджень, які знаходяться на стадії досудового розслідування є логічним та обґрунтованим.
Згідно з частиною першою статті 334 КПК матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Виходячи з положень стаття 217 КПК, у разі необхідності, в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали судових справ щодо одного і того ж кримінального провадження, якщо учасниками судового розгляду є одні і ті ж особи, предметом дослідження є одні і ті ж обставини.
Як убачається зі змісту наведених положень КПК питання щодо об'єднання скарг в одному провадженні чітко не врегульовано. Разом із тим, судова практика допускає застосування аналогії у процесуальному праві. До прикладу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 (справа № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21) зазначено про те, що застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Беручи до уваги, що скарги подані однією і тією ж самою особою та предметом їх оскарження є бездіяльність слідчого Дарницького УП ГУНП у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_3 за ст. 366 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою № В-12092/ез від 30.03.2026, зважаючи на існування у КПК норми, яка регулює подібні відносини, слідчий суддя застосовує аналогію закону та ухвалює на підставі частини першої статті 306 та статті 334 КПК, об'єднати скарги в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний номер № 753/7635/26.
Необхідність об'єднання скарг у межах однієї справи обґрунтовується процесуальною економією, ідентичністю обставин заявлених скарг, тим, що скарги подані одним суб'єктом і стосовно одного і того ж предмету дослідження та ефективністю, повнотою, дотриманням розумного строку розгляду поданих скарг.
Крім того, доцільність розгляду скарг в межах однієї справи пояснюється спрямованістю на запобігання існуванню двох протилежних рішень.
Керуючись статтями 369-372 КПК, слідчий суддя
Провадження за скаргами ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1. справа № 753/7635/26 (провадження № 1-кс,/753/1014/26);
2. справа № 753/7669/26 (провадження № 1-кс/753/1021/26 );
3. справа № 753/7683/26 (провадження № 1-кс/753/1024/26);
4. справа № 753/7689/26 (провадження № 1-кс/753/1026/26),
об'єднати в одне провадження, та визначити їм спільний номер, а саме єдиний унікальний номер справи - 753/7635/26 (провадження № 1 - кс/753/1014/26).
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає безумовному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1