07 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №300/816/26 пров. №А/857/15549/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026р. про повернення заяв без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Батрин Мирослави Петрівни про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду скарг та спонукання до вчинення певних дій, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (суддя суду І інстанції: Матуляк Я.П., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 26.02.2026р., м.Івано-Франківськ, дата складання повної ухвали суду І інстанції: не зазначена),-
Оскаржуваною ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026р. повернуто без розгляду заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2026р. та про відвід судді Матуляка Я.П. (а.с.25-27).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач Доненко В.О., який в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і направити справу на продовження розгляду в іншому складі суду, покликаючись на помилкове застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права (а.с.39-43).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала суду прийнята неповноважним складом суду, оскільки суддя не вирішив заявлений йому відвід.
Окрім цього, звернення із заявою про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.02.2026р. зумовлено необхідністю з'ясування шляхів виконання такої ухвали. При цьому наголошує на неможливості сплати судового збору в непомірній для нього сумі через важкий матеріальний стан і відсутність відповідних доходів, наявності судової практики щодо звільнення його від сплати судового збору.
Відповідачі скерували до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останні вважають її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошують на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення, що відповідає усталеній судовій практиці (а.с.75-83).
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалося. Також в порядку ч.3 ст.268, ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, 16.02.2026р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень, головного державного виконавця Батрин М.П. про скасування постанови ВП № 80005602 від 11.02.2026р., визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної (немайнової) шкоди (а.с.1-7).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026р. відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання розглядуваного позову, залишено позовну заяву без руху (а.с.12-17).
Серед недоліків позовної заяви суд вказав на відсутність повного найменування відповідачів, необґрунтованість клопотання про звільнення від сплати судового збору, що зумовлює необхідність сплати такого із трьох позовних вимог майнового і немайнового характеру.
25.02.2026р. від позивача надійшла заява від 24.02.2026р., в якій останній уточнив повне найменування відповідачів, просив роз'яснити ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026р., а також заявив відвід судді Матуляку Я.П., який мотивований незгодою з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху (а.с.20-24).
Постановляючи спірну ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала суду від 23.02.2026р. про залишення позовної заяви без руху не підлягає роз'ясненню, оскільки прийнята з процесуальних питань та не відноситься до судових рішень, якими спір вирішено по суті, а отже, не є такою, що підлягає виконанню.
В частині заявленого відводу суд керувався тим, що приписами ст.ст.39, 40 КАС України не передбачено порядку заявлення відводу судді до вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відтак, заява ОСОБА_1 є очевидно безпідставною та необґрунтованою, через що на підставі приписів ч.2 ст.167 КАС України підлягає поверненню без розгляду.
Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 в частині роз'яснення ухвали суду та заявленого відводу, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті
Отже, вказаною нормою передбачена можливість повернення без розгляду заяви (клопотання, заперечення) в разі неналежного оформлення таких, а допущені недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
Аналізуючи подану заяву ОСОБА_1 в частині роз'яснення ухвали суду, колегія суддів враховує, що за змістом ч.ч.1-3 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зі змісту наведеної норми процесуального закону слідує, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання; роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його складно виконати, оскільки має місце значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, роз'ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв'язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов'язки та інтереси учасників спірних правовідносин.
Не підлягає роз'ясненню те рішення, що прийнято з процесуальних питань, які не стосуються суті спору, що виник між сторонами у справі.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені в ухвалах від 29.01.2019р. у справі № 809/668/18, від 26.02.2019р. у справі № 1940/1435/18, від 26.03.2020р. у справі № 420/6871/18.
Ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026р. є процесуальним рішенням, не вирішує спір по суті та є зрозумілою, а тому не підлягає роз'ясненню в порядку ст.254 КАС України.
Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно вимог ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч.1 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Отже, процесуальним законом визначено порядок та строк подання заяви про відвід судді, при цьому відвід судді, на відміну від питання про самовідвід, може бути заявлений у десятиденний строк, що обчислюється з дня отримання учасником ухвали про відкриття провадження, але до початку підготовчого або першого судового засідання.
Можливості заявлення відводу судді до вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі законом не передбачено.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що за наведених умов в суду першої інстанції були достатні та належні підстави для повернення без розгляду на підставі ч.2 ст.167 КАС України заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали суду та про відвід судді, а тому оскаржувана ухвала суду є підставною та обґрунтованою, а відтак відповідає вимогам закону.
Допущені описки в судовому рішенні (покликання на неможливість окремого оскарження ухвали суду) можуть бути усунуті судом першої інстанції в порядку ст.253 КАС України і в розрізі ст.317 КАС України не вважаються порушенням норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення суду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Згідно приписів ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат в рамках цього апеляційного провадження є відсутніми.
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ч.3 ст.243, ч.2 ст.268, ст.ст.310, 312, ч.2 ст.313, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026р. про повернення заяв без розгляду в адміністративній справі № 300/816/26 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного судового рішення: 07.04.2026р.