Справа № 320/1064/23
про повернення апеляційної скарги
07 квітня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кравченка Є.Д. та суддів Осіпової О.О., Златіна С.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 320/1064/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах доньки - ОСОБА_1 до ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не надано доказів на підтвердження права заявника на підписання та подання до суду зазначеної апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 апелянту продовжено строк для усунення недоліків, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору - на п'ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, яку було отримано апелянтом в електронному кабінеті 17.03.2026 о 21:30 год., тобто у розумінні ч. 6 ст. 251 КАС України 18.03.2025.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, у якій, зокрема, зазначено, що апелянт звільнена від сплати судового збору відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Розглянувши зазначені доводи апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого цим Законом.
Відповідно до п. 11 ч.2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
З наведених правових норм вбачається, що сплата судового збору особами, які звертаються до суду - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України "Про судовий збір". Об'єкти справляння судового збору, тобто процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у ст. 3 зазначеного Закону. Такими об'єктами є процесуальні документи, які особа подає до суду, зокрема апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача у цій справі не спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.
Зі змісту рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги вбачається, що предметом позову у справі було:
- визнання протиправною бездіяльності ДПС України щодо не вчинення дій з формування подання про повернення позивачу безпідставно стягнутих коштів в сумі 6963,63 грн та не направлення цього подання до ГУ ДКСУ у м. Києві з одночасним нарахуванням на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку;
- зобов'язання ДПС України сформувати подання про повернення позивачу безпідставно стягнутих коштів в сумі 6963,63 грн та направити це подання до ГУ ДКСУ у м. Києві з одночасним нарахуванням на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку;
- стягнення з ДПС України 15000,00 грн завданої позивачу моральної шкоди.
Тобто в даній справі позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій з формування подання про повернення позивачу безпідставно стягнутих коштів в сумі 6963,63 грн та не направлення цього подання до ГУ ДКСУ у м. Києві з одночасним нарахуванням на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку та зобов'язання відповідача сформувати подання про повернення позивачу безпідставно стягнутих коштів в сумі 6963,63 грн та направлення подання до ГУ ДКСУ у м. Києві з одночасним нарахуванням на цю суму пені, що визначається виходячи з розрахунку 120% річних облікової ставки Нацбанку.
Відповідно, посилання скаржника на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» є недоречним.
Крім того, у заяві про усунення недоліків скаржник вказує, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент подання апеляційної скарги досягла повноліття.
Отже, доводи апелянта про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів вважає безпідставними та відхиляє їх.
Відповідно до п.3 ч.1, ч.2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, суд зазначає, що апелянтом також не було додано до апеляційної скарги жодних доказів на підтвердження наявності обставин, які б могли бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Пунктом 1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що однією з вимог до апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.
Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
З огляду на вказане, станом на 07.04.2026, скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не виконано вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026.
Правовими положеннями частини другої статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Так, пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи зазначені вимоги норм процесуального права та той факт, що станом на момент постановлення даної ухвали, скаржником не було усунуто недоліки апеляційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, зазначена апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у справі № 320/1064/23 за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах доньки - ОСОБА_1 до ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін