Справа № 522/4816/26
Провадження по справі № 1-кс/522/1633/26
07 квітня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької обл., громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за №12026163520000095 від 03.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, дію якого продовжено, маючи не зняту та не погашену судимість за вчинення майнового злочину, на шлях виправлення не став, та знов повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
ОСОБА_4 , 19 листопада 2025 року, приблизно о 10:00 годині зайшов до приміщення магазину «Єва», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, буд № 59/61, та, перебуваючи у вказаному магазині, помітив на полиці у торговельній залі парфуми Dolce & Gabbana Light Blue туалетна вода чоловіча 125 мл., які належать ТОВ «РУШ».
В цей час, у ОСОБА_4 з корисливих мотивів виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме парфуми Dolce & Gabbana Light Blue туалетна вода чоловіча 125 мл.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи ціль незаконного збагачення, у період часу з 10:00 по 10:10 годину, впевнившись, що його дії залишаються непоміченими, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав парфуми Dolce & Gabbana Light Blue туалетна вода чоловіча 125 мл., пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за вищевказаний товар, та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальний збиток у розмірі 4326 грн. 35 коп.
11.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді обмеженням волі на строк до восьми років.
Підозра ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується комплексом зібраних під час досудового розслідування та долучених до клопотання прокурора доказів (перелік відповідно до клопотання слідчого).
У зв'язку з вищевикладеним, орган досудового розслідування звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити його з наведених в ньому підстав, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання слідчого.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши прокурора, підозрюваного, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Мотиви суду.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:
- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;
- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;
- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;
- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
На теперішній час, пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженні та наданими разом з клопотанням доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_8 ; протоколом впізнання особи за участі ОСОБА_7 ; протоколом впізнання особи за участі ОСОБА_9 ; протоколом впізнання особи за участі ОСОБА_10 ; протоколом огляду DVD-R Диску із записом крадіжки; висновком експерта товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».
Наведені докази у сукупності з іншими документами, що були додані до клопотання формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється органом досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення за вказаних у клопотанні обставин.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Отже, слідчий суддя констатує, що матеріали клопотання дозволяють дійти висновку про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Це є підставою для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя не бере до уваги, так як він не конкретизований.
Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років в сукупності з даними про особу підозрюваного, який раніше судимий, неодружений, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, тобто не має міцних соціальних зв'язків.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на потерпілого, свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Можливість призначення підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання його винним покарання у виді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню.
Щодо обов'язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст.196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
У клопотанні порушується питання про покладення таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
З огляду на тяжкість, характер інкримінованого кримінального правопорушення, існуючих ризиків, слідчий суддя вважає обґрунтованими вимоги клопотання слідчого про покладення на ОСОБА_4 саме таких обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 179, 205, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВнП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до 11.05.2026 включно, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання та роботи;
- не відлучатись з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Строк дії ухвали про застосування обов'язків обчислюється з моменту винесення ухвали слідчого судді, тобто з 07.04.2026.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого, прокурора повідомити підозрюваному письмово під розпис про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_11
07.04.2026