07 квітня 2026 року справа № 580/2314/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною бездіяльності та скасування поставнови,
ОСОБА_1 звернулася до Черкаського адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 10 березня 2026 р. старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Марини Василівни про відкладення проведення виконавчих дій;
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Марини Василівни щодо невиконання вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Постановою від 10.03.2026 р. старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Мариною Василівною відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання постанови 580/864/25 від 20.08.2025 р. Постанова мотивована зверненням Боржника до Шостого апеляційного адміністративного суду за роз'ясненням постанови від 20.08.2025 р. Вказана постанова державного виконавця є протиправною, так як Позивач Стягувач подала заперечення від 27.02.2026 р., в якому зазначила позицію з даного питання Верховного Суду: « Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. У постанові ВС/КАС від 06.03.2019 р. у справі 818/1579/16 суд виснував: « 50. Звернення позивача з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України та із заявою до Харківського апеляційного адміністративного суду про роз'яснення судового рішення не є поважними причинами невиконання постанови суду». Вказує, що недобросовісна поведінка Боржника, вкотре, свідчить про умисне та свідоме невиконання рішення суду». Державним виконавцем М.Кравченко повністю проігноровано позицію Верховного Суду, що свідчить про протиправність її дій та прийняття незаконного рішення у виконавчому провадженні. Станом на 10.03.2026 р. Боржник не сплатив жодного штрафу та виконавчого збору, що є доказом невиконання державним виконавцем М.Кравченко покладених на неї законом обов'язків щодо вжиття усіх заходів для своєчасного виконання судового рішення. Фактично, всупереч вимогам закону, державний виконавець М.Кравченко сприяє Боржнику у невиконанні рішення суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач 25.03.2026 (вх.15769/26) подав до суду відзив в якому вказав, що 24.02.2026 року на адресу відділу надійшла заява Уманського КП «Уманьтеплокомуненерго» про зупинення виконавчих дій на підставі того, що з метою належного виконання судового рішення та недопущення прав сторін виконавчого провадження боржником 20.02.2026 року подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення судового рішення у справі 580/864/25. 25.02.2026 року на адресу відділу надійшло заперечення від стягувача ОСОБА_1 на заяву про зупинення виконавчих дій, в зв'язку з тим, що боржником не вірно зазначено підстави зупинення виконавчих дій згідно Закону України « Про виконавче провадження». 26.02.2026 року державним виконавцем направлено боржнику відповідь на заяву боржника Уманське КП «Уманьтеплокомуненерго» від 23.02.2026 року про зупинення виконавчих дій з роз'ясненням, що у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зупинення у разі звернення до суду сторони виконавчого провадження про роз'яснення судового рішення, не передбачено. 26.02.2026року на адресу відділу надійшла заява від боржника Уманське КП «Уманьтеплокомуненерго» про відкладення виконавчих дій на строк розгляду справи про роз'яснення рішення по справі 580/864/25. 02.03.2026 року надійшло заперечення стягувача ОСОБА_1 на заяву про зупинення виконавчих дій мотивуючи постановою ВС КАС від 06.03.2019 року у справі 818/1579/16 якою суд виснував, що звернення позивача із заявою про роз'яснення судового рішення не є поважною причиною невиконання постанови суду. Вказує, що в даному випадку боржник не відмовляється виконати рішення суду, про що свідчать пояснення керівника Уманського КП «Уманьтеплокомуненерго» та пояснення надані представником боржника в межах проведення виконавчих дій, але встановлені певні обставини, а саме звернення боржника з заявою до суду про роз'яснення судового рішення. 10.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій , в якій встановлений строк дії постанови до 20.03.2026 року. Виконавець вказує, що винесення постанови про відкладення проведення виконавчих дій є правом державного виконавця та в межах його повноважень і обумовлюється наданою йому законом дискрецією у прийнятті рішень, виходячи з фактичних обставин, що встановлені у кожному конкретному випадку при здійсненні примусових виконавчих дій. та просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач 26.03.2026 (вх16285/26) надіслала до суду відповідь на відзив в якому вказала, що Відповідач, діючи всупереч нормі частини 5 статті 13 Закон України «Про судоустрій і статус суддів», всупереч висновку постанови ВС/КАС від 06.03.2019 р. у справі 818/1579/16 дійшла свого власного висновку. Вказує, що посилання Відповідача на висновки, викладені у постанові ВС/КГС від 31 травня 2023 р. у господарській справі 910/6104/21 є необґрунтованими, оскільки такі висновки не є релевантними до даної справи. Предмет доказування у господарській справі 910/6104/21 повністю відрізняється від предмета доказування в адміністративній справі 580/2314/26. Вищевказані позови містять різні підстави звернення до суду та обставини справ і регулюються різними нормами матеріального права. Постанова ВС/КГС від 31.05.2023 р. не містить жодного висновку, який є предметом доказування у справі 580/2314/26. Винесенням незаконної постанови від 10.03.2026 р. про відкладення проведення виконавчих дій державний виконавець перешкоджає вчиненню виконавчих дій з примусового виконання судового рішення. З вищевикладеного вбачається, що у поданому суду Відзиві на позовну заяву Відповідач не навів жодного обґрунтування на спростування доводів позову, а інші доводи Відповідача не заслуговують на увагу суду.
30.03.2026 (вх16523/26) від позивача надійшла заява про приєднання доказів.
31.03.2026 (вх.16856/26) від позивача надійшла заява, в якій остання повідомила про допущену описку у даті ухвали Уманського міськрайонного суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або з ініціативи суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 24.09.2025 року на підставі постанови 580/864/25 виданої 16.09.2025 року Черкаським окружним адміністративним судом відкрито виконавче провадження 79162376 про зобов'язання Уманського комунальне підприємство "Уманьтеплокомуненерго" надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 17.01.2025 року.
Копії постанови направлена сторонам виконавчого провадження д відому та виконання та надано 10-ти денний термін для виконання рішення суду.
В строк наданий державним виконавцем для виконання боржником КП «Уманьтеплокомуненерго» не виконано.
09.10.2025 року боржником КП «Уманьтеплокомуненерго» на виконання рішення суду 580/864/25 надано копію відповіді, адресованої ОСОБА_1 , на інформаційний запит від 17.01.2025 року.
10.10.2025 року державним виконавцем в присутності стягувача ОСОБА_1 складено відповідний акт про те, що відповідь, надана Уманським КП «Уманьтеплокомуненерго» від 08.10.2025 року на інформаційний запит від 17.01.2025 року не містить точної, повної та достовірної інформації, так як відсутня первинна документація щодо запитуваної інформації. В своєму заперечені щодо виконання рішення суду боржником КП «Уманьтеплокомуненерго» стягувач ОСОБА_1 наводить доказом не виконання рішення суду те, що у боржника відсутні документи, які б підтверджували від'єднання від теплопостачання квартир в будинку АДРЕСА_1 , так як дозвола Відділом ЖКГ Уманської міської ради на від'єднання не видавались.
10.10.2025 року у відповідності до вимог ст.63 Закону України « Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника Уманське КП « Уманьтеплокомуенерго» штрафу за невиконання рішення суду.
Вимогою державного виконавця від 14.10.2025 року встановлено новий строк боржнику для виконання до 30.10.2025 року та попереджено про те, що на 11.00 годину 30.10.2025 року будуть проводитися виконавчі дії.
30.10.2025 року в присутності стягувача ОСОБА_1 та представника КП «Уманьтеплокомуненерго» складено акт державного виконавця про те, що боржником до 07.11.2025 року буде сформовано розрахунок площі будинку 46 по вулиці Туристів у м.Умані з доданням копій підтверджуючих документів щодо від'єднаних квартир, які знаходяться на індивідуальному опалені, як того вимагає інформаційний запит Коркіяйнен О.С. від 17.01.2025 року.
07.11.2025 року в присутності стягувача Коркіяйнен О.С. та представника боржника Уманського КП « Уманьтеплокомуенерго» складено акт державного виконавця про те, що представником КП «Уманьтеплокомуненерго» надані документи на виконання рішення суду ( інформаційний лист від 07.11.2025 року, копія інформаційного витягу по будинку 46 по вул.Туристів, інформація з ДРРП від 31.10.2025 року) не є копіями документів, підтверджуючих достовірність розрахунку площі будинку 3515,6м2 по вул.Туристів в м.Умані.
Представником КП «Уманьтеплокомуненерго» пояснено, що інших документів, підтверджуючих розрахунок площі будинку у розмірі 3515,6 кв.м по вул.Туристів,46 , не має.
10.11.2025 року державним виконавцем, керуючись ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладання штрафу на боржника КП «Уманьтеплокомуненерго» за не виконання рішення суду.
30.01.2026 року стягувачем по справі надано заяву про те, що боржником Уманське КП «Уманьтелпкомуненерго» рішення суду станом на 30.01.2026 рік не виконано та прохання звернутись з поданням до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Уманського КП « Уманьтеплокомуненерго» за межі України.
02.02.2026 року державним виконавцем направлено виклик керівнику Уманського КП « Уманьтеплокомуненрго» про явку до відділу ДВС та надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа та повідомити які заходи вживаються з метою виконання рішення.
20.02.2026 року на адресу відділу надійшло пояснення керівника Уманського КП «Уманьтеплокомуненерго» щодо виконання вимог виконавчого документа, що у боржника відсутній умисел на ухилення від виконання рішення суду та невиконання в повній частині зумовлено виключно відсутністю предмета виконання (інформації) у офіційних джерелах.
24.02.2026 року на адресу відділу надійшла заява Уманського КП «Уманьтеплокомуненерго» про зупинення виконавчих дій на підставі того, що з метою належного виконання судового рішення та недопущення прав сторін виконавчого провадження боржником 20.02.2026 року подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про роз'яснення судового рішення у справі 580/864/25.
25.02.2026 року надійшла заява стягувача про те, що станом на 25.02.2026 рік рішення суду не виконано та про те, що направити до суду подання про тимчасове обмеження керівника Уманського КП «Уманьтеплокомуненерго» у праві виїзду за межі України.
25.02.2026 року на адресу відділу надійшло заперечення від стягувача ОСОБА_1 на заяву про зупинення виконавчих дій, в зв'язку з тим, що боржником не вірно зазначено підстави зупинення виконавчих дій згідно Закону України « Про виконавче провадження».
26.02.2026 року державним виконавцем направлено боржнику відповідь на заяву боржника Уманське КП «Уманьтеплокомуненерго» від 23.02.2026 року про зупинення виконавчих дій з роз'ясненням, що у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження» підстав для зупинення у разі звернення до суду сторони виконавчого провадження про роз'яснення судового рішення, не передбачено.
26.02.2026року на адресу відділу надійшла заява від боржника Уманське КП «Уманьтеплокомуненерго» про відкладення виконавчих дій на строк розгляду справи про роз'яснення рішення по справі 580/864/25.
02.03.2026 року надійшло заперечення стягувача ОСОБА_1 на заяву про зупинення виконавчих дій мотивуючи постановою ВС КАС від 06.03.2019 року у справі 818/1579/16 якою суд виснував, що звернення позивача із заявою про роз'яснення судового рішення не є поважною причиною невиконання постанови суду.
10.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкладення виконавчих дій, в якій встановлений строк дії постанови до 20.03.2026 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік документів, які є виконавчими документами.
Так, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.
Отже, ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено вичерпного переліку обставин, які перешкоджають проведенню виконавчих дій, внаслідок яких державний виконавець має скористатися своїм правом на відкладення проведення виконавчих дій. Натомість державний виконавець має оцінити, чи наявність конкретних обставин буде перешкоджати проведенню виконавчих дій, чи існують інші підстави, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм Законом. Виконавець може відкласти проведення виконавчих дій як з власної ініціативи, так і за заявою стягувача чи боржника.
У постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі 910/6104/21 викладений правовий висновок щодо застосування статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого застосування цієї норми пов'язане з наявністю певних обставин та умов; установлення та оцінювання таких обставин належить до повноважень державного виконавця і, які суд касаційної інстанції не може перебирати на себе.
Враховуючи наведену позицію Верховного Суду, суд не втручається в повноваження державного виконавця відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на вирішення питання щодо відкладення виконавчих дій, а лише досліджує питання повноти та обґрунтованості прийнятої постанови від 10.03.2026 у виконавчому провадженні 79162376.
Так, судом встановлено, що підставою для відкладення виконавчих дій, як вказано в постанові слугувало подання заяви про роз'яснення судового рішення у справі 580/864/25.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Разом з тим, суд зауважує, що посилання боржника на те, що в рішенні суду, яке підлягає виконанню, на думку боржника, незрозуміла резолютивна частина рішення щодо порядку його виконання, а саме посилання, що боржником за умови об'єктивної відсутності технічної документації на об'єкт нерухомого майна у Боржника та в державних реєстрах, Верховний Суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення судового рішення лише 20 лютого 2026 року, хоча виконавче провадження було відкрито 24.09.2025. Крім того, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 набрала законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Разом з тим, починаючи з вересня 2025 до лютого 2026 боржник не звертався з завою про роз'яснення рішення суду, якщо виконання такого рішення йому було незрозумілим, а скористався таким правом лише через п'ять місяців, після відкриття виконавчого провдження.
Суд зазначає, що звернення боржника до суду із заявою про роз'яснення рішення не позбавляє обов'язку останнього виконати рішення суду, та не є обов'язковою підставою для відкладення вчинення виконавчих дій.
Інших обставин, які об'єктивно перешкоджають проведенню виконавчих дій у виконавчому провадженні 79162376, судом не встановлено.
Щодо вимоги визнання протиправними дій державного виконавця щодо невиконання вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною 5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Разом з тим, статтею 32 Закону України « Про виконавче провадження» визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
У даному випадку, суд не втручається в повноваження державного виконавця відділу ДВС у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції на вирішення питання щодо відкладення виконавчих дій, а лише досліджує питання повноти та обґрунтованості прийнятої постанови від 10.03.2026 у виконавчому провадженні 79162376.
Тому, вимога про визнання протиправними дій державного виконавця саме в частині не виконання вимог ч. 5 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" задоволенню не підлягає, оскільки суд надає оцінку виключно в частині повноти та обґрунтованості прийнятої постанови від 10.03.2026 у виконавчому провадженні 79162376.
Відповідно до частини 1 пункту 16 частини 3 статті 18 Закону 1404 виконавець: зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів до примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі 420/14943/21 (адміністративне провадження К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.
Суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи постанову від 10.03.2026 про відкладення проведення виконавчих дій, діяв передчасно та необґрунтовано, тобто без пов'язаності мотивів з конкретно наведеними нормами права та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, позаяк не перевірені суттєві обставин, що свідчать про поважність причин неповного виконання обов'язкового судового рішення, тому позов належить задовольнити, визнавши протиправною та скасування постанови від 10.03.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 10 березня 2026 старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченко Марини Василівни про відкладення проведення виконавчих дій.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справу розглянуто з урахуванням щорічної відпустки головуючого судді з 23 березня 2026 до 06 квітня 2026 включно, у перший робочий день - 07.04.2026.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ