Справа № 357/4788/26
1-кс/357/665/26
про виправлення описки
06 квітня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
перевіривши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, ухвалу слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 від 01 квітня 2026 року, про арешт майна, у кримінальному провадженні № 42026112030000021 від 12 січня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України,
на розгляді суду перебувало клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , про арешт тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні № 42026112030000021 від 12 січня 2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України.
01 квітня 2026 року слідчим суддею ОСОБА_3 постановлена ухвала, про арешт майна та оголошена її вступна та резолютивна частини.
06 квітня 2026 року під час написання повного тексту вказаної ухвали, слідчим суддею виявлена описка, а саме: у її вступній та резолютивній частинах зазначено, що у ній розглядалось клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , а не клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 .
Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Отож, на підставі вказаної норми, слідчий суддя розглядав питання про виправлення виявленої описки, без учасників кримінального провадження, оскільки вони про дату, час та місце розгляду повідомлялися належним чином.
За результатами розгляду, суд дослідивши матеріали кримінальної справи дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Згідно з практикою Верховного Суду, опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмово вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер, до таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), проте в жодному випадку не дозволяється під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення (постанова від 07 березня 2024 року, справа ЄУН 446/1917/16-к, посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117721231).
Із дослідженого короткого тексту ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 від 01 квітня 2026 року, слідчим суддею установлено, що в ній допущена описка, а саме: у її вступній та резолютивній частинах зазначено, що розглядалось клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , а не клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 , оскільки таке написання не відповідає матеріалам справи.
Слідчий суддя вважає, що це є технічною опискою, яка є істотною та підлягає виправленню.
Отож, керуючись ч. 1 ст. 379 КПК України, слідчий суддя
внести виправлення до вступної та резолютивної частини короткого тексту ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_3 від 01 квітня 2026 року, замінивши у вступній та резолютивній її частинах словосполучення «клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 » на словосполучення «клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 ».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, безпосередньо до Київського апеляційного суду, протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_6