Справа № 163/464/26
Провадження № 2-а/163/13/26
03 квітня 2026 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом, у якому просить скасувати винесену ОСОБА_2 постанову №R328774 від 11.02.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.
Ухвалою від 02 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків: зазначення даних про наявність чи відсутність у сторін електронного кабінету, а також ЄДРПОУ відповідача; надання належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови, при необхідності зазначення належного відповідача; надання ще одного примірника позову з додатками. Позивачу встановлений 10-денний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
25 березня 2026 року поштовим зв'язком на адресу суду на виконання ухвали суду від 02.03.2026 надійшла позовна заява у новій редакції, до якої приєднано клопотання про витребування доказів.
Аналізом цих документів встановлено, що позивач не виконав вимог ухвали від 02.03.2026 у повному обсязі.
Зокрема, позивач не надав належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови, натомість подав заяву про витребування доказів.
У відповідності до вимог ч.ч.4, 7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Відтак, на позивача положеннями КАС України покладено обов'язок: або додати оригінал чи копію оспорюваного акта; або у разі його відсутності - клопотання про його витребування.
Відповідно до положень статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
З наведеного слідує, що КАС України визначено чіткі вимоги до клопотання, дотримання яких є обов'язкових.
В іншому ж разі, в силу ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Подана позивачем заява про витребування доказів має наступний зміст: «У відповідності до ч.1 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України прошу суд на підтвердження моїх позовних вимог у справі № 163/464/26, провадження №2-а/163/13/26 за моїм позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови №R328774 від 11.02.2026 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.210КУпАП, що було складено ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ».
Положення статті 137 Цивільного процесуального кодексу України регламентують витрати на професійну правничу допомогу у цивільних справах.
Очевидним є те, що дана норма застосуванню у цій справі не підлягає.
Аналіз змісту клопотання позивача свідчить, що у ньому не зазначено ніякого прохання про докази, які необхідно витребувати, особу (орган) у якої ці докази слід витребувати, фактично ця заява є безпредметною та не відповідає визначеним ст.167 КАС України ознакам клопотання.
Належить зазначити, що відповідач не лише не надав оригіналу чи копії оскаржуваної постанови, але й не навів об'єктивних причин неможливості її самостійного отримання у визначеного ним за позовом відповідача, не надав доказів звернення до відповідача або вжиття інших заходів з метою отримання цієї постанови.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки, порядок подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22 - 23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення законом спеціального порядку подачі позовних заяв та дотримання формальних вимог передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та належного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви.
Згідно із п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, враховуючи, що позивачем у строк, встановлений ухвалою суду про залишення позову без руху, не надано копії оскаржуваного висновку, не заявлено клопотання про її витребування у відповідності до вимог КАС України із зазначенням причин неможливості самостійного отримання постанови та вжиття необхідних для цього заходів, що свідчить про неусунення позивачем недоліків позовної заяви у повному обсязі, що у своїй сукупності слугує підставою для застосування положень п.1 ч.4 ст.169 КАС України та повернення позову позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 248 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення повернути позивачу.
На ухвалу протягом 15 днів з дня її складання може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.С. Павлусь