Справа № 163/2251/25
Провадження № 1-кс/163/132/26
01 квітня 2026 року Слідчий суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої в режимі відеоконференції ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області скаргу представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчої ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в кримінальному провадженні № 12025030560000360,
У скарзі адвокат ОСОБА_4 просить визнати бездіяльність працівників ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025030560000360 незаконною; зобов'язати працівників цього відділення поліції, що здійснюють досудове розслідування кримінального провадження № 12025030560000360 надати усі матеріали кримінального провадження для ознайомлення; зобов'язати провести усі слідчі дії для ефективного та найшвидшого завершення досудового розслідування, перелік яких адвокатом буде запропоновано і подано в письмовому вигляді.
Вимоги обґрунтовано тим, що 17 серпня 2025 року в ЄРДР були внесені відомості по факту заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 . Для отримання інформації щодо руху кримінального провадження, адвокатом потерпілої сторони ОСОБА_4 були надіслані адвокатські запити, однак ніякої відповіді отримано не було. Окрім цього, не проведено жодної слідчої дії, яка б відповідала завданням кримінального провадження, зокрема не проведено допит винуватих осіб, які заподіяли тілесні ушкодження потерпілій; не надано доручень, які б надавали підстави допиту не за місцем знаходження органу досудового розслідування; не проведено ніяких дій для розшуку винуватих осіб; не проведено жодних слідчих експериментів; не допитано свідків, очевидців події; не встановлено розміру шкоди яка була завдана майну ОСОБА_5 , хуліганськими діями.
Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовільнити.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги.
Під час розгляду скарги встановлено таке.
Кримінальне провадження № 12025030560000360 зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками ст.128 КК України 17 серпня 2025 року.
12 листопада 2025 року на адресу СВ відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області надійшов адвокатський запит адвоката ОСОБА_4 щодо надання інформації по кримінальному провадженні № 12025030560000360.
20 листопада 2025 року слідча ОСОБА_6 на адресу представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 надіслала лист, де зазначила про можливість потерпілої сторони ознайомитись з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.221 КПК України в приміщенні відділення поліції, попередньо узгодивши дату та час.
Згідно із п.4 ч.1 ст.56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право заявляти відводи та клопотання.
Відповідно до ч.2 ст.220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокатський запит представника потерпілої був розглянутий, і слідчою надано відповідь про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.221 КПК України із попереднім узгодженням дати та часу, що свідчить про відсутність бездіяльності у цій частині та фактичне реагування на звернення сторони потерпілої.
Вимоги скарги в частині зобов'язання слідчого надати всі матеріали кримінального провадження для ознайомлення у спосіб, визначений заявником, не ґрунтуються на вимогах КПК України, оскільки порядок доступу до матеріалів визначений ст.221 КПК України та не передбачає обов'язку органу досудового розслідування надавати їх у будь-який інший спосіб.
Щодо доводів про непроведення слідчих (розшукових) дій та необхідність зобов'язання слідчого здійснити їх, перелік яких буде запропонований стороною захисту, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а втручання в неї забороняється. Покладення на слідчого обов'язку проводити конкретні слідчі дії за вказівкою сторони фактично означало б втручання у його дискреційні повноваження.
При цьому потерпіла та її представник наділені правом заявляти клопотання про проведення слідчих дій у порядку ст.220 КПК України, однак доказів подання таких клопотань та їх невирішення слідчим суду не надано.
Інші доводи скарги зводяться до незгоди заявника з темпами та напрямом досудового розслідування, що саме по собі не свідчить про наявність процесуальної бездіяльності у розумінні п.1 ч.1 ст.303 КПК України, оскільки обов'язок вчинення конкретних процесуальних дій у визначений законом строк слідчим не порушено.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що обставини, на які посилається заявник, не підтверджують наявності протиправної бездіяльності слідчої, а відтак підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.303-307, 372, 376 КПК України,
У задоволенні скарги представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність слідчої ВП № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в кримінальному провадженні № 12025030560000360, відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Повний текст ухвали буде проголошено об 11:00 годині 03 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1