Справа № 161/25038/25
Провадження № 2/161/359/26
(ЗАОЧНЕ)
06 квітня 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
04 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ "ІНФІНАНС") та ОСОБА_1 укладено Договір № 0734691516/1 (далі - Договір).
12.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 3403803604-54267 (далі - Договір).
21.03.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 2108036996200 (далі - Договір).
Первісні кредитори надали відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності та повного погашення заборгованості.
Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цими договорами. Станом на день подання позову, заборгованість за кредитними договорами становить 113554,34 грн.
Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитами, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 113554,34 грн, судовий збір - 2422,4 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 25000 грн.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі, на позові наполягав. Не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідно ч.8 ст.128, п.5 ч.6 ст.272 ЦПК України відповідачу будо направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та роз'яснено його право подати відзив на позовну заяву і всі наявні докази, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Відповідачем у встановлений строк відзив на позов не подано.
Також, до суду не надходило клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з електронним сайтом Луцького міськрайонного суду Волинської області користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин, інформацію про призначені судові засідання.
Судом були використані всі можливі способи сповіщення відповідача про наявність справи у суді, але вони результатів не дали.
Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.
Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Оскільки спірні правовідносини виникли стосовно повернення кредитну, вони врегульовані відповідними положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Надаючи свою правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Отже, підписана відповідачем анкета-заява про приєднання разом із умовами та правилами банку складають укладений між сторонами у справі договір про надання кредиту у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.
Заявляючи позовні вимоги, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» посилається на те, що між первісними кредитодавцями та ОСОБА_1 були укладені договори позики, шляхом підписання електронним підписом позичальника, а також у паперовому вигляді, відповідно до яких було надало відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
На підтвердження умов договору надано суду також розрахунок заборгованості.
Судом встановлено, що 10.03.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0734691516/1, відповідно до якого розмір кредиту 3000.00 грн., Строк дії Договору - 3 роки, Відсоткова ставка - 1.75% за один день користування кредитом. Строк та умови користування кожним траншем є окремим та визначається Сторонами відповідно до умов Договору.
Договір підписано Позичальником, електронним цифровим підписом, який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця.
Згідно з квитанцією, наявною в матеріалах справи, вбачається, що відповідачу перераховано 3000 грн на його рахунок.
Таким чином, судом встановлено, що кредитор повністю виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідач належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого згідно з розрахунком станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 38227,50 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 3000,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 35227,50 грн.
22.06.2022 було укладено договір №22/06-22 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0734691516/1. 23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0734691516/1.
Виходячи із змісту ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №0734691516/1.
Однак суд не погоджується з розрахунком заборгованості, наданим позивачем - 38227,50 грн, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Судом встановлено, що відповідно до умов Договору № 0734691516/1, строк позики становить 30 днів.
Тому нарахування відсотків відбувається в межах зазначеного строку.
Враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд вважає, що право позивача нараховувати передбачені договором проценти за договором припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, а тому з 06.12.2020 року позивач не мав права нараховувати передбачені договором проценти за договором позики, а мав право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, але таких вимог не заявляв, тому суд вирішує справу в межах заявлених позовних вимог.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором у розмірі 1575 грн. (3000*1,75%*30).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути заборгованість за договором №0734691516/1 в розмірі 4575,00 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 3000 грн., заборгованості за відсотками 1575 грн.
Крім цього, 12.03.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3403803604-54267, за умовами якого відповідачу надано кредит в сумі 2000.00 грн. Строк користування кредитними коштами складає : 14 дiб, та починається з 12.03.2021 та закінчується 26.03.2021(включно).
Відповідно до п.п. 2.5. Договору позики, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору).
Умовами Договору позики на період зазначений в п.п. 2.3. Договору, плата за користування Кредитом встановлена в розмірі 1.95 % за кожен день користування Кредитом.
Договір підписано Позичальником, електронним цифровим підписом «X9XAUT8Y», про що заначено у п.10 Договору (Реквізити сторін).
Перераховані кошти довідкою про перерахування коштів від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 31-01-2025 Вих. №2873_250131145110.
Таким чином, судом встановлено, що кредитор повністю виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідач належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого згідно з розрахунком станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 14398,00 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2000,00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12398,00 грн.
05.08.2021 було укладено договір №05-08/21 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3403803604-54267. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3403803604-54267. 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3403803604-54267.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3403803604-54267.
Однак суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком в розмірі 14398,00 грн, з таких підстав.
Оскільки строк дії договору становить 14 днів, тіло кредиту складає 2000 грн, відсоткова ставка - 1,95% в день, сума відсотків становить 546 грн (2000*1,95%*14).
Відповідно, загальна заборгованість за кредитом становить 2546,00 грн (2000+546). Зазначена сума відображена у графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору), як загальна сума кредиту.
Також 21.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ») та ОСОБА_1 укладено Договір №2108036996200, згідно з яким відповідач отримала грошові кошти - 4600.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.
Відповідно до п.1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки фіксована.
Комісія - 644 грн.
Договір підписано Позичальником, електронним цифровим підписом «J2», зазначений у розділі «Реквізити сторін» Договору.
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4600.00 грн, що стверджується довідкою ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ».
Таким чином, судом встановлено, що кредитор повністю виконав свої зобов'язання за договором.
Відповідач належним чином не виконала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого згідно з розрахунком станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 77864,20 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 73264,20 грн.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 60928,84 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4600,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 56328,84 грн.
Зазначений розрахунок відповідає умовам договору, а тому підлягає стягненню з відповідача у визначеному розміру.
Котррозрахунку суду не надано, як не надано доказів на виконання умов договору.
01.12.2021 було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108036996200.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108036996200.
18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108036996200.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2108036996200.
За наведених обставин є підстави вважати, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» як клієнт за договорами факторингу набув право вимоги за вищенаведеним кредитним зобов'язанням до відповідача на умовах визначених договором кредитування.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, суд вважає що позов слід задовольнити в частині стягнення заборгованості :
-за договором № 0734691516/1 в розмірі 4575,00 гривень,
-за договором № 3403803604-54267 - 2546 грн,
-за договором № 2108036996200 - 56328,84 грн.
Отже загальна сума заборгованості становить 63449,84 грн.
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено на 55,88% (63449,84 : 113554,34), тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1353,64 грн судового збору (2422,40 х 55,88 %:).
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач у прохальній частині позову просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. Однак суд вважає ці витрати необґрунтовано завищеними, з таких міркувань.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат. Також слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Судом досліджено договір про надання правничої допомоги, а також детальний опис наданих адвокатом послуг.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги складність справи, ціну позову, заявлену суму витрат на правничу допомогу, витрачений представником позивача час на виконання ним відповідних робіт щодо правової консультації, збирання доказової бази, а тому суд виходить з конкретних обставин справи, вважає що визначений розмір оплати є завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг, ціною позову та складністю справи.
Оцінюючи співмірність цих витрат суд зазначає, що в детальному описі наданих послуг не розкритий зміст усних консультацій адвоката, зважаючи на те, що позивач є фінансовою установою, а примусове стягнення заборгованості, яка була ним викуплена за договором факторингу, є основною його господарською діяльністю.
Також суд вважає необґрунтовано завищеними витрати адвоката на складання позову, оскільки справа є типової та не вимагає значних зусиль для підготовки позовної заяви.
Крім цього суд зауважує, що справа розглядалась у спрощеному провадженні без виклику сторін.
Враховуючи викладене, приписи ч.2 ст. 141 ЦПК України, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, з урахуванням критеріїв співмірності необхідних і достатніх витрат суд приходить до висновку, що справедливим та виваженим буде стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі - 3000 грн.
Така сума відповідає принципам розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 78, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договорами в сумі 63449,84 грн шістдесят три тисячі чотириста сорок дев'ять гривень 84 коп.).
В задоволені решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 1353,64 грн (одна тисяча триста п'ятдесят три гривні 64 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 3000,00 (три тисячі)гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, оф.521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено та підписано 06.04.2026
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК