Справа № 156/364/26
Провадження № 2/156/359/26
про забезпечення позову
07 квітня 2026 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши
заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Улибіної-ВельгусМ. В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іваничівська державна нотаріальна контора Волинської області та Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області,
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання договоро купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності,
01 квітня 2026 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іваничівська державна нотаріальна контора Волинської області та Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання договоро купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності.
07.04.2026 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам за її дорученням або в її інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на: відчуження спірного житлового будинку; передачу його в іпотеку, заставу, оренду, найм, позичку; поділ, виділ, зміну часток; внесення до статутного капіталу; установлення будь-яких обтяжень щодо нього; укладення будь-яких інших правочинів стосовно цього майна, а також шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, органам державної реєстрації, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, виконавчим органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2200613307211, у тому числі: державну реєстрацію переходу права власності; державну реєстрацію поділу, виділу, зміни часток; державну реєстрацію іпотеки, інших обтяжень; внесення будь-яких змін до розділу Державного реєстру речових прав щодо цього об'єкта, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що предметом спору є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2200613307211, який до перейменування вулиці мав адресу: АДРЕСА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що право власності на вказаний будинок належить позивачці з 2008 року на підставі рішення виконавчого комітету Мишівської сільської ради від 10.04.2008 р. № 16, свідоцтва про право власності від 22.05.2008 та витягу про реєстрацію права власності від 28.05.2008 р.
У 2020 році право власності на цей самий будинок незаконно зареєстровано за ОСОБА_3 , а у 2022 році відчужено гр. ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу № 1187 від 02.09.2022, посвідченим державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області Кононенко Людмилою Степанівною. Таким чином, на час звернення до суду спірний об'єкт нерухомості зареєстрований за відповідачем, а отже останній має юридичну та фактичну можливість у будь-який момент: відчужити спірний будинок третій особі; передати його в іпотеку; поділити, виділити, змінити характеристики об'єкта; здійснити інші правочини або реєстраційні дії, які істотно ускладнять або зроблять неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додатки до неї, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зіст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності доч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Учасники справи в цивільному процесі, при використанні механізму забезпечення позову повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суди повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Одним з видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
З відповіді № 2569551 від 06.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд встановив, що право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 зареєстрвоане за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2022 року.
Врахувавши характер спору, суд погоджується з аргументами сторони позивача про наявність ризику відчуження відповідачем спірного нерухомого майна. Це може унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки позивач буде змушений докладати для цього додаткових зусиль. Отже, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Суд вважає, що такі заходи забезпечення позову (заборона вчиняти дії щодо розпорядження спірним майном) є співмірними та адекватними по відношенню до заявлених позовних вимог, а між інтересами позивача та відповідача дотримана розумна пропорційність.
Водночас відсутні підстави вважати, що застосування такого заходу забезпечення позову призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки нерухоме майно, яким заборонено розпоряджатися, залишається в його володінні та користуванні.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову, про які просив позивач у заяві, жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та забезпечення балансу інтересів учасників спірних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Улибіної-Вельгус Марти Віталіївни про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Іваничівська державна нотаріальна контора Волинської області та Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання договоро купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності - задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Іваничівська державна нотаріальна контора Волинської області, Іваничівська селищна рада Володимирського району Волинської області, про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2200613307211, який до перейменування вулиці мав адресу: АДРЕСА_2 , та заборони ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам за її дорученням або в її інтересах, вчиняти будь-які дії, спрямовані на:
- відчуження спірного житлового будинку;
- передачу його в іпотеку, заставу, оренду, найм, позичку;
- поділ, виділ, зміну часток; внесення до статутного капіталу;
- установлення будь-яких обтяжень щодо нього;
- укладення будь-яких інших правочинів стосовно цього майна.
Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, акредитованим суб'єктам, органам державної реєстрації, Міністерству юстиції України, його територіальним органам, виконавчим органам місцевого самоврядування та іншим суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2200613307211, у тому числі:
- державну реєстрацію переходу права власності;
- державну реєстрацію поділу, виділу, зміни часток;
- державну реєстрацію іпотеки, інших обтяжень;
- внесення будь-яких змін до розділу Державного реєстру речових прав щодо цього об'єкта, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання три роки.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали про забезпечення позову після її постановлений невідкладно направити відповідним суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно - для виконання.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотання учасника справи у порядку вимог ст.158 ЦПК України.
На підставі ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відомості про сторони:
Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 );
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя І. Є. Малюшевська