справа № 380/2585/25
з питань встановлення судового контролю
07 квітня 2026 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.,
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 (набрало законної сили 02.12.2024) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного Управління Пенсійного фонду у Київській області від 30.01.2025 №134950003082 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити з 24.01.2025 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з 10.11.1993 по 02.12.2024.
Представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, в якій вказав, що 13.02.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням здійснити перерахунок пенсії з дня подачі заяви №301 від 24.01.2025 з доданими до неї довідками №61-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, №62-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, які містять інформацію про складові заробітної плати. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області 25.02.2026 повідомило позивача, що з 24.01.2025 призначено пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з 10.11.1993 по 02.12.2024. Представник позивача вказує, що таке призначення здійснено на підставі матеріалів пенсійної справи, але без врахування зазначених довідок, не дивлячись на те, що вони є невід'ємною частиною пенсійної справи, а тому, пенсія підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках. Також представник позивача вказує на отримання позивачем листів від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в яких вказано про недоцільність призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу», згідно стажу державного службовця оскільки при переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» розмір пенсії зменшується, а середньомісячний заробіток для розрахунку пенсії державного службовця - 0,00000 грн.
Вирішуючи заяву, суд керується таким.
Згідно з статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Суд звертає увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Водночас зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.07.2018 у справі №823/1265/16 (адміністративне провадження №К/9901/16261/18).
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 18 рішення від 12.05.2011 у справі “Ліпісвіцька проти України» (заява №11944/05) звернув увагу й на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. пункт 197 рішення у праві “Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. пункти 24-27 рішення від 13.06.2006 у справі “Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), №2132/02).
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.
Отже, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд встановив, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №380/2585/25 призначило позивачу з 24.01.2025 пенсію за віком відповідно до відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби позивача період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України з 10.11.1993 по 02.12.2024.
Представник позивача звернувся із заявою про встановлення судового контрою, оскільки після набрання законної сили рішенням суду позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії з дня подачі заяви №301 від 24.01.2025 із долученими до неї довідками №61-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, №62-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, які містять інформацію про складові заробітної плати. При цьому, призначення пенсії здійснено без врахування таких довідок.
Суд зазначає, що підставою для встановленні судового контролю є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Однак згідно із заявою представника позивача та долученими до неї доказами, у тому числі і перерахунком пенсії станом на 09.02.2026, рішення суду у справі №380/2585/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області виконано, а позивачу призначено з 24.01.2025 пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу».
При цьому, суд звертає увагу, що за результатами розгляду справи №380/2585/25 суд визнав протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов'язав саме вказане управління призначити позивачу пенсії та зарахувати відповідний стаж.
Отже, судове рішення виконано Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Підставою звернення представника позивача до суду із заявою про встановлення судового контролю є відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії із врахуванням довідок №61-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, №62-13-01-10-00-11 від 24.01.2025, які містять інформацію про складові заробітної плати та призначення пенсії без врахування таких довідок.
Проте суд звертає увагу представника позивача, що предметом розгляду справи №380/2585/25 було право позивача зарахувати період роботи на посадах в органах Державної податкової служби України до стажу державної служби та призначити пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
При цьому, представник позивача не заявляв позовних вимог в частині врахування при призначенні пенсії довідок про складові заробітної плати позивача.
Також, звернення позивача із заявою від 13.02.2026 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням здійснити перерахунок пенсії з дня подачі заяви, враховуючи довідки про складові заробітної плати, взагалі не були предметом розгляду справи.
Слід зауважити, що вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а тому процесуальна процедура вирішення питання щодо встановлення судового контролю за рішення суду, виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Надання правової оцінки діям відповідача, які не охоплювалися предметом спору, в межах процедури судового контролю є недопустимим, оскільки за таких обставин суд фактично вирішить новий публічно-правовий спір між сторонами.
Тобто, в даному випадку позивач не погоджується із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неврахування довідок про складові заробітної плати позивача, які вчиненні після виконання Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області рішення суду у справі №380/2585/25, що не було предметом розгляду справи №380/2585/25. Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розміру пенсійної виплати та врахування інформації про заробітну плату після призначення пенсії за віком на виконання рішення суду за умови відсутності надання правової оцінки суду вказаним обставинам у рішенні.
Таким чином, рішення суду фактично виконано Головним управління Пенсійного фонду України у Київській області, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не викладалися відповідні висновки.
За таких обставин суд вказує, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не в порядку статті 382 КАС України.
Враховуючи викладене суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі 380/2585/25. Отже, у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 294, 295, 382 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.