про залучення третьої особи
03 квітня 2026 року № 320/42089/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши заяву у справі за позовом ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/42089/25 за позовом ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування ППР від 01.05.2025р. № 39916/26-15-07-03-01-26.
Справа розглядається у загальному провадженні з призначенням підготовчого засідання.
В подальшому судом отримана заява розпорядника майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Дослідивши матеріали справи та виходячи з меж заявленого клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. При цьому, вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Згідно з частиною 5 статті 49 КАС України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
З поданої заяви та доданих до неї дкуоментів слідує, що ухвалою господарського суду м. Києва від 21.08.2017 року порушено провадження у справі № 910/23627/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, ідентифікаційний код 03149949), розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.
Провадження у цій справі про банкрутство на даний час триває на стадії розпорядження майном боржника.
Дані про перебування Відповідача - ПАТ «КССРЗ», у процедурі банкрутства та призначення розпорядника майна також наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2017 року.
У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
21.10.2019 року набрав сили Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), яким припинено дію Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Таким чином, на даний час провадження у справі № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом.
Згідно ст. 1 Кодексу розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Згідно ч. 3 ст. 44 Кодексу розпорядник майна зобов'язаний:
розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 10, 11 ст. 44 Кодексу розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Окрім того, згідно ч. 12 ст. 44 Кодексу повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
З викладеного вище вбачається, що права та обов'язки розпорядника майна ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» безпосередньо пов'язані (але не співпадають) із процесуальними правами та обов'язками позивача в адміністративній справі № 320/42089/25 та можуть вплинути на подальший розгляд справи № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ «Київський суднобудівний- судноремонтний завод», відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог його кредиторів (в т.ч. ГУ ДПС у м. Києві).
Розпорядником майна - арбітражним керуючим ОСОБА_1. на даний час вживаються заходи щодо встановлення можливості відновлення платоспроможності боржника - ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» в межах справи №910/23627/16 про банкрутство. Питання розміру заборгованості ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» перед кредиторами (в тому числі ГУ ДПС у м. Києві) є одним з найголовніших питань, яке впливає на можливість відновлення платоспроможності боржника та погашення ним своїх зобов'язань перед кредиторами.
Під час розробки проекту плану санації розпорядник майна боржника повинен мати оперативний доступ до всієї інформації, яка може змінити розміри пасиву та/чи активу боржника.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, предметом розгляду в адміністративній справі № 320/42089/25 є оскарження податкових повідомлень- рішень, за якими позивачу донараховано додаткові податкові зобов'язання.
Збільшення податкових зобов'язань призведе до збільшення пасиву ПАТ «Київський суднобудівний-судноремонтний завод». У разі відмови у задоволенні позовних вимог, основна сума податкового боргу підлягає включенню до ІІІ (третьої) черги реєстру вимог кредиторів у відповідності до приписів абз. 3 ч. 4 ст. 60 та ст. 64 Кодексу.
В свою чергу, збільшення розміру грошових вимог, включених до ІІІ черги реєстру вимог кредиторів, безпосередньо сплине на права та законні інтереси кредиторів найбільшої - IV (четвертої) черги реєстру вимог кредиторів, тому що погашення вимог кредиторів однієї черги відбувається лише після погашення всіх вимог попередньої черги у відповідності до ч. 2 ст. 64 Кодексу.
Таким чином, результат вирішення спору по суті по справі № 320/42089/25 безпосередньо вплине на права та обов'язки всіх кредиторів у справі № 910/23627/16 про банкрутство ПАТ «Київський суднобудівний- судноремонтний завод», а також розпорядника майна - арбітражного керуючого ОСОБА_1., який повинен здійснювати ведення реєстру вимог кредиторів та брати участь у розробці проекту плану санації боржника.
Відтак, проаналізувавши викладене, суд вважає за необхідне залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та інтереси - як розпорядника майна позивача по справі.
Керуючись статтями 49, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розпорядника майна ПАТ "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" арбітражного керуючого ОСОБА_1 (40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, офіс 303; рнокпп НОМЕР_1 ).
2. Запропонувати третій особі у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати до суду пояснення щодо позову та відзиву з дня отримання позову та відзиву відповідно.
3. Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.