Унікальний номер справи 364/580/25
Номер апеляційного провадження 22-ц/824/6125/2026
Головуючий у суді першої інстанції О. В. Ткаченко
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
Постанова
Іменем України
18 березня 2026 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
секретар судового засідання Комар Л. А.
сторони
позивач Акціонерне товариство комерційний банк
«ПриватБанк»
відповідач ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», подану представником Сокуренко Наталією Вікторівною, на рішення Володарського районного суду Київської області від 19 листопада 2025 року, ухвалене у складі судді О. В. Ткаченка, в примішенні Володарського районного суду Київської області,
У липні 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову Банк зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 05.12.2016 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Позивач вказує, що відповідач не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів на сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 05/20, тип -Універсальна. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Відповідач не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 09/22, тип Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 08/28, тип Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42 % річних.
Позивач зазначає, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розмірі.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 станом на 11.06.2025 року має заборгованість - 120815,52 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту.
Саме тому, Банк просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.12.2016 у розмірі 120815,52 грн. та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Володарського районного суду Київської області від 19.11.2025 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк», через представника Сокуренко Н.В. подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що Банком надана до суду копія анкети-заяви від 05.12.2016. На підставі анкети-заяви ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 05/20, тип - Універсальна.
Зауважує, що 02.09.2022 про змін умов кредитування ОСОБА_1 ознайомили з умовами кредитування в банку шляхом підписання ним актуальної Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Отже, умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки передбачені безпосередньо в заяві, що особисто підписана відповідачем.
На підставі заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022 року ОСОБА_1 видано кредитну картку «Універсальна», за номером НОМЕР_4 , на заміну старої картки, зі строком дії до 03/24, на яку було встановлено кредитний ліміт 150000 гри.
Підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022 року без будь яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.
Банк звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що відповідач тривалий час вносив плату відповідно до умов зазначеної вище угоди, вказує на вільне волевиявлення позичальника в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи викладені не в тій редакції, яка діяла на час підписання ним анкети-заяви, а також що він не знав про умови кредитування. Розмір наявної заборгованості відповідачем не спростовано.
Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
З метою дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи та їх представників, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, відмовляючи у задоволенні позову, судом зазначено, що позивач не надав детальний алгоритм розрахунку заборгованості із зазначенням: дати виникнення кожної складової заборгованості, початкового тіла кредиту, відсотків за періоди, пені/штрафів (за кожним періодом окремо), дат зарахування платежів та їх розподілу між основною сумою та відсотками. На переконання суду, наданий банком підсумковий розрахунок у вигляді таблиці без розшифрування не може вважатися доказом у розумінні ст. 76 ЦПК України та наразі позбавляє можливості належним чином перевірити нарахування/зарахування коштів тощо.
Отже, суд дійшов висновку, що відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк, таким чином позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не підлягають задоволенню.
З таким твердженням суду колегія суддів погодитися не може, та зазначає наступне.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 05.12.2016 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та яка була розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms (а.с. 96-113) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 109-113).
Між сторонами склались правовідносини, які регулюються ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 150000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 05/20, тип -Універсальна.
Після спливу строку дії першої картки відповідачем додатково отримані наступі картки: кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії - 09/22, тип Універсальна; кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії - 08/28, тип Універсальна (а.с. 235).
Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом буфе відображатися та враховуватися в тому числі, і на перевипущеній картці.
Перевипуск платіжних карток у подальшому, у тому числі з оформленням платіжної картки іншого класу, не свідчить про укладення іншого кредитного договору (висновок ВС України викладений в постанові №373/212/І6-ц).
При цьому, умови кредитування періодично змінюються. Ці зміни АТ КБ «ПриватБанк» відображає в Умовах та Правилах банківських послуг, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua.
02.09.2022 про зміни умов кредитування відповідача ознайомили з умовами кредитування в банку шляхом підписання ним актуальної Заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
Із Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022, вбачається що відповідач, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та : Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbaiik.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка та Генеральний кредитний договір, в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Також, безпосередньо в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022 року, підписаній відповідачем, зазначено основні умови кредитування: п. 1.2 Основні умови кредитування: тип кредиту - відновлювальна лінія; сума кредитного ліміту; п.1.3 - Процентна ставка: 42,0 % річних для карт Універсальна, 40,8 % річних для карт Універсальна Gold, п.1.4 - порядок повернення кредиту (Повернення кредиту здійснюється шляхом: договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було , здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гри, щомісячно; - 10 % від заборгованості, але не менше 100грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення.);
- п.1.5 - Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за Договором:
За несвоєчасне виконання Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання за цим Договором Банк має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
- процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 84 % - для карт Універсальна, 81,6 % - для карт Універсальна Gold.
Таким чином слід дійти висновку, що умови кредитування щодо сплати процентів та неустойки передбачені безпосередньо в заяві, що особисто підписана відповідачем.
На підставі вищевказаної заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022 року ОСОБА_2 видано кредитну картку «Універсальна», за номером НОМЕР_4 , на заміну старої картки, зі строком дії до 03/24, на яку було встановлено кредитний ліміт 150000 гри.
Відповідно до 2.1.1.2.6. Умов та правил сторони узгодили, що в період строку користування кредитом Клієнт має право змінювати вид кредитної картки. При цьому сторони узгодили, що в такому разі платність за користування кредитом може змінюватися як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення відповідно до діючих Тарифів Банку для відповідного типу карток на дату зміни типу картки. При цьому зміна типу картки не потребує додаткового погодження сторонами.
Підписанням заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 02.09.2022 року без будь яких застережень ОСОБА_1 підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.
На думку колегія суддів, та обставина, що ОСОБА_1 тривалий час вносив плату відповідно до умов зазначеної вище угоди, вказує на вільне волевиявлення позичальника в момент укладення правочину, повну обізнаність та погодження з умовами кредитування.
Позивач зазначає, що у зв'язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 р. - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 р. відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 11.06.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість - 120815,52 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредита.
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, отримання ним коштів через банкомати, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5.
Отже, з виписки чітко вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, знімав кошти в банкоматах, та інше, однак використані кредитні кошти Банку не повернув.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 вересня 2019 року по справі № 153/1334/16: «...Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов 'язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини... Висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не довів існування між сторонами договірних зобов 'язань, предметом, яких є кредитні кошти, із врахуванням того, що спір відносно існування кредитних зобов 'язань відповідача на час касаційного перегляду цієї справи судами, фактично не вирішено, є передчасним. Суду слід перевірити факт виконання кредитного договору, на що посилався заявник в касаційний, скарзі, це може свідчити про визнання договірних правовідносин.»
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 29 липня 2020 року по справі № 753/10779/16-ц: «... Колегія суддів зазначає також, що якщо особа, підтверджує підписання цього договору або схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання такого договору неукладеним або недійсним. Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг). їх приймання, для використання, реалізація інших прав та обоє 'язків відповідно до укладеного правочину. Отже, суди, дійшли передчасних висновків про відмову в задоволенні позову».
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
На підставі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов'язання Клієнта вважаються простроченими.
Прострочене тіло кредиту - це частина використаного кредитного ліміту або вся сума використаного кредитного ліміту, що на конкретну дату мало бути погашено відповідачем, але не погашено, або погашено частково не у повному обсязі.
Користуючись протягом тривалого часу кредитними коштами та здійснюючи часткове погашення боргу, відповідач у відповідності до ч. 2 ст. 642 ЦК України фактично погоджувався з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, які діяли як на момент укладення договору, так і після внесення до них змін шляхом прийняття нових редакцій Умов та правил, а також Тарифів.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач повинен був довести ті обставини, на які б він посилався, як на підставу своїх заперечень. Разом з тим, відповідач не звільнений від обов'язку доказування за позовом згідно положень ст. 82 ЦПК України.
На думку колегії суддів, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи викладені не в тій редакції, яка діяла на час підписання ним анкети-заяви, а також що він не знав про умови кредитування. Розмір наявної заборгованості відповідачем не спростовано.
Крім цього, кредитний ліміт є поновлювальною кредитною лінією, тобто відповідач може використовувати кредитні кошти, погашати заборгованість та знову користуватися кредитними коштами. Таким чином, сума заборгованості за тілом кредиту постійно змінюється в залежності від використання ОСОБА_1 кредитних коштів та внесення ним платежів на погашення заборгованості.
Зокрема, із розрахунку заборгованості (графа «витрати клієнтом кредитних коштів») та виписки за картрахунками відповідача чітко вбачаються всі операції про зняттю (використанню) кредитних коштів, а також всі операції з часткового погашення заборгованості.
З розрахунку та виписки чітко вбачається, що в період з 05.12.2016 по 11.06.2025 року відповідачем використано кредитних, коштів у загальному розмірі 780 382,36 грн (графа «Витрати клієнтом кредитних коштів»), в той час як сплачено в рахунок погашення кредиту лише 682 258,03 гри (графа «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості»), тобто у повному обсязі кредитні кошти не були повернені, на що суд першої інстанції уваги не звернув.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись законним та обґрунтованим, і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим наявні підстави для його скасування з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема: з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви у цій справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, а за подання заявником апеляційної скарги - 4 542,00 грн. судового збору.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про ухвалення у справі нового рішення про задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк», судові витрати понесені заявником у суді першої інстанції у вигляді сплаченої суми судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2 422,40. Відповідно за подання АТ КБ «ПриватБанк» апеляційної скарги сплачений ним судовий збір у розмірі 4 542,00 грн слід стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», подану представником Сокуренко Наталією Вікторівною, задовольнити.
Рішення Володарського районного суду Київської області від 19 листопада 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 05.12.2016 у розмірі 120 815,52 грн, судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн та апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повна постанова складена 06 квітня 2026 року.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна