Постанова від 18.03.2026 по справі 755/11459/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня2026 року

справа № 755/11459/25

провадження № 22-ц/824/2214/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Сушко Л.П., Болотова Є.В.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року, постановлене під головуванням судді Галаган В.І., у справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення у розмірі 206 321,59 грн., та судовий збір у розмірі 3 028 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що надання послуг з постачання гарячої води та централізованого опалення в будинку АДРЕСА_1 здійснюється КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води, опублікованого в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085).

Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», прийняв право вимоги до відповідача з оплати боргу за послуги, спожиті до 01.05.2018 року, а саме: послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідач отримує послуги, надані позивачем щодо квартири АДРЕСА_2 . Однак відповідач не вносить плату за отримані послуги з постачання централізованого опалення та плату за постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 01.05.2025 року у розмірі 206 321,59 грн., що є предметом спору.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість у розмірі 206 321,59 грн. та судовий збір у розмірі 3 094,82 грн., а всього на загальну суму 209 416 (двісті дев'ять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 41 копійку.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню.

Вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є співвласницею частки квартири, комунальні платежі мають розподілятися пропорційно між нею та ОСОБА_4 . Проте, ОСОБА_1 готова визнати обґрунтованими лише частину вимог щодо оплати за опалення, за винятком тих, по яких спливли строки позовної давності.

Щодо платежів за централізоване гаряче водопостачання, то такі вимоги є безпідставними, оскільки позивачка фактично не проживає у квартирі та не споживає відповідних комунальних послуг.

Позивач звернувся до суду 23 червня 2025 року з вимогами про стягнення заборгованості, яка включає борги, що виникли задовго до зазначеної дати. При застосуванні трирічної позовної давності з урахуванням продовження строків у зв'язку з карантинними обмеженнями, встановленими через пандемію COVID-19, частина заявлених вимог за централізоване опалення не підлягає стягненню.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» - ОСОБА_1 зазначає, що позовні вимоги у справі починаються з серпня 2015 року. Відповідач здійснював оплати за централізоване опалення у січні та лютому 2016 року, а також за централізоване постачання гарячої води у січні, лютому, липні, вересні 2016 року та лютому 2017 року, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності та починає його перебіг заново.

ОСОБА_1 , будучи зареєстрованими за адресою АДРЕСА_3 , належать до кола споживачів послуг, наданих позивачем й зобов'язана сплатити нараховану заборгованість.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач своєчасно не вносить плату за отримані послуги з централізованого опалення та плату з постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2025 року складає у розмірі 206 321,59 грн. з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, що підтверджено наданими позивачем розрахунками.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 р. № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р., укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади м. Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 р. № 591 Комунальному підприємству «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже з 01.05.2018 р. надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює Комунальне підприємство «Київтеплоенерго».

28 березня 2018 року в газеті «Хрещатик» № 34 (5085) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», як виконавцем, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Відповідно до п.п. 1, 14 договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води згідно діючими нормативами, а споживач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплатити послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що зазначені договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць, якщо інше не визначено договором. Оплата послуг щомісячна. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяця) на підставі розрахунків на оплату наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

11.10.2018 між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор/Позивач) було укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01.08.2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку №1 та Додатку №2 до цього договору.

Відповідно до Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії, позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно п. 3.4.2 Договору Новий кредитор має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії сплати заборгованостей, право вимоги до яких відступлене за цим договором.

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов'язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші (без виключень та обмежень), що нараховані Кредитором та/або виникли до дати укладення цього Договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за договорами та споживачами, які зазначені у Додатку №1 та/або Додатку №2 до Договору цесії.

Таким чином, позивач прийняв право вимоги до відповідача щодо заборгованості за спожиті послуги з центрального опалення та/або централізованого гарячого водопостачання, а також прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати за спожиті послуги.

Надання послуг здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21.07.2005 №630, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 №111 (4511).

Нарахування за спожиті відповідачем послуги здійснювалось на підставі постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

За даними Довідки відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 - з 13.08.2016 року по теперішній час.

Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та є споживачем послуг з центрального опалення та постачання гарячої води, які постачало ПАТ «Київенерго» та на даний час постачає Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законний інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення." Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено карантин: 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Проте, на момент відміни карантину вже діяв пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу, який встановлював зупинення строків перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.

Пункт 19 ЦК України встановлює, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 р. № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 14.05.2024.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 06.05.2024 р. № 271/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 12.08.2024.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 р. № 469/2024 строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Таким чином, перебіг строку позовної давності зупинений пунктами 12 та 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу з березня 2020 року і по тепер, а тому строк позовної давності підлягає застосуванню відповідно до норм Закону до вимог виниклих до березня 2017.

КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось з позовною заявою про стягнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_3 , у червні 2025 під час дії воєнного стану та зупинення перебігу строку позовної давності відповідно до закону.

Таким чином, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з березня 2017 відповідно до норм Закону.

Водночас, позовні вимоги у справі починаються з серпня 2015 року. Відповідач здійснював оплати за централізоване опалення у січні та лютому 2016 року, а також за централізоване постачання гарячої води у січні, лютому, липні, вересні 2016 року та лютому 2017 року, що відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності та починає його перебіг заново.

Зазначені оплати відображено у розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води в колонці (споживач), який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. З ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою за адресою АДРЕСА_3 , належать до кола споживачів послуг, наданих позивачем й зобов'язана сплатити нараховану заборгованість.

Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Основним принципом цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який полягає у тому, що зацікавлена особа вільно розпоряджається своїми матеріальними та процесуальними правами, а відтак позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги, та обирає спосіб захисту порушених прав.

Відповідно до норм чинного законодавства позивач, в даному випадку, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» має право самостійно визначати суб'єктивний склад учасників спору. Таким чином, КП КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» має право визначати відповідача/відповідачів у справі самостійно.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка виконала зобов'язання замість інших співборжників, має право зворотної вимоги (регресу) до них у розмірі сплаченого, якщо інше не встановлено законом або договором, причому відшкодування здійснюється у рівних частках.

Тому у разі, якщо з відповідача буде стягнуто грошові кошти за житлово-комунальні послуги, він має право звернутись із регресною вимогою до осіб, які на його думку також користувалися житлом і, відповідно, несуть солідарну або часткову відповідальність за оплату таких послуг.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 06 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді

Попередній документ
135482203
Наступний документ
135482205
Інформація про рішення:
№ рішення: 135482204
№ справи: 755/11459/25
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 09.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (06.04.2026)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 23.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості