Справа № 643/5532/26
Провадження № 3/643/1309/26
07.04.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними
10.03.2026 року о 10-30 год. водій ОСОБА_1 (далі - Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності), керуючи автомобілем «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 56, при виїзді з другорядної дороги не надав переваги в русі транспортному засобу «Peugeot 2008», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (далі - Потерпілий), який рухався по головній дорозі, та допустив з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Позиція учасників справи
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні 07.04.2026 вину у вчиненні вказаного вище правопорушення не визнав. Зазначив, що 10.03.2026 він керував «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , та виїхав з парковки ТРК «Україна», дотримуючись правил дорожнього руху, доїхав до середини дороги та зупинився, щоб пропустити автомобілі, які рухались з правої сторони дороги. Автомобіль «Peugeot 2008», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який їхав з правої сторони зі значною швидкістю, вчасно не зреагував та лівою стороною вдарив в правий бік його автомобіля. Зазначив, що в момент ДТП його автомобіль перебував у нерухомому стані.
Потерпілий в судовому засіданні 07.04.2026 показав, що 10.03.2026 він керував автомобілем «Peugeot 2008», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався по пр. Ювілейному у бік пр. Льва Ландау. Під час руху він побачив автомобіль «Opel Zafira», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який виїжджав з парковки ТРК «Україна». Намагаючись уникнути ДТП, Потерпілий зманеврував праворуч, проте уникнути зіткнення не вдалось. Зазначив, що у момент ДТП автомобіль Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснював рух уперед.
Застосовне законодавство
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху (ПДР), на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).
Позиція суду
Незважаючи на невизнання Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своєї вини, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611222 від 10.03.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- даними схеми місця ДТП від 10.03.2026, на якій зафіксовано розташування транспортних засобів та їх пошкодження;
- даними письмових та особистих пояснень Потерпілого.
Доводи Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо його невинуватості суд не приймає до уваги з огляду на таке.
Насамперед суд зазначає, що виходячи з технічних вимог ПДР, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинен був надати перевагу в русі всім автомобілям, які рухались по головній дорозі в обох напрямках, у тому числі автомобілю під керуванням Потерпілого.
Крім того, суд звертає увагу на локалізацію пошкоджень автомобілів.
Насамперед суд зазначає, що схема місця ДТП, складена працівником поліції, підписана працівником поліції, Потерпілим та Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без будь-яких зауважень щодо змісту вказаного документу. В графі схеми «Дані про пошкодження транспортних засобів, підтверджую» Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та Потерпілий поставили свої підписи також без зауважень.
Як вбачається із зворотної сторони схеми місця ДТП, де зафіксовані видимі (зовнішні) пошкодження транспортних засобів, у автомобіля «Opel Zafira» пошкоджені: передня права блок-фара, передній бампер, переднє праве крило, ЗТФ з правої сторони. У автомобіля Потерпілого пошкоджені: передні ліві двері, задні ліві двері, задній лівий диск, задня ліва накладка на крило.
Таким чином, у автомобіля Потерпілого взагалі не пошкоджені передній бампер та фари. Пошкодження наявні виключно на лівій стороні автомобіля (дверях, задньому диску, задній накладці на крило).
У автомобіля Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пошкодження локалізовані в області переднього бамперу.
Вказані локалізація пошкоджень, на переконання суду, характерна для механізму виникнення ДТП, при якому автомобіль Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, здійснював рух уперед та здійснив зіткнення з автомобілем Потерпілого, який рухався перпендикулярно руху автомобіля Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищенаведене, суд критично оцінює доводи Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо його невинуватості у виникненні ДТП.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає доведеними поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного вище правопорушення та факт порушення ним вимог п. 16.11 ПДР.
Накладення стягнення
Оскільки Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 124, 251-252, 279, 283-285 КУпАП
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова - особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Д.А. Крівцов