Справа № 643/18945/25
Провадження № 2/643/1766/26
07.04.2026
07 квітня 2026 року місто Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач « ОСОБА_2 » в особі представника - Пархомчука С.В. вернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 якою просить стягнути з останнього на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019 у розмірі 5 923,25 грн, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 09.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3416808320/180980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Згідно умов Кредитного договору ТОВ «ГОУФІНГОУ» надає відповідачці фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на таких умовах: дата надання кредиту - 09.12.2019; сума виданого кредиту - 2500,00 грн; строк кредиту - 30 днів; валюта кредиту - гривні; відсоткова ставка 1,85 % (процентів) на добу. Також, згідно умов Кредитного договору, кредит надається відповідачці у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачкою. На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за Кредитним договором, позивачем надається інформаційна довідка, відповідно до якої 09.12.2019 на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 2500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконала. 31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в Реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 .. Надалі, 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступило право вимоги за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019 до ТОВ «ФК Дебт Коллекшин», у зв'язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Отже, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором у встановленому Договором порядку та строки, ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 5923,25 грн, яка складається із: 2500,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 3423,25 грн - прострочена заборгованість за комісіями та відсотками. Зазначену суму заборгованості представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача. Також, представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн та суму витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
Судом визначено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, у відповідності до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідачці направлено копію позовної заяви з додатками до неї разом, а також ухвалу про відкриття провадження у справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
З боку відповідачки до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позовних вимог, не надіслано, зустрічну позовну заяву не пред'явлено.
Відповідно до правил ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов до такого.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що 09.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 3416808320/180980 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідачки.
Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Згідно умов Кредитного договору ТОВ «ГОУФІНГОУ» надає відповідачці ОСОБА_1 фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідачка зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на таких умовах: дата надання кредиту - 09.12.2019; сума виданого кредиту - 2500,00 грн; строк кредиту - 30 днів; валюта кредиту - гривні; відсоткова ставка 1,85 % (процентів) на добу.
Також, згідно умов Кредитного договору, кредит надається відповідачці у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної відповідачкою.
На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за Кредитним договором, позивачем надано інформаційну довідку, відповідно до якої 09.12.2019 на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 2500,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконала.
31.05.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 1-31/05/21 відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в Реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019 укладеним з ОСОБА_1 .
У подальшому, 03.06.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов Договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступило право вимоги за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019 до ТОВ «ФК Дебт Коллекшин», у зв'язку з чим останнє набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .
Представник позивача у позовній заяві зазначає, що всупереч умовам Кредитного договору № 3416808320/180980 від 09.12.2019, незважаючи на повідомлення, ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання перед позивачем.
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, з боку позивача суду надано: копію Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту № 3416808320/180980 від 09.12.2019; копію Довідки про ідентифікацію; Виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019, сформовану ТОВ «ФК Дебт Коллекшн»; копію Договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021; копію Договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021; копію Витягу з Реєстру Боржників до Договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021; копію Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 1-31/05/21 від 31.05.2021; копію платіжної інструкції від 09.06.2021 до Договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021; копію платіжної інструкції від 04.06.2021 до Договору № 1-03/06/2021 відступлення права вимоги від 03.06.2021; копію Вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором; копію Витягу зі Статуту Товариства «ФК Дебт Коллекшн».
Так, із наданих позивачем документів вбачається, що Кредитний договір № 3416808320/180980 від 09.12.2019 сторонами укладено в електронній формі. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів виконання ТОВ «ГОУФІНГОУ» (Первісним кредитором) своїх зобов'язань перед відповідачкою за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019.
Тобто, позивач не надав суду доказів здійснення транзакції у розмірі 2500,00 грн ТОВ «ГОУФІНГОУ» (Первісним кредитором) на картковий рахунок відповідачки ОСОБА_1 , а також квитанції/платіжної інструкції про зарахування на картковий рахунок відповідачки вказаної суми кредиту.
Крім того, з боку позивача суду не надано доказів належності відповідачці картки з номером, на який нібито була перерахована сума кредиту.
При цьому, позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми кредиту на рахунки, відкриті на ім'я ОСОБА_1 .
У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019, що позбавляє суд можливості перевірити, з якого періоду нарахована та яка саме існує заборгованість, а також розмір щомісячних платежів, а, отже, і правильність нарахування вказаної суми.
Позивачем також не надано до суду виписки по рахунку відповідача за Кредитним договором № 3416808320/180980 від 09.12.2019.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1ст. 642 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі № 161/16891/15-ц.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 № 6-16цс15.
Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.
Позивач посилається у якості доказів наявності у відповідачки заборгованості на Витяги з Реєстру боржників, отримані під час відступлення права вимоги. Однак такі Реєстри самі собою не є належними доказами, що підтверджують наявність та розмір боргу, оскільки не містять даних про видачу та отримання кредитних коштів, або за яким банківським рахунком зроблено той чи інший витяг.
Таким чином, подані позивачем докази щодо заборгованості, не є підтвердженням виконаних банківських операцій.
Суд позбавлений можливості перевірити чи виникла зазначена заборгованість саме внаслідок порушення відповідачкою умов відповідного договору.
Згідно із Переліком типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.04.2012 № 578/5 до первинних документів, які фіксують факт виконання операції та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Банківська виписка має статус первинного документу. Розрахунок заборгованості, відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є лише похідним від первинної бухгалтерської документації та може містити відомості про господарську операцію. Проте саме банківська виписка за картковими рахунками може бути належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором, що споживач користувався кредитною карткою, ним вносились кошти на погашення заборгованості, або ні.
Отже, надані позивачем Витяги з Реєстру боржників не є доказами розміру боргу, який позивач просить стягнути, оскільки позивачем не доведено отримання відповідачкою коштів кредиту, а також розмір і складові дійсної заборгованості за вказаним вище Договором.
Будь-яких інших належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, ніж зазначені вище копії документів, з боку позивача суду не надано.
Надані з боку позивача докази є недостатніми, а тому суд позбавлений можливості дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За таких обставин, з урахуванням викладеного вище, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Далі, згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Згідно із платіжною інструкцією № 19272 від 18.08.2025 при пред'явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.О. Сугачова