про продовження строку дії запобіжного заходу
у виді тримання під вартою
Справа № 621/388/26
Провадження 1-кс/621/150/26
07 квітня 2026 року м. Зміїв Харківської області
Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ, Вовчанського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною середньою освітою, командир взводу охорони роти управління військової частини НОМЕР_1 , одружений, раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
Слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_7 , в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221260000079 від 09.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №17 від 15.01.2026 солдата ОСОБА_4 , стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 3 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 7-РС від 14.01.2026 на посаду командира взводу охорони роти управління військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 15 січня 2026 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язав за посадою.
Згідно ст.68 Конституції України ОСОБА_4 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
Порушуючи вимоги указаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_4 маючи умисел на вчинення дій, всупереч охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.02.2026, приблизно о 17:00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_3 , виник конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_4 виник злочинний кримінально протиправний умисел на умисне вбивство ОСОБА_8 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, в той же день 08.02.2026 та в той же час, близько 17:00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливе, ОСОБА_4 , суб'єктивно усвідомлюючи небезпеку та протиправність своїх дій, діючи агресивно, маючи намір та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 , з метою позбавлення життя останнього, взяв до рук ніж, та наніс ним один удар в область живота, та два удари в область спини, а саме задньої поверхні грудної клітини ОСОБА_8 .
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 спричинено одне проникаюче сліпе колото-різане поранення живота з ушкодженням органів черевної порожнини, два непроникаючі сліпі колото-різані поранення на задній поверхні грудної клітки без ушкоджень органів грудної порожнини.
В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_4 , в той же день та час в приміщенні будинку АДРЕСА_3 , настала смерть ОСОБА_8 . Причиною смерті стало одне проникаюче сліпе колото-різане поранення живота з ушкодженням органів черевної порожнини, що призвело до розвитку гострої крововтрати, що і обумовило настання його смерті.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.
09.02.2026 ОСОБА_4 затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про що складено відповідний протокол.
10.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Зміївського районного суду Харківської ОСОБА_9 від 11.02.2026 стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком з 09 лютого 2026 року до 09 квітня 2026 року, але в межах строку досудового розслідування.
Постановою керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 03.04.2026 строк досудового розслідування по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221260000079 від 09.02.2026 продовжено до 09.05.2026.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілого та свідків, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні слідчий наполягав на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного та наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України. Зазначив, що існують достатні ризики для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_10 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання, однак вказав, що не згоден з кваліфікацією його дій, оскільки умислу на вбивство в нього не було, це був виключно самозахист. На даний час його житло у Вовчанську Харківської області зруйновано, жити йому ніде, тому він не заявляє клопотання про обрання домашнього арешту.
Захисник - адвокат ОСОБА_11 , враховуючи думку підзахисного, не заперечував проти задоволення клопотання.
В обґрунтування доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:
- Витяг з ЄРДР №12026221260000079 від 09.02.2026, внесеного за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України;
- постанову про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні 09.02.2026,
- рапорт ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 09.02.2026,
- заяву ОСОБА_12 ,
- протокол огляду місця події від 09.02.2025,
- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,
- постанову про призначення судово-медичної експертизи, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_8 ,
- протоколи допиту свідків,
- протокол затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 09.02.2026,
- протокол допиту підозрюваного,
- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей;
- копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 10.02.2026, передбаченого ч.1 статті 115 Кримінального кодексу України.
- постанову прокурора про продовження строку досудового розслідування до 09.05.2026 року
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді - судді суду першої інстанції - належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно ч.3 статті 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до частин 4-6 статті 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років з конфіскацією майна.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Суд також приймає до уваги роз'яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв'язку з агресією російської федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.
Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов'язаного зі збройною агресією російської федерації, та близькість місця проживання підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, наведені слідчим та прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, незаконно впливати на потерпілого та свідків, місце перебування яких відоме підозрюваному, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати провадженню іншим чином.
Відповідно до п.1 ч.4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Кримінальне правопорушення вчинено підозрюваним із застосуванням насильства, що спричинило смерть потерпілого, в період дії в Україні воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку діяння та унеможливлює, на думку суду, обрання менш суворих запобіжних заходів у виді домашнього арешту та особистого зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ВП №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.05.2026 року, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", без визначення застави.
Виконання ухвали доручити співробітникам Батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1