Справа №: 398/629/26
провадження №: 2-о/398/105/26
Іменем України
"06" квітня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
встановив:
Стислий виклад позиції заявника.
ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє адвокат Пороло М.М., звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання із спадкодавцем, відповідно до якої просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 до смерті спадкодавця, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяву обґрунтовує тим, що факт її постійного проживання із матір'ю - ОСОБА_3 має для неї важливе юридичне значення, а саме для реалізації права на отримання спадщини.
Встановити факт проживання без звернення до суду не має можливості, в зв'язку з тим, що проживала разом з матір'ю без реєстрації.Факт її постійного проживання з матір'ю до її смерті підтверджується письмовими доказами та показами свідків.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 13 лютого 2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження. Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано від Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру та належним чином засвідчену копію спадкової справи (в разі її заведення) після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також ухвалою від 13 лютого 2026 року задоволено клопотання про виклик свідків та викликано у судове засідання як свідків: ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги у повному обсязі та просила заяву задовольнити. Надаючи пояснення суду, заявниця зазначила, що вона є єдиною донькою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки матір була похилого віку (понад 90 років) та потребувала догляду, заявниця орієнтовно з 2019-2020 року переїхала до неї та постійно проживала разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 . Раніше, до 2011 року, за цією адресою спадкодавиця проживала зі своїм чоловіком (батьком заявниці), а після його смерті заявниця спочатку приїжджала до матері, а згодом залишилася жити з нею постійно. Заявниця вказала, що проживала з матір'ю без офіційної реєстрації місця проживання аж до дня її смерті. Інших осіб, які б проживали разом із ними у цій квартирі, не було. Щодо причин незвернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, ОСОБА_1 пояснила, що отримує невелику пенсію і своєчасно не оформлювала спадщину через побоювання втратити право на отримання житлової субсидії. Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини має для заявниці важливе юридичне значення, оскільки у позасудовому порядку підтвердити цей факт неможливо, і це необхідно їй для подальшої реалізації права на отримання спадщини.
Представник заявниці, адвокат Пороло М.М., у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив заяву задовольнити. У своєму вступному слові він пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла спадкодавиця - ОСОБА_3 , яка є матір'ю заявниці. Заявниця фактично проживала разом зі своєю матір'ю та здійснювала за нею догляд, однак не була зареєстрована з нею за однією адресою. Представник зазначив, що звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем є необхідним для підтвердження факту фактичного прийняття спадщини та її подальшого нотаріального оформлення. Також представник наголосив, що факт постійного спільного проживання заявниці зі спадкодавицею до моменту її смерті повністю підтверджується як наявними у справі письмовими доказами, так і показаннями свідків - сусідів, які з'явилися в судове засідання.
Заінтересована особа ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки поштою за адресою місця проживання, до суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. В судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань не подавав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
21 липня 1952 року ОСОБА_8 (мовою оригіналу ОСОБА_9 ) та ОСОБА_10 (мовою оригіналу ОСОБА_11 ) уклали шлюб, який зареєстрований Протопопівським сільським РАГС Олександрійського району Кіровоградської області 21 липня 1952 року. Це підтверджується наданою представником заявника копією свідоцтва про одруження від 21 липня 1952 року НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась ОСОБА_12 , батьками якої є ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 12 вересня 1953 року.
07 вересня 1974 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції у Кіровоградській області зроблено актовий запис № 653 про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_14 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00056372644 від 06 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05 червня 2024 року.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько О.М. № 53/01-16 від 05 лютого 2026 року, направленого на ім'я ОСОБА_1 , повідомлено, що підстав для прийняття спадщини на підставі ч. З ст. 1268 Цивільного кодексу України у неї немає, що підтверджується: Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00056329332 від 05.02.2026р., в якому зазначене місце проживання померлої: АДРЕСА_1 ; Довідкою КП «ЖИТЛОГОСП» № 21 від 09.01.2026р., в якій зазначено, що померла проживала одна, зареєстрованих осіб не було; відміткою в її паспорті серії НОМЕР_4 , виданому Олександрійським МВ УМВС України в Кіровоградській області 11.09.1998 р., на сторінці 11 в графі «місце проживання», щодо реєстрації за адресою: АДРЕСА_6 .
Додатковий строк, для подання спадкоємцями заяви про прийняття спадщини, згідно ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України, може визначити спадкоємцям лише суд, якщо строк для прийняття спадщини пропущений з поважної причини, тому запропоновано ОСОБА_1 звернутися до суду з метою визначення додаткового строку.
Відповідно до довідки, виданої старшою будинку по АДРЕСА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_4 , виданий 11 вересня 1998 року) проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Кіровоградської області по догляду за своєю матір'ю ОСОБА_3 . Проживала з 2020 р. по червень 2024 року, до смерті матері.
Відповідно до листа Першої олександрійської державної нотаріальної контори Кіровоградської області № 250/01-16 від 17 лютого 2026 року, направленного на виконання вимог ухвали суду від 13 лютого 2026 року, повідомлено, що спадкова справа щодо померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 станом на 17 лютого 2026 року в Першій олександрійській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області згідно Книг обліку і реєстрації спадкових справ 2024-2026 року та Алфавітних книг обліку спадкових справ 2024-2026 року не заводилась та надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84208828 від 17.02.2026 року.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84208828 від 17.02.2026 року, за параметрами пошуку ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , інформація в Спадковому реєстрі відсутня.
За клопотанням представника заявниці в судовому засіданні 09 березня 2026 року були допитані свідки:
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала суду, що вона проживає у квартирі АДРЕСА_8 та є старшою цього будинку. Свідок зазначила, що добре знає заявницю ОСОБА_1 та її померлу матір ОСОБА_3 ще з 1970 року. Вона пояснила, що їхній будинок є невеликим, усього на вісім квартир, тому всі сусіди підтримують дуже близькі стосунки і живуть фактично "як одна сім'я". Свідок підтвердила, що заявниця є єдиною донькою померлої, яка завжди опікувалася своїми батьками та доглядала як за батьком, так і за матір'ю. За словами свідка, заявниця постійно приїжджала до матері, а останні роки (приблизно за чотири роки до смерті спадкодавиці) - переїхала до неї та стала проживати разом з нею постійно. Необхідність такого спільного проживання свідок пояснила тим, що матір заявниці була вже глибокого похилого віку та потребувала постійного стороннього догляду. ОСОБА_4 наголосила, що заявниця безперервно проживала з матір'ю та самостійно здійснювала за нею догляд аж до дня смерті останньої.
Свідок ОСОБА_6 , сусідка з квартири АДРЕСА_9 зазначеного будинку, під час допиту у судовому засіданні пояснила, що знає сім'ю заявниці з моменту свого переїзду до цього будинку. Свідок підтвердила, що заявниця постійно проживала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та самостійно здійснювала за нею догляд, оскільки та була літньою людиною. Заявниця та її матір спільно проживали протягом останніх чотирьох років і аж до дня смерті спадкодавиці. Також свідок зазначила, що син заявниці (заінтересована особа ОСОБА_2 ) разом з ними не проживав, оскільки поїхав працювати до іншого міста.
Свідок ОСОБА_5 , сусідка з квартири АДРЕСА_10 , під час допиту у судовому засіданні також підтвердила факт постійного спільного проживання заявниці зі спадкодавицею. Свідок показала, що заявниця доглядала за матір'ю, яка прожила 94 роки. Останні чотири роки до моменту смерті ОСОБА_3 , заявниця постійно проживала разом з нею у квартирі АДРЕСА_11 . Інших осіб на момент смерті матері у квартирі не проживало, син заявниці там також не мешкав.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року надано роз'яснення про те що, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачатті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до пп. 3.19-3.20 п. 3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. Факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (паспортом громадянина України, виготовленим у формі книжечки, з відміткою про реєстрацію постійного місця проживання громадянина, якщо спадщина відкрилась до 01 грудня 2021 року, рішенням суду тощо).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові КЦС ВС від 26.04.2023 у справі №204/1052/20 відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі ст. 2 ЗУ«Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом
Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Мотивована оцінка і висновки суду.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 знайшов своє достовірне підтвердження у судовому засіданні.
Оцінюючи розбіжності між офіційним місцем реєстрації заявниці ( АДРЕСА_12 ) та довідкою КП «Житлогосп» з однієї сторони, і показаннями свідків з іншої, суд враховує правові висновки КЦС ВС, викладені у постанові від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20, зміст яких викладений вище, та зазначає, що відсутність реєстрації місця проживання заявниці за адресою спадкодавиці сама по собі не є абсолютним підтвердженням того, що вона там не проживала. Факт постійного спільного проживання підтверджується сукупністю інших належних доказів (показаннями сусідів, довідкою старшої будинку), які суд визнає належними, допустимими і достатніми доказами для доведення відповідного факту. Тому заява підлягає задоволенню.
Водночас суд враховує, що з огляду на норми ч. 3 ст. 1268 ЦК України у цій справі юридичне значення має факт постійного проживання заявниці разом із спадкодавцем саме на час відкриття спадщини, а не «до цього часу», як помилково сформульовано у заяві. Тому суд тлумачить заявлені вимоги виходячи із змісту заяви і позиції заявниці та її представника у судовому засіданні та, керуючись принципом jura novit curia (“суд знає закони»), формулює у резолютивній частині рішення факт, що підлягає встановленню, відповідно до зазначеної норми матеріального закону.
Щодо розподілу судових витрат.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає, що на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України сплачений заявником судовий збір йому не відшкодовується.
Керуючись нормами статей 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
вирішив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якої діє представник, адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 на час смерті спадкодавця (відкриття спадщини), а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 6 квітня 2026 року.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_13 ;
заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 .
Суддя В.В. Орловський