ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/2225.01.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Конві»
До Підприємства «Медіа Сервіс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації
інвалідів України»
Про стягнення 640 027,80 грн.
Суддя Палій В.В.
Представники сторін:
від позивача Карпенко В.Л. -предст. (дов. від 29.12.2010р.)
від відповідача не з'явився
Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 640027,80грн. -основного боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем за поставлений позивачем товар за договором поставки №25/7.1-06.10 від 01.06.2010р., а також витрати по сплаті державного мита -6400,28грн. та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.12.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/22, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 25.01.2011р.
24.01.2011р. судом отримано від відповідача клопотання про відкладення розгляду справи на два місяці, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем тільки 21.01.2011р., а копія позовної заяви отримана відповідачем 24.01.2011р., в зв'язку з чим, відповідачу необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи.
У судовому засіданні 25.01.2011р. представник позивача подав витребувані судом документи. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав.
У судовому засіданні клопотання відповідача судом не задоволено з огляду на наступне.
Наявними в матеріалах справи фіскальним чеком поштової установи та описом вкладення у цінний лист підтверджується, що позовна заява з доданими до неї документами надіслані відповідачу 30.12.2010р. рекомендованою кореспонденцією. При цьому, до позовної заяви додано копії договору №25/7.1-06.10 від 01.06.2010р. та видаткової накладної від 10.06.2010р., які підписані позивачем та відповідачем, що, в свою чергу, свідчить про наявність у відповідача доданих до позовної заяви документів. Також, 10.01.2011р. судом направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача ухвалу про порушення провадження у справі, що підтверджується копією реєстру відправки кореспонденції та фіскальним чеком поштової установи від 10.01.2011р. Однак, станом на час проведення судового засідання, повідомлення про вручення відповідачу вказаної ухвали до суду не надходило, при цьому, суд враховує те, що поштовий перебіг рекомендованої кореспонденції по Україні в середньому складає 5 календарних днів, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач не вживав заходів щодо вчасного отримання кореспонденції на поштовому відділенні.
Крім того, суд зважає на обмеженість процесуального строку вирішення спору.
Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою.
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -
01.06.2010р. між позивачем па відповідачем укладено договір поставки №25/7.1-06.10, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати і передавати у власність покупцю (відповідач) індикаторну липку стрічку та пакувальні матеріали (в подальшому товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Предметом постачання (в подальшому -«товар») є:
1.2.1 індикаторна липка стрічка «Tamper evident security tape (self-adhesive)»(ширина рулону -45мм.: довжина стрічки в рулоні -50м.) в кількості -3250 рулонів, за ціною 195,00 грн./рулон. Загальна сума з ПДВ становить - 633 750,00грн.;
1.2.2 гофро-коробки для пакування пакетів, в кількості -1200шт., за ціною 523,15грн./1000шт. Загальна сума з ПДВ становить -6277,80грн.
Відповідно до п. 1.3 договору загальна вартість поставки за даним договором становить -640 027,80грн. (шістсот сорок тисяч двадцять сім гривень 80коп.), в т.ч. ПДВ -106 671,30грн.
На виконання умов договору позивачем було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 640 027,80грн., що підтверджується видатковою накладною № КН-000000971 від 10.06.2010р., яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплена печатками сторін, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з п.5.2 договору датою поставки (переходу права власності на товар) за даним договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.
Статтею 7 договору визначено порядок розрахунків, а саме:
7.1 розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковій формі в наступному порядку:
7.1.1 відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача оплату в розмірі 100% від вартості товару, згідно кожної накладної протягом 90 календарних днів з дати поставки товару.
Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем отриманого товару настав 08.09.2010р.
Проте, відповідач у вказаний строк не виконав свої зобов'язання щодо сплати за отриманий товар на суму 640 027,80грн.
За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 640 027,80грн. основного боргу.
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 640 027,80грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо зазначення відповідача у клопотанні про відкладення розгляду справи, що позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору, суд зазначає наступне.
Досудове врегулювання господарських спорів передбачено статтею 5 ГПК України, згідно якої сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою. Порядок досудового врегулювання спорів визначається цим Кодексом, якщо інший порядок не встановлено діючим на території України законодавством, яке регулює конкретний вид господарських відносин.
Однак, Закон, навіть за умови встановлення сторонами договором досудового врегулювання спору, не позбавляє права однієї із сторін права на звернення до суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.
Так, Рішенням Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України від 9.07.2002 р. N15-рп/2002 встановлено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Зазначена норма, як і інші положення Конституції України, не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.
Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Підприємства «Медіа Сервіс»Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»(м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, код ЄДРПОУ 33156942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Конві»(м. Київ, вул. Ежена Потьє, 12, код ЄДРПОУ 34795873) 640 027,80грн. -основного боргу, 6400,28грн. -державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя В.В. Палій