Справа № 201/4615/26
Провадження № 1-кс/201/1269/2026
7 квітня 2026 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання слідчого 2 відділення 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що 10.03.2022 близько 07 години ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами з числа представників т.зв. «МДБ ЛНР» в кількості біля 20 осіб, розуміючи наявність міжнародного збройного конфлікту та діючи у зв'язку з ним, достовірно знаючи, що цивільне населення перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, прибув до будинку АДРЕСА_1 , де фактично мешкав громадянин України ОСОБА_8 , який є цивільною особою, у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебував, участі в бойових діях не брав, до таких дій не готувався.
Незаконно проникнувши на територію домоволодіння за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 , керуючись єдиним умислом з ОСОБА_6 , спільно з іншими невстановленими особами з числа представників т.зв. «МДБ ЛНР» (близько 10 осіб), відразу застосували щодо ОСОБА_8 фізичну силу шляхом нанесення ударів по кінцівках, від чого останній втратив рівновагу та впав обличчям на тротуарну плитку. З метою упередження можливого опору з боку потерпілого, невстановлений представник т.зв «МГБ ЛНР» став йому на обличчя берцем та потім невстановлені особи з числа представників т.зв. «МДБ ЛНР» завели руки потерпілого за спину та щільно затягнули металевими кайданками, створивши таким чином зовнішні перешкоди для його вільного пересування, вибору ним місця знаходження, фізичної свободи і особистої недоторканності.
Піднявши ОСОБА_8 з тротуарної плитки, невстановлена особа з числа представників т.зв. «МДБ ЛНР», для подолання можливого спротиву, нанесла останньому удар кулаком у живіт, після чого потерпілого завели всередину будинку. Перебуваючи у загальній кімнаті на першому поверсі будинку, до потерпілого підійшов ОСОБА_7 та вдарив ОСОБА_8 кулаком у підборіддя після чого показав посвідчення та представився співробітником т.зв. «МДБ ЛНР». Провівши незаконний обшук за вищевказаною адресою, ОСОБА_7 , погрожуючи застосуванням фізичної сили, а саме вибити зуби, наказав ОСОБА_8 поставити особистий підпис у складених документах.
Далі, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами з числа окупаційних військ РФ, вчинили дії спрямовані на нелегальне ув'язнення цивільної особи - ОСОБА_8 , що перебувала під захистом, а саме останньому надягли на голову мішок та, застосовуючи грубу силу, взявши під руки, заштовхали на заднє сидіння транспортного засобу марки «Jeep», за кермом якого перебував ОСОБА_6 та доставили потерпілого до приміщення захопленої адміністративної будівлі Старобільського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Руднєва, буд. 19, де помістили до окремої кімнати, посадивши на стілець з кайданками на руках, застібнутими наперед.
Приблизно через годину, дві невстановлені особи відвели ОСОБА_8 до кабінету, де перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які почали здійснювати допит останнього з приводу співпраці зі Збройними Силами України. У ході допиту, за наказом ОСОБА_6 , невстановлені озброєні особи, які перебували в кабінеті, нанесли ОСОБА_8 , удари прикладом автоматичної зброї в область грудей, а тримачем лопати - в область голені та стегон. В подальшому, від нанесених ударів, потерпілий впав на підлогу та двоє невстановлених озброєних осіб продовжили наносити хаотичні удари ногами в область живота та спини, тим самим вчинили відносно ОСОБА_8 жорстоке поводження з цивільним населенням у формі нанесення невизначеної кількості ударів по грудній клітці, животу, спині та ногам. Через застосування фізичного насильства ОСОБА_8 спричинено сильний фізичний біль та моральні страждання.
В подальшому, двоє невстановлених озброєних осіб підняли ОСОБА_8 та допит продовжився і тривав біля години. За вказівкою ОСОБА_6 по закінченню допиту ОСОБА_8 поміщено до окремої кімнати.
Приблизно через годину-дві, того ж дня, 10.03.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) потерпілого відвезли до захопленої Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор» за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Монастирська, 65.
Зранку, 12.03.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 невстановлені озброєні особи відвезли до приміщення захопленої адміністративної будівлі Старобільського МРВ 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Руднєва, буд. 19, та приблизно через годину після приїзду завели до кабінету, в якому вже перебували ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та двоє невстановлених осіб, посадивши потерпілого на стілець зі спинкою. Під час допиту ОСОБА_6 , не отримавши бажаних відповідей про співпрацю із Збройними Силами України, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на застосування до потерпілого фізичного та психологічного насильств, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , завдав ОСОБА_8 удару ногою в груди, в результаті чого потерпілий впав зі стільцем на підлогу. Після чого ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_8 та поставив ногу на горло останньому, погрожуючи вбивством за неправдиві свідчення. Далі ОСОБА_8 підняли з підлоги та допит продовжився. Після допиту за вказівкою ОСОБА_6 невстановлені особи конвоювали потерпілого до СІЗО м. Старобільська.
Далі, зранку 17.03.2022 невстановлені особи з числа окупаційних військ РФ, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , реалізуючи єдиний злочинний умисел на продовження нелегального ув'язнення потерпілого та застосування до нього фізичного та психологічного насильств, конвоювали ОСОБА_8 до захопленої адміністративної будівлі УСБУ в Луганській області за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, 79, у якій дислокується т.зв. «МДБ ЛНР». Під час конвоювання невстановлені особи нанесли потерпілому два удари кулаками (один удар у лобну ділянку, другий у груди), витягли з машини і кинули до іншого автомобілю типу «Таблетка» на підлогу та замотали скотчем мішок який був на голові. Після прибуття до приміщення т.зв. «МДБ ЛНР» його помістили до камери.
20.03.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в камері в будівлі т.зв. «МДБ ЛНР» за вищевказаною адресою, невстановлені особи відвели ОСОБА_8 до службового кабінету, де вже перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які знову почали здійснювати допит останнього, при цьому задававши аналогічні питання, як при проведенні попередніх допитів. У ході допиту ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , продовжуючи спільний злочинний умисел та, погрожуючи ОСОБА_8 ув'язненням, наніс останньому 4 удари резиновою палицею по стегнам. В свою чергу, ОСОБА_7 висловив погрозу вбивством потерпілого ОСОБА_8 , у разі отримання за результатами поліграфічного дослідження відомостей про надання потерпілим неправдивої інформації щодо співпраці із Збройними Силами України.
Приблизно 24.03.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи в камері в будівлі т.зв. «МДБ ЛНР» за вищевказаною адресою, невстановлені озброєні особи відвели ОСОБА_8 до службового кабінету, де вже перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які продовжували задавати аналогічні питання, та, не отримавши від потерпілого бажаних відповідей, діючи за попередньою змовою групою осіб, останні наказали конвоїрам застосувати фізичний вплив до потерпілого. Зокрема, невстановлені озброєні особи наносили удари в область грудей, спини, а також ногами наступали на статеві органи, чим спричинили сильний фізичний біль та моральні страждання. Після допиту ОСОБА_8 відвели до камери.
На початку квітня 2022 року (точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені), невстановлені представники т.зв. «МДБ ЛНР» перебуваючи в будівлі т.зв. «МДБ ЛНР» за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, 79, діючи спільно з ОСОБА_6 здійснювали перевірку достовірності показань ОСОБА_8 із застосуванням поліграфічного дослідження. Після завершення перевірки, ОСОБА_6 вивів потерпілого з кабінету та наніс йому 5 ударів кулаком в живіт, що спричинило сильні фізичні страждання ОСОБА_8 . Вказані дії призвели до госпіталізації ОСОБА_8 до медичного пункту.
Через декілька днів у квітні 2022 року (точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені) невстановлені особи вивели ОСОБА_8 з камери, де він утримувався, та завели до службового кабінету т.зв. «МДБ ЛНР» за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, 79, в якому перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Останні запросили ще двох невстановлених осіб кавказької зовнішності.
Так, двоє невстановлених осіб кавказької зовнішності, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою виконання злочинного умислу, причепили до вух потерпілого прищепки та почали подавати струм, починаючи з невеликої потужності, додаючи поступово більше.
Під час таких дій із застосуванням електричного струму ОСОБА_8 втратив свідомість. Останнього привели до тями, після чого вказані невстановлені особи, з відома та згоди ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , почали бити ногами потерпілого в область голови та грудей. По завершенню допиту ОСОБА_8 відвели до камери.
В подальшому, 10.06.2022 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) невстановлені представники т.зв. «МДБ ЛНР», діючи спільно з ОСОБА_6 , привели ОСОБА_8 для проведення допиту у службовий кабінет в будівлі т.зв. «МДБ ЛНР» за вказаною адресою, у якому перебував ОСОБА_6 , який не припиняючи протиправні дії завдав удар коліном в область паху потерпілого та наніс кулаками більше 10 ударів в область голови та грудей.
Далі, 24.06.2022 за місцем розташування т.зв. «МДБ ЛНР» за адресою: м. Луганськ, вул. Радянська, 79, проведено ще один допит ОСОБА_8 під відеозапис, після чого останнього звільнено з місць незаконного утримання.
Враховуючи вищевикладене, своїми умисними діями ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншим невстановленими особами з числа військових формувань РФ в період з 10.03.2022 по 24.06.2022, порушили вимоги ст. ст. 27, 31, 32, 147 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, пунктів а, а.1, а.2, b, е частини 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, які полягають у жорстокому поводженні з цивільною особою, а саме: катуванні, актах сексуального насильства, що виразились у застосуванні фізичного насильства до геніталій потерпілого, а також інших порушеннях законів і звичаїв війни - нелегальному ув'язненні особи, що перебуває під захистом.
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється в жорсткому поводженні з цивільним населенням, вчиненим за попередньою змовою групою осіб та інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
20.02.2026 заступником начальника відділу Луганської обласної прокуратури, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, 20.02.2026 у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
У зв'язку з наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а відтак обґрунтованістю неможливості вручити повістку про виклик та повідомлення про підозру останньому, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 42 (8234) від 20.02.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 20.02.2026 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 , на 10 годину 00 хвилин 02.03.2026, 03.03.2026, 04.03.2026 за зазначеною в повістках адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
05.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 , оголошено в розшук.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, захопленням невстановленими учасниками НЗФ т.зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації РФ спільно з військовослужбовцями ЗС РФ територій міста Луганськ та інших населених пунктів Луганської області, проведенням на цій території активних бойових дій встановити точне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час не вдалося. Разом з цим, зібрані у ході здійснення досудового розслідування докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у місті Луганськ, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином, слідчий вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 стосовно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України ОСОБА_6 , спеціального досудового розслідування.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечував з приводу клопотання.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з наявністю достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України, а відтак обґрунтованістю неможливості вручити повістку про виклик та повідомлення про підозру останньому, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 42 (8234) від 20.02.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та 20.02.2026 на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_6 , на 10 годину 00 хвилин 02.03.2026, 03.03.2026, 04.03.2026 за зазначеною в повістках адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_6 у визначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Таким чином, 20.02.2026 у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколами допитів потерпілого ОСОБА_8 , від 11.11.2024 та 04.07.2025, який в ході допиту повідомив обставини жорстокого поводження відносно нього, що виразилось у катуванні, застосуванні психологічного та фізичного насильств з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також нелегального ув'язнення;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка надала покази щодо незаконного позбавлення волі ОСОБА_8 ;
-висновком експерта за результатами проведення судово-психіатричної експертизи, який підтвердив, що ОСОБА_8 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу, який знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з кримінальним правопорушенням, вчиненим по відношенню до нього. Наслідки незаконного позбавлення волі, побиття, психологічного тиску, які застосовувалися до ОСОБА_8 в період з 10.03.2022 по 24.06.2022, постали для потерпілого як тривало та інтенсивно психотравмуючі, що супроводжувалися перенесенням значних больових відчуттів та до теперішнього часу погіршують соціальне функціонування та якість його життя, обумовили істотні зміни фізичної, психоемоційної та соціальної сфер особистості, тобто спричинили ОСОБА_8 психологічні (моральні) страждання;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив відомі йому обставини нелегального ув'язнення ОСОБА_8 та перебування останнього у СІЗО м. Старобільськ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який повідомив відомі йому обставини незаконного затримання ОСОБА_8
-протокол огляду від 13.11.2025, яким оглянуто документ № 267-ІІ от 10.10.2018 «О Министерстве государственной безопасности Луганской народной Республики» (мовою оригіналу), розміщений на сайті http://nslnr.su ;
-протоколом огляду від 18.11.2025, яким оглянуто документ з назвою «Указ главы Луганской Народной Республики о структуре исполнительных органов государственной власти Луганской Народной Республики» от 28 декабря 2018 г. № УГ-918/18 (мовою оригіналу) розміщений на сайті http://lug-info.ru;
-протоколом огляду від 27.01.2026, яким оглянуто документ з назвою «Договор между Российской Федерацией и Луганской Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Луганской Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (мовою оригіналу), розміщений на сайті http://publication.pravo.gov.ru;
-іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрювана могла вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Також було встановлено, що 05.03.2026 підозрюваного ОСОБА_6 , оголошено в розшук.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваної в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, продовженням строку дії воєнного стану в Україні, захопленням невстановленими учасниками НЗФ т.зв. «ЛНР» окупаційної адміністрації РФ спільно з військовослужбовцями ЗС РФ територій міста Луганськ та інших населених пунктів Луганської області, проведенням на цій території активних бойових дій встановити точне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час не вдалося. Разом з цим, зібрані у ході здійснення досудового розслідування докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Луганської області, а саме у місті Луганськ, де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15.04.2014 визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської федерації та окупаційна адміністрація Російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого 2 відділення 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000472 від 02.09.2024 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1