Справа № 175/4529/26
Провадження № 2/175/1266/26
"06" квітня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено, що дану справу буде розглядати суддя Краснокутська Н.С.
Суддя, дослідивши матеріали справи та додані додатки до заяви, встановила, що дана справа не підсудні Дніпровському районному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
При цьому, згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року, право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Судом встановлено, що позивач скористався правилами альтернативної підсудності та подав позовну заяву за зареєстрованим місцем проживання, однак відповідно до довідки про фактичне місце проживання/не проживання особи № 13 від 04.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивач фактично проживає за адресою, яка зазначена у довідці, але не зареєстрований за даною адресою, що у свою чергу унеможливлює застосування правил альтернативної підсудності (ч. 5 ст. 28 ЦПК України).
Своєю постановою Об'єднаної палати Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду від 24.06.2024 № 554/7669/21 наголосила, що цивільним процесуальним кодексом передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має значення.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит, відповідь на який було надано 03.04.2026 року.
Із відповіді № 2558043 від 03.04.2026 року вбачається, що позивач у справі зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що за територіальною підсудністю належить до Артемівського районного суду міста Луганська, підсудність якого було передано до Білокуракинському районному суду Луганської області. На підставі розпорядження Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» № 1/0/9-22 від 06.03.2022 року, територіальну підсудність вищезазначеного суду було передано до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області (52803, Дніпропетровська область, місто Шахтарське, вулиця Шахтарської Слави, будинок 16).
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст.378 ч.1 ЦПК України).
За правилами ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (ст. 32 ЦПК України).
Разом з тим, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1ст. 378 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області (52803, Дніпропетровська область, місто Шахтарське, вулиця Шахтарської Слави, будинок 16).
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст.31, ч. 9 ст. 187 .ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів передати на розгляд за територіальною підсудністю до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області (52803, Дніпропетровська область, місто Шахтарське, вулиця Шахтарської Слави, будинок 16).
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Н. С. Краснокутська