01квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 153/826/25
Провадження № 14-16зц26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.
перевіривши клопотання ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ямпільської міської ради про зобов'язання вчинити дії,
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Ямпільської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду із касаційною скаргою на рішення Ямпільського районного суду Вінницької області
від 11 серпня 2025 року та на постанову Вінницького апеляційного суду
від 25 листопада 2025 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 січня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявнику, оскільки у відведений судом строк не виконані вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомлено заявника, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з клопотанням зі змісту якого вбачається, що заявник не погоджується з ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду просив, зокрема, прийняти касаційну скаргу до розгляду та вирішити її по суті заявлених вимог, скасуватирішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 серпня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року та ухвалити нове рішення.
Велика Палата Верхового Суду вважає, що у прийнятті клопотання необхідно відмовити з огляду на таке.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6 і частина друга статті 19 Конституції України).
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції. У складі Верховного Суду діють, зокрема, Касаційний цивільний суд і Велика Палата Верховного Суду (частина перша статті 36, пункти 1, 5 частини другої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 згаданого Закону Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
Судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 Цивільного процесуального кодексу України; далі - ЦПК України).
Право на касаційне оскарження та судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, визначені у статті 389 ЦПК України.
Порядок подання касаційної скарги врегульовано в ЦПК України, згідно із частиною першою статті 391 якого касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду.
Відповідно до статей 393, 394 ЦПК України повноваження з прийняття касаційної скарги та відкриття касаційного провадження належать Верховному Судові, який діє у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду. На стадії відкриття касаційного провадження здійснюється перевірка правильності оформлення касаційної скарги та дотримання порядку її подання, зокрема й сплати судового збору та дотримання строків на касаційне оскарження.
Порядок передання справи до Великої Палати Верховного Суду визначений у частинах третій - шостій статті 403 ЦПК України (ці приписи викладено в параграфі 3 глави 2 розділу V «Касаційний розгляд» цього Кодексу). Згідно з наведеними правилами саме після відкриття касаційного провадження, підготовки справи до касаційного розгляду та попереднього розгляду до Великої Палати Верховного Суду передається відповідна цивільна справа.
За змістом клопотання, поданого до Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Чинний процесуальний закон не передбачає можливості перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду (крім перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами відповідно до глави 3 розділу V ЦПК України), оскільки зазначені рішення є остаточними і подальшому оскарженню не підлягають, а також не надає повноважень учаснику справи вирішувати питання щодо передачі цивільної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду за межами приписів, передбачених ЦПК України.
Отже, через те, що чинне законодавство не передбачає такої можливості, немає правових підстав для розгляду поданого клопотання ОСОБА_1 . Великою Палатою Верховного Суду, тому у його прийнятті потрібно відмовити та повернути заявнику. Така відмова не порушує право ОСОБА_1 на доступ до суду, оскільки він реалізував право на оскарження судового рішення в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, параграф 36).
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуть для досягнення цієї мети (рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, параграф 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоб порушувати саму сутність цього права. Також обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує «легітимну мету» і якщо немає «пропорційного співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, параграф 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, параграф 65).
Згідно з практикою ЄСПЛ юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення суду, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення від 09 листопада 2004 року у справі «Світлана Науменко проти України», заява № 41984/98, параграф 53).
Звернення до Великої Палати Верховного Суду з проханням про здійснення ще одного розгляду справи фактично спрямоване на перегляд рішень судів трьох інстанцій, коли немає для цього визначеної процесуальним законом підстави. Такий перегляд є неможливим, оскільки ставить під сумнів гарантований пунктом 1 статті 6 Конвенції принцип остаточності судового рішення (res judicata).
Керуючись статтями 6, 19 Конституції України, статтями 388, 403, 404 ЦПК України,
Велика Палата Верховного Суду
Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ямпільської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до клопотання матеріали повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Ткачук
Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко Н. М. Мартинюк
І. А. Воробйова К. М. Пільков
М. М. Гімон С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець Т. Г. Стрелець
Л. Ю. Кишакевич О. В. Ступак
В. В. Король І. В. Ткач
С. І. Кравченко В. Ю. Уркевич