07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/49221/25-к
провадження № 51-57 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року заяву ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду провадження за скаргою ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 01 жовтня 2025 року, залишено без розгляду на підставі ч. 4 ст. 81 КПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4 на вказане судове рішення на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, вважає її незаконною і необґрунтованою, просить оскаржене судове рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що суд, відмовляючи у відкритті провадження, проявив надмірний формалізм, не врахував конкретних обставин справи, не розглянув апеляційної скарги по суті.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, Суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ст. 129 Конституції України).
Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, якої намагаються досягнути.
Наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених ст. 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 399 КПК України визначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З матеріалів провадження за касаційною скаргою вбачається, що ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2026 року, якою залишено без розгляду заяву про відвід слідчого судді, оскарження якої КПК України, зокрема, статтями 81, 392 КПК України, не передбачено.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Істотного порушення вимог кримінального процесуального закону за змістом касаційної скарги ОСОБА_4 немає.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами кримінального провадження, а з її змісту вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Ураховуючи викладене, Суд вважає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити.
З цих підстав та, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3