06 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 308/14104/25
провадження № 51-1199впс26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 22025070000000016 від 10 січня 2025 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду у порядку cт. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Подання мотивовано тим, що обвинувальний акт у вищевказаному кримінальному провадженні направлено до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з порушенням правил територіальної підсудності, передбачених ч. 9 ст. 615 КПК, оскільки кримінальні правопорушення, інкриміновані ОСОБА_4 , було вчинено ним в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що відноситься до територіальної юрисдикції Сєвєродонецького міського суду Луганської області (відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування змінено на Сіверськодонецький міський суд Луганської області). В той же час, враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність судових справ, підсудних Сєвєродонецькому міському суду Луганської області, визначено за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області (відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» найменування змінено на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області). За таких обставин, відповідно до доводів, викладених у поданні, кримінальне провадження мало бути направлено за правилами ч. 9 ст. 615 КПК на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області як до суду, визначеного у порядку, передбаченому законодавством.
Крім того, в поданні також зазначено, що до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської надійшов інший обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62024050020000047 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, за тих самих фактичних обставин, що наведені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 22025070000000016, що свідчить про необхідність подальшого об'єднання цих кримінальних проваджень.
Учасники судового провадження повідомлялися про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду, заяв про неможливість прибути з поважних причин для участі в судовому засіданні від них не надходило, що не перешкоджає розгляду цього подання.
Перевіривши наведені у поданні доводи та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що подання Закарпатського апеляційного суду не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За приписами ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано ст. 615 КПК, за змістом ч. 9 якої під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
За правилами ст. 32 КПК у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Відповідно до наявних у Суду матеріалів справи обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22025070000000016 від 10 січня 2025 року стосовно ОСОБА_4 надійшов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 26 вересня 2025 року. Судовий розгляд у провадженні не розпочато.
За змістом обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1 та ч. 2 ст. 111 КК, більш тяжким з яких є кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 цього Кодексу.
За таких обставин застосуванню підлягають положення ч. 9 ст. 615 КПК у їх взаємозв'язку із тими, що передбачені ст. 32 цього Кодексу.
Відповідно до формулювання обвинувачення, викладеному в обвинувальному акті, інкриміноване ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 111 КК діяння було вчинено у м. Сєвєродонецьку Луганської області, де останній перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто в межах територіальної юрисдикції Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
За розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальну підсудність судових справ, підсудних Сєвєродонецькому міському суду Луганської області, визначено за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області (найменування змінено на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області).
Тобто про неможливість Сєвєродонецького міського суду Луганської області здійснювати правосуддя свідчить розпорядження голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану».
Разом з тим, у випадку неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя, приписами ч. 9 ст. 615 КПК (в редакції, що діяла на час звернення до суду із обвинувальним актом) передбачено як альтернативу розгляд кримінального провадження судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Органом досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, є УСБУ в Закарпатській області, який знаходиться в м. Ужгороді Закарпатської області, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Таким чином, звернення прокурора з обвинувальним актом щодо ОСОБА_4 до суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, не суперечить приписам ч. 9 ст. 615 КПК.
Разом з тим, об'єднання матеріалів кримінальних проваджень здійснюється судом відповідно до приписів ст. 334 КПК, які не встановлюють підстав до передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, про що неодноразово було вказано Верховним Судом (ухвали від 18 грудня 2025 року у справі № 553/2101/22, від 05 грудня 2024 року у справі № 940/1420/24, від 09 жовтня 2024 року у справі № 349/1334/24, від 12 вересня 2023 року у справі № 641/1676/20, від 07 грудня 2023 року у справі № 643/2819/17, від 26 червня 2023 року у справі № 635/4683/20 тощо).
Враховуючи наведене вище, підстави до задоволення подання Закарпатського апеляційного суду та направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 на розгляд до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів відсутні.
Керуючись статтями 32, 34, 615 КПК, Суд
постановив:
Подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження № 22025070000000016 від 10 січня 2025 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3