07 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 389/4002/23
провадження № 61-4459ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 12 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовлено.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області
від 12 серпня 2025 року змінено, виключивши з мотивувальної частини посилання на неналежний суб'єктний склад.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
03 квітня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язкузвернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 березня 2026 року (надійшла до суду
06 квітня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що
у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
У касаційній скарзі заявника посилається, як на підставу касаційного провадження, на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу касаційного оскарження, не може бути прийняте касаційним судом, оскільки воно є загальним та не відповідає вимогам, викладеним у ЦПК України.
Зокрема, заявник не вказує, щодо питання застосування якої саме норми права та у яких саме подібних правовідносинах, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, заявником порушено вимоги пункту першого частини другої статті 392 ЦПК України, а саме: невірно вказана назва суду, до якого подається касаційна скарга.
Відповідно до частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції
у цивільних справах є Верховний Суд.
У касаційній скарзі заявником вказано, що касаційна скарга подається до Верховного Суду України.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 березня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць