01 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 359/3581/23
провадження № 61-13931св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - виконуючий обов'язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року в складі судді Чирки С. С. та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року в складі колегії суддів Оніщука М. І., Шебуєвої В. А., Кафідової О. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року виконуючий обов'язки керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області, діючи в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив:
- усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 06 липня 2009 року № 2020;
- усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220887000:03:002:0202, 3220887000:03:002:0203, 3220887000:03:002:0204, 3220887000:03:002:0205, 3220887000:03:002:0206, 3220887000:03:002:0207, 3220887000:03:002:0208, 3220887000:03:002:0209, 3220887000:03:002:0210, 3220887000:03:002:0211, 3220887000:03:002:0212, 3220887000:03:002:0213 шляхом їх повернення на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_1 ;
- усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами: 3220887000:03:002:0189, 3220887000:03:002:0191, 3220887000:03:002:0192, 3220887000:03:002:0193, 3220887000:03:002:0194, 3220887000:03:002:0195, 3220887000:03:002:0196, 3220887000:03:002:0197, 3220887000:03:002:0198, 3220887000:03:002:0199, 3220887000:03:002:0200, 3220887000:03:002:0201 шляхом їх повернення на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_2 ;
- скасувати рішення від 06 лютого 2021 року за індексним номером 56489966
про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887000:03:002:0190, площею 0,15 га;
- усунути перешкоди у здійсненні Вороньківською сільською радою Бориспільського району Київської області права користування та розпорядження земельною ділянкою із кадастровим номером 3220887000:03:002:0190, шляхом її повернення на користь Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області з незаконного володіння ОСОБА_3 .
Позов обґрунтовано тим, що Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (далі - Бориспільська РДА) розпорядженням від 06 липня 2009 року № 2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області» громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надала земельні ділянки площею по 2,00 га кожному за рахунок земель державної власності на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.
На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯГ № 219908 від 08 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0147, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.
ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯГ № 219907 від 08 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0146, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.
Надалі Бориспільська РДА розпорядженням від 20 липня 2009 року № 2427 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки, цільове використання яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва громадянам ОСОБА_2 ОСОБА_1 на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області» змінила цільове використання земельних ділянок загальною площею 4,0000 га на території Сошниківської сільської ради, які знаходяться у власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки із ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва.
На підставі розпорядження Бориспільської РДА від 20 липня 2009 року № 2427 ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЯД № 777190 від 22 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0147, з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 2,0000 га на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.
Згодом ОСОБА_1 здійснив поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0147 на 12 окремих земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220887000:03:002:0202, 3220887000:03:002:0203, 3220887000:03:002:0204, 3220887000:03:002:0205, 3220887000:03:002:0206, 3220887000:03:002:0207, 3220887000:03:002:0208, 3220887000:03:002:0209, 3220887000:03:002:0210, 3220887000:03:002:0211, 3220887000:03:002:0212, 3220887000:03:002:0213, та отримав на них державні акти. Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником цих земельних ділянок є ОСОБА_1 .
Також на підставі розпорядження Бориспільської РДА від 20 липня 2009 року № 2427 ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯД № 777189 від 22 липня 2009 року на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220887000:03:002:0146, з цільовим призначенням для ведення садівництва, площею 2,00 га на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району.
Згодом ОСОБА_2 здійснив поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0146 на 13 окремих земельних ділянок із кадастровими номерами: 3220887000:03:002:0189, 3220887000:03:002:0190, 3220887000:03:002:0191, 3220887000:03:002:0193, 3220887000:03:002:0192, 3220887000:03:002:0194, 3220887000:03:002:0195, 3220887000:03:002:0196, 3220887000:03:002:0197, 3220887000:03:002:0198, 3220887000:03:002:0199, 3220887000:03:002:0200, 3220887000:03:002:0201 та отримав на них державні акти. Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником цих земельних ділянок є ОСОБА_2 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0190 є ОСОБА_3 , який набув право власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 лютого 2021 року № 34.
Позивач зазначав, що спірні земельні ділянки знаходяться у прибережних захисних смугах, а тому право на розпорядження спірними земельними ділянками водного фонду не належало до компетенції Бориспільської РДА.
Відповідно до науково-експертного висновку щодо дотримання вимог водного законодавства в частині відведення у приватну власність земельних ділянок за рахунок земель водного фонду р. Дніпро (Канівського водосховища), розташованих в межах Воронківської сільської ради Бориспільського району Київської області» від 13 січня 2022 року № 14/06 Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України встановлено належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 22 квітня 2024 року відмовив в задоволенні позову.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів своїх вимог щодо належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду та незаконності їх виділення у власність фізичним особам, оскільки відповідно до висновку експерта Українського незалежного інституту судових експертиз від 26 січня 2024 року № 297/10-2023 прибережна захисна смуга річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження земельних ділянок, кадастрові номери 3220887000:03:005:0147 та 3220887000:03:005:0146, станом на дату відведення спірних земельних ділянок згідно з наявними матеріалами не була встановлена. Суд вважав неналежним доказом наданий позивачем науково-експертний висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, відповідно до якого спірні земельні ділянки належать до водного фонду, у зв'язку з чим не взяв до уваги вказаний доказ у цій справі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Київська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради подала апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд постановою від 12 вересня 2024 року апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Вороньківської сільської ради залишив без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року у цій справі залишив без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків місцевого суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала
16 жовтня 2024 року заступник керівника Київської обласної прокуратури засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року в указаній справі, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення прокурор у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Прокурор указує на те, що належність спірних земель до водного фонду унеможливлює їх передання у власність, зокрема, відповідачів.
Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статті 60 Земельного кодексу України, статті 88 Водного кодексу України). Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом. Під час надання земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 Водного кодексу України (далі - ВК України), та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку їх визначення.
Крім того, інформація, надана Інститутом водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, є належним та допустимим доказом щодо розташування земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги водного об'єкта, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Овсій Д. Ю. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржені судові рішення є законними та обґрунтованими.
Провадження у суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2024 року у складі колегії суддів Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М. відкрив касаційне провадження у цій справі, витребував справу із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У листопаді 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2026 року цю справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Сакара Н. Ю.
Верховний Суд ухвалою від 25 березня 2026 року справу призначив до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що Бориспільська РДА розпорядженням від 06 липня 2009 року № 2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області» затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області і надала громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки площею по 2,00 га кожному за рахунок земель державної власності на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району (т. 1, а. с. 32, 33).
Бориспільська РДА розпорядженням від 20 липня 2009 року № 2427 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки цільове використання яких змінюється з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області» змінила цільове використання земельних ділянок загальною площею 4,00 га на території Сошниківської сільської ради, які знаходяться у власності громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки із ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва (т. 1, а. с. 34, 35).
08 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219908. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0147, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площа 2,00 га (т. 1, а. с. 36, 37).
08 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219907. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0146, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, площа 2,00 га (т. 1, а. с. 38, 39).
22 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777190. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0147, цільове призначення для ведення садівництва, площа 2,00 га (т. 1, а. с. 40, 41).
22 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777189. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0146, цільове призначення для ведення садівництва, площа 2,00 га (т. 1, а. с. 90, 91).
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 28 лютого 2023 року № 10-10-0.221-1552/2-23 згідно з наявною у місцевому фонді документацією із землеустрою Відділу технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (при поділі земельної ділянки) ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0147 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0202, 3220887000:03:002:0203, 3220887000:03:002:0204, 3220887000:03:002:0205, 3220887000:03:002:0206, 3220887000:03:002:0207, 3220887000:03:002:0208, 3220887000:03:002:0209, 3220887000:03:002:0210, 3220887000:03:002:0211, 3220887000:03:002:0212, 3220887000:03:002:0213.
Відповідно до наявної у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки (при поділі земельної ділянки) ОСОБА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером 3220887000:03:002:0146 була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0189, 3220887000:03:002:0190, 3220887000:03:002:0191, 3220887000:03:002:0192, 3220887000:03:002:0193, 3220887000:03:002:0194, 3220887000:03:002:0195, 3220887000:03:002:0196, 3220887000:03:002:0197, 3220887000:03:002:0198, 3220887000:03:002:0199, 3220887000:03:002:0200, 3220887000:03:002:0201 (т. 1, а. с. 107, 108).
За відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок із кадастровими номерами 3220887000:03:002:0202, 3220887000:03:002:0203, 3220887000:03:002:0204, 3220887000:03:002:0205, 3220887000:03:002:0206, 3220887000:03:002:0207, 3220887000:03:002:0208, 3220887000:03:002:0209, 3220887000:03:002:0210, 3220887000:03:002:0211, 3220887000:03:002:0212, 3220887000:03:002:0213 є ОСОБА_1 .
Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельних ділянок із кадастровими номерами 3220887000:03:002:0195, 3220887000:03:002:0196, 3220887000:03:002:0194, 3220887000:03:002:0198, 3220887000:03:002:0197, 3220887000:03:002:0193, 3220887000:03:002:0199, 3220887000:03:002:0201, 3220887000:03:002:0192, 3220887000:03:002:0191, 3220887000:03:002:0189, 3220887000:03:002:0200 є ОСОБА_2 .
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно власником земельної ділянки із кадастровим номером 3220887000:03:002:0190 є ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 109-206).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777218. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0189, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 42, 43).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777219. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0190, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 44, 45).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777220. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0191, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 46, 47).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777221. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0192, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 48, 49).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777222. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0193, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 50, 51).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777223. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0194, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1800 га (т. 1, а. с. 52, 53).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777224. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0195, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 54, 55).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777225. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0196, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 56, 57).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777226. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0197, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 58, 59).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777227. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0198, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1700 га (т. 1, а. с. 60, 61).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777228. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0199, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 62, 63).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777229. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0200, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 64, 65).
30 липня 2009 року ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777230. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0201, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 66, 67).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777217. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0213, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1800 га (т. 1, а. с. 68, 69).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777216. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0212, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 70, 71).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777215. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0211, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,2300 га (т. 1, а. с. 72, 73).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777214. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0211, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,2300 га (т. 1, а. с. 74, 75).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777213. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0209, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1800 га (т. 1, а. с. 76, 77).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777212. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0208, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1800 га (т. 1, а. с. 78, 79).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777211. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0207, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 80, 81).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777210. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0205, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 82, 83).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777208. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0204, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 84, 85).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777207. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0203, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 86, 87).
30 липня 2009 року ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 777206. Земельна ділянка розташована на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220887000:03:002:0202, цільове призначення для ведення садівництва, площа 0,1500 га (т. 1, а. с. 88, 89).
Згідно з науково-експертним висновком Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України щодо дотримання вимог водного законодавства в частині відведення в приватну власність земельних ділянок за рахунок земель водного фонду р. Дніпро (Канівського водосховища) розташованих в межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, враховуючи наявні картографічні матеріали, інформацію публічної кадастрової карти України, ретроспективні космічні знімки високої роздільної здатності та вищевикладене земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0189, 3220887000:03:002:0190, 3220887000:03:002:0191, 3220887000:03:002:0192, 3220887000:03:002:0193, 3220887000:03:002:0194, 3220887000:03:002:0195, 3220887000:03:002:0196, 3220887000:03:002:0197, 3220887000:03:002:0198, 3220887000:03:002:0199, 3220887000:03:002:0200, 3220887000:03:002:0201; 3220887000:03:002:0202; 3220887000:03:002:0205; 3220887000:03:002:0206, 3220887000:03:002:0207, 3220887000:03:002:0208, 3220887000:03:002:0209, 3220887000:03:002:0210, 3220887000:03:002:0211, 3220887000:03:002:0212, 3220887000:03:002:0213, 3220887000:03:002:0281, 3220887000:03:002:0283, 3220887000:03:002:0300, 3220887000:03:002:0501, 3220887000:03:002:0502, 3220887000:03:002:0503, 320887000:03:002:0504, 3220887000:03:002:0505, які розташовані в межах Бориспільського району Київської області, повністю накладаються на прибережну захисну смугу річки Дніпро (Канівського водосховища). Прибережна захисна смуга у цьому місці має нормативну ширину 100 м.
Відповідно до вимог Водного кодексу України зазначені земельні ділянки відносяться до земель водного фонду. У свою чергу земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:0057, 3220887000:03:002:0058, 3220887000:03:002:0063, 3220887000:03:002:0203, 3220887000:03:002:0204 частково знаходяться в межах прибережної захисної смуги, а їх частини також відносяться до земель водного фонду (т. 1, а. с. 92-103).
Відповідно до висновку експерта Українського незалежного інституту судових експертиз від 26 січня 2024 року № 297/10-2023, підготовленого на виконання ухвали суду першої інстанції від 08 вересня 2023 року, прибережна захисна смуга річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження земельних ділянок за кадастровим номером 3220887000:03:005:0147 та 3220887000:03:005:0146 станом на дату відведення земельних ділянок згідно з наявними матеріалами не встановлена.
Земельна ділянка, кадастровий номер 3220887000:03:002:0147, виділена ОСОБА_1 , та земельна ділянка, кадастровий номер 3220887000:03:002:0146, виділена ОСОБА_2 , відводилися за рахунок земель сільськогосподарського призначення, які не відносяться до земель водного фонду (т. 2, а. с. 71-105).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю з огляду на таке.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про те, що позивач не довів своїх вимог щодо належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду та незаконності їх виділення у власність фізичним особам, оскільки відповідно до висновку експерта Українського незалежного інституту судових експертиз від 26 січня 2024 року № 297/10-2023 прибережна захисна смуга річки Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження спірних земельних ділянок станом на дату їх відведення не була встановлена.
Також апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що наданий позивачем науково-експертний висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України (згідно якого спірні земельні ділянки належать до водного фонду) є неналежним доказом у цій справі.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке.
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
Отже, до земель водного фонду України належать землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил).
Землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України.
Крім того, згідно з частинами другою, шостою статті 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434 (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони.
Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50, 54 Закону України «Про землеустрій».
Землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об'єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання й використання.
Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.
Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (статті 60 ЗК України, статті 88 ВК України). Отже, відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
Результат аналізу аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення (постанова Верховного Суду від 04 березня 2026 року у справі № 363/808/20, провадження № 61-2913св25).
Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18, пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 63.2).
Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначено, що «заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього Кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц; від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом».
Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду з огляду на те, що в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не призводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушенням норм ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц)».
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду 01 листопада 2023 року у справі № 748/2090/22 (провадження № 61-12671св23), на яку прокурор посилається в касаційній скарзі як на приклад висновку Верховного Суду про застосування норм права, який не врахований, зокрема, апеляційним судом у цій справі.
У згаданій постанові Верховного Суду 01 листопада 2023 року у справі № 748/2090/22 (провадження № 61-12671св23) зауважено, що інформація Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України є належним та допустимим доказом факту знаходження спірної земельної ділянки у межах 100-метрової прибережної захисної смуги річка Річище, яка є протокою річки Дніпро, що відповідно до вимог ЗК України та ВК України відноситься до земель водного фонду.
В апеляційній скарзі Київська обласна прокуратура посилалася як на факт належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду, так і на підтвердження цього факту науково-експертним висновком щодо дотримання вимог водного законодавства в частині відведення в приватну власність земельних ділянок за рахунок земель водного фонду р. Дніпро (Канівського водосховища) розташованих у межах Воронківської сільської ради Бориспільського району Київської області» від 13 січня 2022 року № 14/06 Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині постанови фактично повторив висновки суду першої інстанції, викладені в його мотивувальній частині. Водночас апеляційний суд не надав належної оцінки доводам апеляційної скарги, які заслуговували на увагу, обмежившись висновком про те, що доводи апеляційної скарги, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, не спростовують висновків суду щодо виниклих спірних правовідносин та не доводять факту наявності порушень права позивача відповідачами.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 6 Конвенції вимагає, щоб судові рішення були «достатньо мотивованими» для забезпечення права на справедливий суд.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією винятково національних судів. Проте, зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), національний суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
ЄСПЛ неодноразово зазначав, що принцип справедливості, визначений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03 липня 2014 року у справі «Мала проти України», заява № 4436/07; від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України», заява № 5231/04).
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, наданих сторонами [(рішення ЄСПЛ від 19 квітня 1994 року у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. the Netherlands)].
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) та у справі «Руїз Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain) від 23 червня 1993 року).
У рішенні від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» (Kraska v. Switzerland) ЄСПЛ зауважив, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. До того ж такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Інакше кажучи, суд має обов'язок здійснити ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
У цій справі суд апеляційної інстанції не обґрунтував свої висновки про те, що науково-експертний висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України щодо дотримання вимог водного законодавства в частині відведення в приватну власність земельних ділянок за рахунок земель водного фонду р. Дніпро (Канівського водосховища), розташованих у межах Воронківської сільської ради Бориспільського району Київської області» від 13 січня 2022 року № 14/06, яким встановлено належність спірних земельних ділянок до земель водного фонду, є неналежним доказом.
Фактично апеляційний суд повторив мотиви місцевого суду про необхідність відмови у позові у цій справі виключно на підставі того, що за висновком експерта Українського незалежного інституту судових експертиз від 26 січня 2024 року № 297/10-2023 прибережна захисна смуга р. Дніпро в Бориспільському районі Київської області, в районі місцезнаходження земельних ділянок, кадастрові номери 3220887000:03:005:0147 та 3220887000:03:005:0146, станом на дату відведення земельних ділянок, не встановлена.
Водночас, обмежившись посиланням на цей висновок, апеляційний суд не звернув увагу на те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених законом, тобто статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку їх визначення.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги про те, що:
- спірні земельні ділянки (кадастрові номери 3220887000:03:002:0146 та 3220887000:03:002:0147) станом на момент їх виділення фізичним особам належали до земель водного фонду, у зв'язку із чим не могли бути передані у власність відповідачам;
- за відсутності проекту землеустрою із встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон;
- висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України щодо належності спірних земельних ділянок до земель водного фонду є належним та допустимим доказом у справах цієї категорії і має бути оцінена у взаємозв'язку з усіма іншими доказами, наданими учасниками справи.
Зазначені недоліки судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі позбавляють суд касаційної інстанції ухвалити остаточне судове рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
За вимогами пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на результат перегляду цієї справи у суді касаційної інстанції розподіл судових витрат має бути здійснено судом, який ухвалюватиме остаточне рішення у справі.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2024 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк
В. В. Шипович