ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/61412.01.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»
до Комунального підприємства по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Свіщ О.А. - предст.,
Від Відповідача не з'явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рось-1»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі»про стягнення 3 732,00 грн. основного боргу, 559,80 грн. штрафу та 262,26 грн. -27% річних від суми заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 6108 від 12.10.2009, укладеним між Сторонами, в частині оплати Комунальним підприємством по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі»поставленого Позивачем Товару на виконання зазначеного Договору.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
12.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рось-1» (далі -Позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі»(далі -Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки № 6108 (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець - прийняти та оплатити нафтопродукти (далі -Продукція), а саме: бензин А-95 за обліковими картками, в асортименті, кількості і за цінами, відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 9.1 Договору встановлено термін дії останнього з моменту його підписання до 31.12.2010, а в частині взаєморозрахунків -до їх повного виконання.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 6108 від 12.10.2009 є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, найменування та ціна Продукції вказується в рахунку-фактурі, видатковій накладній, яка видається Постачальником Покупцю і є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору нафтопродукти постачаються шляхом заправки автомобілів Покупця на АЗС Постачальника після пред'явлення уповноваженою Покупцем особою відпускної облікової картки.
Відпускні облікові картки видаються Покупцю Постачальником на підставі письмової заявки Покупця та довіреності встановленого зразка (п. 3.2 Договору).
Пунктом 3.3 Договору визначається, що поставка Продукції вважається погодженою, а заявка Покупця вважається прийнятою Постачальником до виконавця з дати виставлення Постачальником рахунку-фактури. Обсяг заявки, прийнятий до виконання, визначається найменуванням Продукції і її кількістю, зазначеними у видатковій накладній.
Так, на виконання умов Договору поставки № 6108 від 12.10.2009 Позивачем було здійснено постачання Продукції, обумовленої вказаним Договором, а Відповідачем отримано такий на загальну суму в розмірі 84 475,99 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.01.2010 по 31.07.2010, копії яких додані до матеріалів справи.
Пунктом 4.3 Договору на Відповідача покладено обов'язок прийняти й оплатити Товар відповідно до цін, зазначених у видатковій накладній.
Умови Договору передбачають оплату Продукції з відстрочкою платежу.
Підставою для здійснення оплати за Продукцію, що поставляється відповідно до Договору є рахунок-фактура, видаткова накладна Постачальника. Перерахування коштів на підставі рахунку-фактури, видаткової накладної Покупець повинен здійснити в термін, визначений у п. 2.1 цього Договору.
Так, Покупець зобов'язаний оплатити 100% вартості Продукції, зазначеної в рахунку-фактурі, видатковій накладній на оплату відповідно до п. 1.2 Договору, протягом трьох банківських днів з дати отримання Продукції. Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.1 Договору).
В ході вирішення спору встановлено, що Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої Продукції виконав частково. Заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар складає 3 732,00 грн. Доказів повної оплати Продукції, про яку заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати поставленої Позивачем Продукції.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).
В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
При цьому відсутність своєї вини, відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати поставленої Позивачем Продукції згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 3 732,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як визначено в п. 5.3 Договору у випадку прострочення оплати Покупцем на строк, що перевищує вказаний в п. 2.1 Договору на 10 днів, Покупець сплачує Постачальнику додатково до передбаченої п. 5.2 Договору пені штраф у розмірі 15% від несплаченої суми за поставлену Продукцію.
Оскільки неустойка, сплата якої вимагається Позивачем відповідно до положень п. 5.3 Договору застосовуються саме у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленої Позивачем за Договором Продукції, така обраховується у відсотковому відношенні від суми невиконаного у строк зобов'язання, суд приходить до висновку, що встановлена п. 5.3 Договору відповідальність передбачає обчислення неустойки у вигляді штрафу.
З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача 559,80 грн. штрафу у зв'язку з порушенням останнім грошових зобов'язань більше 10 днів.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 27% річних за користування грошовими коштами.
Сума відсотків річних розрахована Позивачем відповідно до періоду прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства по обслуговуванню закладів соціальної сфери «Плодоовочі»(01103, м. Київ, вул. Військовий проїзд, б. 1, код ЄДРПОУ 24940647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»(02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 22, код ЄДРПОУ 25636839) 3 732,00 грн. основного боргу, 559,80 грн. штрафу, 262,26 грн. -27% річних від суми заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 27.01.2011