ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/676-32/58622.12.10
За позовом
доДержавної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря
Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»
про відшкодування збитків у розмірі 28 877,66 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача не з'явилися
Від Відповідача Самсонова Д.Г. -предст.
На новому розгляді Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 6/676 за позовом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (далі -Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс»(далі -Відповідач) про стягнення з Відповідача на користь держави в особі Позивача збитків у сумі 28 877,66 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2010 у справі № 6/676, залишеним в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2010, позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського України від 28.10.2010 касаційну скаргу Відповідача частково задоволено, рішення судів попередніх інстанцій скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У постанові від 28.10.2010 Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи надати правову оцінку діям Відповідача щодо сплати ним у 2008 році збору за забруднення навколишнього природного середовища в контексті приписів ч. 2 п. 4.5 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
18.11.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 6/676 прийнято до нового розгляду під № 6/676-32/586.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2008 році Відповідач в ході здійснення господарської діяльності неодноразово допускав скидання до акваторії Чорного моря стічних вод з перевищенням норм по завислим речовинам, факт чого був зафіксований в протоколах та постановах про адміністративні правопорушення. Відповідно до здійсненого Позивачем розрахунку загальний розмір збитків, завданих Відповідачем державі внаслідок забруднення акваторії, складає 28 877,66 грн.
Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним за 2008 рік відповідно до податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища сплачена сума, обчислена за понадлімітні обсяги по СБО «Південна»в розмірі 123 572,48 грн., що значно перевищує суму позову.
Також Відповідачем при новому розгляді справи були надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що Позивач, фіксуючи факти правопорушення Відповідачем норм водоохоронного законодавства, допустив ряд порушень, а саме: відібрані проби не були опечатані; відсутні акти відкриття ємностей зі стічною водою з вказівкою на дати та час проведення аналізів; відбір проб очищеної стічної води повинен проводитися безпосередньо в районі скидання стічних вод, а не на виході зі станції біологічного очищення; на СБО «Південна»знаходиться сертифікована лабораторія, яка щоденно відбирає аналізи стічної води, результати яких не співпадають з даними аналізів Позивача; протоколи про адміністративні правопорушення підписані не уповноваженою особою -головним інженером СБО «Південна», проте посадова інструкція головного інженера не надає йому такого права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва
Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.12.2006 № 528 (далі -Положення), Позивач є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та входить до сфери його управління.
Пунктом 4 Положення передбачено, що до основних завдань Позивача, зокрема, відноситься здійснення державного контролю за додержанням установлених лімітів використання природних ресурсів, нормативів викидів (скидів) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, лімітів на утворення та розміщення відходів.
Відповідно до підпунктів 11 та 12 п. 6 Положення Позивачу надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання та охорони природних ресурсів; застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, уживати в досудовому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування збитків та втрат, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За твердженням Позивача, в 2008 році Відповідач, здійснюючи господарську діяльність, неодноразово перевищував норми скиду завислих речовин до акваторії Чорного моря, внаслідок чого була завдана шкода навколишньому природному середовищу, загальний розмір якої складає 28 877,66 грн.
Для доведення факту вчинення Відповідачем порушень вимог природоохоронного законодавства, Позивачем були надані до суду наступні документи: акт відбору проб № 2059 від 28.11.2008 та протокол № 2059 вимірювання показників складу та властивостей проб вод від 04.12.2008; акт відбору проб № 2143 від 10.12.2008 та протокол № 2143 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 18.12.2008; акт відбору проб № 1519 від 27.08.2008 та протокол № 1519 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 03.09.2008; акт відбору проб № 1884 від 23.10.2008 та протокол № 1884 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 03.11.2008; акт відбору проб № 1386 від 03.07.2008 та протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 11.08.2008; акт відбору проб № 995 від 04.06.2008 та протокол № 995 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 09.06.2008; акт відбору проб № 1149 від 20.06.2008 та протокол № 1149 вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 01.07.2008.
В актах відбору проб зазначено, що всі проби закриті та опечатані, відбір проб проводився в присутності представника Відповідача.
Кожен зі вказаних актів відбору проб був складений у двох примірниках, один з яких вручений представнику Відповідача. Будь-які застереження чи зауваження зі сторони представника Відповідача щодо дотримання порядку відбору проб в актах відсутні.
Відтак, суд вважає безпідставними твердження Відповідача про те, що відібрані проби не були опечатані.
Також Відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження наявності розбіжностей між вимірами завислих речовин, зроблених Позивачем, та тими, що були встановлені в сертифікованій лабораторії Відповідача.
За кожним із зафіксованих у наведених вище документах фактів понаднормового скиду Відповідачем забруднюючих речовин до акваторії Чорного моря, Позивачем були складені протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 103529 від 05.12.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 103442 від 05.12.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 103710 від 23.12.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 103632 від 23.12.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 102404 від 05.09.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 102347 від 05.09.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 101203 від 13.10.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 102183 від 23.10.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 102401 від 13.08.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 102343 від 13.08.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 103422 від 06.11.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 103355 від 06.11.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 101474 від 11.06.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 101519 від 11.06.2008; протокол про адміністративне правопорушення № 101534 від 03.07.2008, постанова про накладення адміністративного стягнення № 101518 від 03.07.2008.
Як вбачається з наведених документів, у діях посадових осіб Відповідача були встановлені ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил) та накладенні адміністративні стягнення у вигляді штрафу.
Копії перелічених протоколів про адміністративні правопорушення та постанов про накладення адміністративних стягнень були одержані відповідними посадовими особами Відповідача, а передбачені ними штрафи оплачені у повному обсязі, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи квитанцій.
За кожним із встановлених фактів адміністративного правопорушення Позивачем був зроблений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, загальний розмір яких складає 28 877,66 грн.
Дослідивши зміст вказаних розрахунків, судом встановлено, що вони проведені відповідно до формул та з дотриманням вимог, встановлених Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995, що була чинною на момент складення зазначених розрахунків.
Позивачем були надані до суду докази надсилання Відповідачу претензій щодо відшкодування збитків, завданих забрудненням навколишнього середовища шляхом понаднормових викидів завислих речовин в акваторію Чорного моря, у розмірі, що визначений у відповідних розрахунках.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги вказаних претензій Відповідачем виконані не були.
Разом з тим, Відповідачем була надана до суду копія податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік з відміткою податкової інспекції про прийняття, з якого слідує, що Відповідачем, серед інших зборів, нарахований збір за понадлімітні скиди у водні об'єкти завислих речовин у сумі 123 572,48 грн.
Також Відповідачем надані копії платіжних доручень, з яких слідує, що Відповідачем була сплачена загальна сума визначеного у податковому розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2008 році у розмірі 1 815 079,31 грн., до якого входить і збір за понадлімітні скиди у водні об'єкти завислих речовин у сумі 123 572,48 грн.
За твердженням Відповідача, у зв'язку з тим, що сплачений ним збір за понадлімітні скиди у водні об'єкти завислих речовин у 2008 році перевищує розмір нарахованих Позивачем збитків, останні відшкодуванню не підлягають.
З викладених обставин слідує, що спір між сторонами в даній справі виник у зв'язку з відмовою Відповідача відшкодувати збитки, завдані ним навколишньому природному середовищу у 2008 році внаслідок понаднормового скиду завислих речовин до акваторії Чорного моря.
Дослідивши встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Загальні засади відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, визначені в Конституції України, Цивільному Кодексі України, Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Так відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Особливості застосування цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, визначені в ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до ч. 1 якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
З наведених положень чинного законодавства слідує, що особа підлягає цивільно-правовій відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, при наявності в сукупності таких умов: протиправність діяння (дії чи бездіяльності) такої особи, тобто порушення нею законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вина цієї особи, суспільно-шкідливі наслідки у вигляді шкоди, заподіяної навколишньому середовищу, та причинно-наслідковий зв'язок між діянням (дією чи бездіяльністю) такої особи та шкідливими наслідками.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України на водокористувачів покладений обов'язок дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідно до п. (є) ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні в допущенні наднормативних, аварійних і позапланових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Згідно з п. 4.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995 (далі -Методика), факти скиду зворотних вод та забруднюючих речовин, а також погіршення якості води водного об'єкта встановлюються інспекторами інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів, громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень результатів відомчого, державного лабораторного контролю або візуально з оформленням актів та протоколів, встановленої органами Мінекоресурсів форми.
Пунктом 5.1.2 Методики визначено, що відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.
Судом встановлено, що Позивач з дотриманням вимог Методики зафіксував факти допущення Відповідачем понаднормового скиду завислих речовин до акваторії Чорного моря та здійснив розрахунок збитків, завданих такими діями природному середовищу.
Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що при визначенні вмісту завислих речовин у стічних водах та документальному оформлені фактів правопорушень Позивачем були допущені порушення вимог чинного законодавства, зокрема, Методики.
Також Відповідачем не було надано жодних доказів для спростування своєї вини в допущенні понаднормових скидів завислих речовин.
За таких обставин суд констатує наявність всіх передбачених законодавством умов для притягнення Відповідача до цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану водному середовищу внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Однак, судом встановлено, що загальна сума нарахованих Позивачем збитків за допущені Відповідачем понадлімітні скиди у 2008 році складає 28 877,66 грн., а сума нарахованого та сплаченого ним збору за понадлімітні скиди у водні об'єкти завислих речовин становить 123 572,48 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Пунктом 4.5 Методики передбачено, що стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища не звільняє від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
Водночас, в абзаці 2 п. 4.5 Методики визначено, що у разі сплати за понадлімітні скиди штрафних (кратних) платежів, відшкодовується тільки сума збитків, що перевищує сплачену суму цих платежів.
Оскільки сума сплаченого Відповідачем у 2008 році збору за понадлімітні скиди завислих речовин у водні об'єкти значно перевищує нараховані Позивачем за вказаний період збитки, останні, за таких умов, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 27.01.2011