вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"31" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/1017/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши матеріали справи
у справі № 907/1017/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода», с. Свобода Берегівського району Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро», с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області
про визнання недійсними договорів, визнання права власності та повернення майна,
За участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» в якій просить визнати недійсними договір купівлі-продажу (поставки) обладнання техніки №б/н від 05 травня 2023 року про передачу у власність Відповідача електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150; правочин з продажу майна за видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року про передачу причепа про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP; правочин з продажу майна за видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP; визнати за позивачем право власності на зазначене майно та причіп Harpert д.н. НОМЕР_1 та передати його в натурі позивачу.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19 березня 2024 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Західний апеляційний господарський суд своєю постановою від 16 жовтня 2024 року частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Агро-Свобода», скасував рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочинів. Позов задовольнив частково, ухвалив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу (поставки) обладнання техніки №б/н від 05 травня 2023 року про передачу у власність товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150;
- визнати недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року про передачу причепа Harpert державний номер НОМЕР_1 ;
- визнати недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» електрогенераторну установку At1as Copco QAS 150, причеп Harpert державний номер НОМЕР_1 , косарку тракторну Omarv Mulcher TSR 600 TMRP;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» 75 000,00 грн.
У решті рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі № 907/1017/23 залишено без змін.
04 грудня 2025 року до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» від приватного виконавця Лукечі О. В. надійшла заява від 04.12.2025 № 76818610 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в якій виконавець просить суд змінити спосіб та порядок виконання наказу № 907/1017//23, виданого Господарським судом Закарпатської області 18.12.2024 на примусове виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024, викласти п. 3 резолютивної частини постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 року у справі 907/1017/23 в новій редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» (89463, с. Велика Добронь, вул. Фізкультурна, 6 Ужгородського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37742955) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (90210, с. Свобода, вул. Миру, 112 Берегівського району Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38325142) грошові кошти у розмірі вартості відсутнього майна:
- електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150 - 466 841,00 грн.; - причепа Harpert державний номер НОМЕР_1 - 87 508,00 грн.;
- косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP - 152 050,00 грн. Загальна вартість відсутнього майна - 706 399,00 грн. До заяви долучено, серед іншого копію заяви стягувача про ініціювання перед судом питання щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду та докази надіслання копії заяви стягувачу та боржнику до зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2025, означену заяву передано на розгляд судді Лучку Р.М.
Ухвалою від 08 грудня 2025 року суд постановив розгляд заяви приватного виконавця Лукечі О. В. від 04.12.2025 № 76818610 про зміну способу та порядку виконання рішення суду призначити в судовому засіданні 17 грудня 2025 р.
У судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва, востаннє до 31 березня 2026 року.
31 березня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від 31.03.2026 про передачу справи №907/1017/23 за підсудністю до Господарського суду Львівської області для продовження розгляду у межах справи про банкрутство №914/316/26.
Того ж дня до суду через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро» надійшло клопотання від 31.03.2026, у якому заявник просить передати справу №907/1017/23 за підсудністю до Господарського суду Львівської області. До означеної заяви долучено копію ухвали від 02.03.2026 Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода».
У судове засідання 31 березня 2026 року представники сторін не з'явилися, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
За встановленими судом обставинами ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі №914/316/26 про банкрутство ТОВ «Агро-Свобода», тобто позивача цій справі.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ про банкрутство (неплатоспроможність) та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справ у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Згідно частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів, що стосується боржника, зокрема, спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи).
Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що матеріали справ, які стосуються всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника (тобто де боржник є відповідачем), підлягають надісланню судами до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який в свою чергу розглядає спір по суті в межах цієї справи про банкрутство.
Протягом розгляду господарським судом справи про банкрутство може змінюватися кількість та склад учасників процесу, їх статус, встановлюється особливий порядок представництва і волевиявлення осіб у судовому процесі, а прийняті під час процедур банкрутства судові акти вирішують не лише питання руху судової справи, а в багатьох випадках є остаточними судовими рішеннями з питань, віднесених до компетенції господарського суду під час процедур банкрутства, або з визначення судом строку виконання тієї чи іншої дії сторонами, іншими учасниками провадження у праві про банкрутство.
Для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду в справі №903/69/18 від 14.06.2022.
Слід врахувати, що порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.
ЄСПЛ зазначає, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадіями одного провадження. Виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес. У разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів статті 7 КУзПБ, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (стаття 340 ГПК України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб'єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми. Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України, а також статті 339 ГПК України, слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.
За приписами КУзПБ зміст судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства полягає у тому, що рішення чи дії боржника та третіх осіб, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство. (Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).
Визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. КУзПБ розширив юрисдикційнсть господарському суду спорів, які виникають у відносинах неплатоспроможності боржника та раніше розглядалися судами інших юрисдикцій, визначивши критерій впливу спору на майнові активи боржника вирішальним при з'ясуванні питання щодо необхідності його розгляду в межах справи про банкрутство однієї із сторін.
Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.
Такі рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що безпосередньо або опосередковано впливатимуть на майнові активи боржника, можуть відбуватися, зокрема, у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство. (Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).
Повноваження господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, щодо здійснення відповідного судового контролю поширюються і на правовідносини з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) у виконавчому провадженні, що передбачає звернення стягнення на майно боржника або може вплинути іншим чином на майнові активи боржника, і такий контроль має здійснюватися з моменту відкриття виконавчого провадження та до його завершення чи закриття провадження у справі про банкрутство боржника. (Постанова судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС у складі ВС від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).
Таким чином, матеріали заяви № 76818610 від 04.12.2025 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №907/1017/23, розгляд яких як таких, що мають безпосередній вплив на активи боржнику у справі №914/316/26 слід здійснювати за правилами господарського судочинства у межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Агро-Свобода», а рішення суду щодо ймовірної зміни способу та порядку виконання рішення в цій справі охоплюється судовим контролем суду, який розглядає справу про банкрутство стягувача у виконавчому провадженні.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З наведених обставин, враховуючи клопотання сторін, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи №907/1017/23 за підсудністю для розгляду Господарським судом Львівської області в межах справи №914/316/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода».
Керуючись ст. ст. 29, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Матеріали заяви № 76818610 від 04.12.2025 про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі №907/1017/23 передати за підсудністю до Господарського суду Львівської області для розгляду в межах справи № 914/316/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 06 квітня 2026 року.
Суддя Р.М. Лучко