майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
31 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1606/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Шурман Я.В. - довіреність від 10.09.2025;
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп"
до Фізичної особи-підприємця Гальченка Вадима Анатолійовича
про стягнення 480 885,25грн.
Процесуальні дії у справі.
Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" звернулося до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кальченка Вадима Анатолійовича 480 885,25грн., з яких: 388 027,52 грн основного боргу, 19 401,37 грн штрафу 5%, 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних.
Ухвалою від 10.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.01.2026.
Ухвалою від 29.01.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 03.03.2026.
13.02.2026 на адресу суду повернулась ухвала від 29.01.2026, яка направлялась відповідачу за адресою: вул. Бондаренка, 4, 24, с. Мала Рача, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12244, з відміткою відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
У судовому засіданні 03.03.2026 суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті.
Ухвалою від 03.03.2026 суд відклав розгляд справи №906/1606/25 на стадії дослідження доказів та судових дебатів на 19.03.2026.
Ухвалою від 19.03.2026, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 31.03.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2026 позов підтримав.
Відповідач у судове засідання не з'явився. З метою повідомлення ФОП Гальченка Вадима Анатолійовича про розгляд справи №906/1606/25, ухвали суду були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Бондаренка, 4, 24, с. Мала Рача, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12244), однак були повернуті на адресу суду з відмітками відділення поштового зв'язку: "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до частин 3,7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі № 910/18543/21).
Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.
Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення ФОП Гальченка В.А. про розгляд даної справи.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Державне підприємство "Шепетівський військовий лісгосп" в обґрунтування позовних вимог посилається не те, що на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10837-2 від 07.04.2025 відвантажив відповідачу лісопродукцію на суму 534 435,43грн, однак відповідач розрахунки за отриманий товар провів частково, внаслідок чого заборгованість склала 388 027,52 грн. За невиконання умов договору щодо оплат товару, позивач нарахував 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних. Також позивач заявив до стягнення з відповідача 19 401,37 грн штрафу у розмірі 5% від несплаченої суми, який відповідач зобов'язався сплатити, про що вказав у Гарантійному листі від 03.10.2025.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
За результатами біржових торгів (аукціону) з продажу необробленої деревини №10837, між Державним підприємством "Шепетівський військовий лісгосп" (позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем Гальченком Вадимом Анатолійовичем (відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10837-2 від 07.04.2025 (далі - договір, а.с. 10-20).
Відповідно до п. 1.1. договору, за результатами аукціону з продажу необробленої деревини на підставі укладеної біржової угоди, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти необроблену деревину, реалізовану під час такого аукціону, яка відповідає умовам даного договору (далі товар), і оплатити його вартість відповідно до умов, визначених розділом 4 даного договору.
За умовами п. 4.5. договору покупець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання рахунку на оплату партії товару здійснити оплату (на умовах 100% передоплати) вартості кожної партії товару виключно у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у розмірі, визначеному продавцем в рахунку з урахуванням умов, встановлених п. 4.3. договору, якщо інше не обумовлено сторонами згідно п. 4.7. договору.
За умовами п. 4.7. договору сторони можуть домовитись про здійснення покупцем оплати партії товару після поставки, але в строк не більше, ніж 10 (десять) робочих днів з моменту поставки відповідної партії товару. Зміна умов оплати допускається лише шляхом укладення сторонами додаткової угоди до даного договору.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 534 435,43 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними серії МОБ №350008 від 11.04.2025 на суму 144 540,41 грн; №320114 від 17.04.2025 на суму 126 198,80 грн; №320125 від 15.05.2025 на суму 124 216,01 грн; №320129 від 21.05.2025 на суму 139 480,21грн (а.с. 25-32).
Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково у розмірі 146 407,91 грн (а.с. 33-35), відтак сума заборгованості відповідача за договором склала 388 027,52 грн.
Позивач надсилав відповідачу претензію за вих.№440 від 17.07.2025 про сплату заборгованості у розмірі 388 027,52 грн, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10837-2 від 07.04.2025. (а.с.36-37).
Відповідач у гарантійному листі від 03.10.2025 гарантував здійснення повної оплати заборгованості у розмірі 388027,52 грн не пізніше 31.10.2025. Вказав, що у разі недотримання гарантійних зобов'язань зобов'язується сплатити штраф у розмірі 5% від суми заборгованості (а.с. 39).
Оскільки відповідач не оплатив отриманий товар у повному обсязі, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості у загальному розмірі 480 885,25грн., з яких: 388 027,52 грн основного боргу, 19 401,37 грн штрафу 5%, 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №UUB-16445-2 від 03.09.2024 , який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).
Частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №UEEX-10837-2 купівлі-продажу необробленої деревини від 07.04.2025, на підставі наявних у справі ТТН серії МОБ №350008 від 11.04.2025 на суму 144 540,41 грн; №320114 від 17.04.2025 на суму 126 198,80 грн; №320125 від 15.05.2025 на суму 124 216,01 грн; №320129 від 21.05.2025 на суму 139 480,21грн, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 534 435,43грн (а.с. 25-32).
Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 146 407,91 грн, внаслідок чого заборгованість останнього склала 388 027,52 грн.
Як зазначено в п.7.14 Постанови ВС у складі колегії КГС у справі №910/14371/18, відносно доводів скаржника, викладених у п.5.3 даної постанови, колегія суддів враховує правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від 21.05.2019 у справі №904/6726/17, від 05.06.2019 у справі №905/1562/18, від 10.06.2019 у справі №911/935/18 та від 11.06.2019 у справі №904/2394/18, згідно з якою, з урахуванням конкретних обставин справи, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Під терміном "борг", за загальними правилами, слід розуміти грошове зобов'язання строк чи термін виконання якого вже прострочений. Саме тому практика вищих судів вказує на те, що часткове погашення боржником боргу або іншого обов'язку є визнанням цього боргу.
Часткова сплата відповідачем суми заборгованості та Гарантійний лист від 03.10.2025 свідчать про визнання ним боргу у розмірі 388 027,52грн
Оскільки, станом на час розгляду справи в суді, відповідач не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за отриманий товар на суму 388 027,52грн, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 19 401,37 грн штрафу 5%, 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних.
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
За умовами п. 7.4. договору, у разі несвоєчасної оплати партії товару, зокрема і у випадку здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.7. договору, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.
У разі здійснення оплати партії товару покупцем на умовах відтермінування платежу згідно п. 4.7. цього договору та у випадку порушення покупцем строків вивезення партії товару, що зазначені в графіку поставки, більше, ніж на 10 (десять) робочих днів, покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невивезеної в строки партії товару за кожен день такого прострочення (п. 7.6. договору).
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 61 297,72 грн пені (за період з 31.05.2025 по 02.12.2025), 6 226,60 грн інфляційних (за червень-жовтень 2025), 5 932,04 грн 3% річних (за період з 31.05.2025 по 02.12.2025).
Перевіривши розрахунки пені, інфляційних та 3% річних, суд встановив, що заявлені суми є обґрунтованими та арифметично вірними, тому вимоги про стягнення 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".
Що стосується штрафу, нарахованого позивачем на підставі Гарантійного листа від 03.10.2025, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Водночас, у договорі купівлі-продажу необробленої деревини №UEEX-10837-2 від 07.04.2025 договорі не передбачили такий вид відповідальності як штраф та його розмір.
Гарантійний лист не є умовами договору та не є формою внесення змін до договору.
Так, згідно з ч.1 ст.652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору, які б передбачали відповідальність у вигляді штрафу за невиконання умов договору.
Крім того, за умовами п. 10.5. договору, зміни до даного договору можуть бути внесені виключно щодо умов оплати, умов поставки, графіку поставки та визначення продавцем іншого структурного підрозділу, зі складу якого буде здійснюватися поставка партії товару шляхом укладення додаткової угоди до даного договору. Внесення інших змін до даного договору забороняється.
З огляду на вказане, нарахування штрафу у розмірі 19 401,37грн є безпідставним.
Як встановлено ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 78 ГПК визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача 388 027,52 грн основного боргу, 61 297,72 грн пені, 6 226,60 грн інфляційних, 5 932,04 грн 3% річних. В частині стягнення19 401,37грн штрафу суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 6 922,26 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гальченка Вадима Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ід. код НОМЕР_1 )
на користь Державного підприємства "Шепетівський військовий лісгосп" (30400, Хмельницька обл., місто Шепетівка, провулок Героїв Небесної Сотні, будинок 18, ід. код 43075760):
- 388 027,52 грн основного боргу,
- 61 297,72 грн пені;
- 6 226,60 грн інфляційних;
- 5 932,04 грн 3% річних;
- 6 922,26 грн судового збору.
3.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 06.04.26
Суддя Давидюк В.К.
1- у справу
2 - позивачу - через "Електронний суд"
3 - відповідачу - рек. з пов. про вруч.