вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
06.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1756/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (49049, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Євпаторійська, будинок 40, квартира 2; ідентифікаційний код 33338108)
до відповідача міністерства юстиції російської федерації як органу, уповноваженого на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах (адреса посольства російської федерації в Угорщині: Bajza utca, 35, Budapest, Hungrary)
про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф у загальному розмірі 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн
31.03.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (далі - позивач) до міністерства юстиції російської федерації як органу, уповноваженого на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах (далі - відповідач) про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф у загальному розмірі 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.0.2026 справу №904/1756/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Розглянувши матеріали справи, позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Господарський суд звертає увагу позивача, що в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія", в якій відповідачем зазначено "міністерство юстиції російської федерації як орган, уповноважений на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах", заявлено вимогу про стягнення збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф з "держави російська федерація".
Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Статтею 365 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Зазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено участі саме іноземної держави як сторони у справі, що розглядається в порядку господарського судочинства, без визначення відповідного органу державної влади іноземної держави, та не передбачено можливості міністерству юстиції відповідати за боргами держави, а тому, визначивши відповідачем "міністерство юстиції російської федерації як орган, уповноважений на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах", позивач не дотримав вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
У Постанові від 20.11.2018 по справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (п. 6.21.). Вступаючи в цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п. 6.23. Постанови). Окреслені висновки Верховного Суду вказують на можливість держави вступати в господарські правовідносини через відповідні органи.
Як зазначав Касаційний господарський суд у Постанові від 04.10.2022 по справі №910/5210/20 (п. 5.4.) у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
Висновки Касаційного господарського суду свідчать на користь позиції про те, що органи держави не є самостійними суб'єктами, а виконують представницьку функцію держави.
Відповідно до Указу президента російської федерації від 28.05.2018 року №271 "Про внесення змін до Положення про міністерство юстиції російської федерації, затвердженого Указом президента російської федерації від 13.10.2004 № 1313", внесено в Положення про міністерство юстиції російської федерації, затверджене указом президента російської федерації від 13.10.2004 №1313 "Питання Міністерства юстиції російської федерації" наступні зміни:
а) пункт 1 доповнено підпунктом 5 наступного змісту:
"5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових (арбітражних) органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку".
Отже, повноваження цього органу найбільш наближенні до представництва інтересів російської федерації в іноземних судах.
Визначення міністерства юстиції російської федерації, як представника російської федерації, є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.
Господарський суд звертає увагу, що в прохальній частині позивач просить суд стягнути збитки не з уповноваженого органу на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах, а безпосередньо з держави російської федерації, в той час як відповідачем зазначив саме уповноважений орган.
З огляду на це позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву щодо належного відповідача у справі.
Відповідно до положень пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем в позовній заяві зазначено, що "Ціна позову: 514 405 130 грн", проте в прохальній частині позивач просить стягнути з російської федерації збитки в розмірі 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн.
Вказане не узгоджується із нормами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України
Господарський суд вбачає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки в переліку доданих до позовної заяви документів зазначено: "ордер.jpg., Докази направлення копії позову відповідачеві.pdf., Звіт 64-26.pdf., СБУ.pdf."
Проте ні найменування, ні номерів, ні дат, ні кількості вказаних документів позивачем не зазначено. Отже, позивач не конкретизував перелік документів, яких додано до позовної заяви в форматі pdf файлів, із посиланням на реквізити вказаних документів.
Крім того, Позивачем через підсистему "Електронний суд" подано позовну заяву з додатками, які при роздрукуванні неможливо оглянути з підстав низької якості, у зв'язку із чим Позивачу слід надати до суду якісні додатки до позову в паперовому вигляді.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).
Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.
Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.
Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" (далі - позивач) до міністерства юстиції російської федерації як органу, уповноваженого на представництво інтересів російської федерації в іноземних судах про відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф у загальному розмірі 13 048 410,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 564 411 590 грн - залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська хімічна компанія" строк для усунення недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- уточнити правовий статус відповідача у справі з дотриманням вимог пункту 2 частини 3 статті 162 та статті 365 Господарського процесуального кодексу України;
- надати уточнену позовну заяву із вірним зазначенням ціни позову та суб'єкта заподіяння збитків;
- надати поіменний перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви, із посиланням на реквізити вказаних документів;
- надати якісні додатки до позову в паперовому вигляді.
Роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.04.2026 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т.В. Іванова