вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність
01.04.2026м. ДніпроСправа № 904/614/26
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Суддя Бєлік В.Г.
Секретар судового засідання Голігорова Т.І.
Від представників учасників справи:
боржник (заявник): ОСОБА_1 ;
від заявника (боржника): Савченко Л.В., адвокат (поза межами суду).
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 матеріали заяви передано на розгляд судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - залишено без руху, запропоновано заявнику не пізніше десяти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надати суду:
- докази отримання кредитних коштів/коштів за договорами позики/розписками та письмові пояснення з приводу того на які потреби були направлені зазначені грошові кошти з належними доказами (виписки по рахункам боржника зазначених в ухвалі суду, починаючи з 2022 року);
- копії договорів/розписок укладених між заявником та ТОВ "ФК "Кредит-капітал", ТОВ "Новий Колектор", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Сіті Фактор", ТОВ "ФК "Гелексі", ТОВ "Містер Мані" разом із доказами отримання коштів;
- пояснення та копії договорів укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "Макс Кредит", ТОВ "Служба Миттєвого Кредитування"; ТОВ "Коллект Центр"; ТОВ "Інкасо Фінанс"; ТОВ "Вердикт Капітал"; ТОВ "Качай Гроші"; ТОВ "Мілоан"; ТОВ "Інфінанс"; ТОВ "Маніфою"; ТОВ "СОС Кредит"; ТОВ "Компані інвест фінанс"; ТОВ "Лінеура Україна"; ТОВ "Інвеструм груп"; ТОВ "Кредитонлайн"; ТОВ "Ізі Кредит"; ТОВ "Компані інвест фінанс"; ТОВ "Кредитпромінвест"; ТОВ "Преміум актив"; ТОВ "Ірбіс"; ТОВ "Глобал кредит"; ТОВ "Європейська кредитна група"; ТОВ "Лайм Кепітел"; ТОВ "Таліон плюс"; ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога"; ТОВ "Гоуфінгоу", разом з інформацією про правонаступника;
- виписки по всіх рахунках заявника починаючи з дати підписання кредитних договорів/договорів позики;
- оновлені проєкт плану реструктуризації боргів та конкретизований список кредиторів;
- інформацію щодо наявності/відсутності виконавчих проваджень стягувачем за якими є заявник.
Зазначеною вище ухвалою суд роз'яснив боржнику, що у тому випадку, якщо заявник не усуне недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з вищевказаною заявою.
Заявою від 27.02.2026 боржником усунуто недоліки на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання суду на 24.03.2026 о 10:30 год.
17.03.2026 від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення.
18.03.2026 через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Людмили Василівни надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2026 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Людмили Василівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено та підготовче судове засідання, яке призначене на 24.03.2026 о 10:30 год. проводити в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - адвоката Савченко Людмили Василівни.
Судове засідання у справі 24.03.2026 о 10:30 год. не відбулось, через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 10 год. 02 хв. у Дніпропетровській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Дніпропетровська область") та тривала до 10 год. 51 хв.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 призначено підготовче судове засідання на 01.04.2026 о 14:30 год.
У підготовче засідання, призначене на 01.04.2026, з'явився заявник ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Савченко Л.В.. Заявник та його представник у засіданні підтримали подану заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Так, згідно приписів ст. 119 КУзПБ у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Розглянувши в судовому засіданні 01.04.2026 наявні матеріали справи, заслухавши присутніх заявника та його представника, господарський суд встановив наступне.
Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у пунктах 44-51 постанови від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Відповідно до приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства серед іншого, неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом; грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Згідно з частиною другою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у такій справі у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Частиною 3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Порядок та наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначені статтями 119, 120 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною 1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі № 909/937/21).
Системний аналіз ст.113, частин 1, 2 ст.116, ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Згідно з частинами 3, 4 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що склад і розмір грошових зобов'язань, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Згідно з ч. 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.
Окрім цього суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
На відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження. Застосування судам принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Схожий за змістом висновок, викладено у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20.
Поряд із цим, заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.
На момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості Боржника перед всіма його кредиторами складає 720 612,52 грн. (сімсот двадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 52 копійки), в тому числі розмір заборгованості за основним зобов'язанням в сумі 702 332,52 грн. (сімсот дві тисячі триста тридцять дві гривні 52 копійки), сума неустойки (штрафу, пені) складає 18 280,00 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят гривень).
Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов'язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.
Боржник зазначає, що об'єктивно існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності Боржника, що виникли у 2022-2023 роках та діють на даний час, а саме:
• військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року. Як йдеться у звіті ООН “Світовий економічний стан і перспективи, 2023», представленому заступником генерального секретаря ООН з економічних і соціальних питань Лі Цзюньхуа, "Економіка України скоротилася на більш ніж 35% у 2022 році через масове руйнування інфраструктури, зокрема залізничного та інших сполучень із сусідніми країнами, дорожньої мережі та мостів. Порушено виробничу і торговельну діяльність, є великі втрати робочої сили через міграцію або призов до армії. Перспективи української економіки в 2023 і 2024 роках дуже невизначені і будуть залежати від багатьох факторів, зокрема, від припинення бойових дій і початку відновлювальних робіт";
• щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022 року, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з боку росії.
Ці обставини не тільки об'єктивно обмежують фінансові можливості боржника, а й безпосередньо впливають на його здатність своєчасно виконувати фінансові зобов'язання перед кредиторами. Боржник не мав іншої можливості для покриття цих витрат, окрім як через залучення кредитних коштів.
У зв'язку з цим Боржник на даний час не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості Боржника та призводять лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності Боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Боржник станом на день звернення до господарського суду не мас статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного державного реєстру.
Станом на день звернення боржник офіційно працевлаштований техніком-лаборантом механізованого току № 2 ТОВ ЗПВ “Супутник».
Боржник зареєстрований за адресою: 52400, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Солоне, вул. Задернюка, буд. 94.
Боржник не має незнятої або непогашеної судимості та в розшуку не перебуває, що підтверджується відповідним Витягом про відсутність/наявність судимості.
Сім'я Боржника складається з Боржника та:
Матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Україна
Батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Україна
Дружини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Україна
Сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Україна
Сина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , Україна
Боржник не має у власності нерухоме майно, що підтверджується відповідною Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Боржник не має у власності транспортний засіб.
Боржник не має у власності рухоме майно, яке знаходиться у заставі або є обтяжене в інший спосіб, що підтверджується Витягом з ДРОРМ.
Боржник не має часток в статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав, а також будь-яких інших нематеріальних активів, в тому числі прав інтелектуальної власності.
Боржник має наступні банківські рахунки:
НОМЕР_2 - АТ “АКЦЕНТ-БАНК» - заборгованість -35 175,89 грн;
НОМЕР_3 - АТКБ “ПРИВАТБАНК»- заборгованість - 0,00 грн;
НОМЕР_4 - АТКБ “ПРИВАТБАНК»- заборгованість -2 561,10 грн;
НОМЕР_5 - АТКБ “ПРИВАТБАНК»- заборгованість -0,00 грн.
Інформація про доходи Боржника:
за 2023 рік: 312 181,00 грн. (заробітна плата) та 20 000, 00 грн. (інші доходи);
за 2024 рік: 327 743,00 грн. (заробітна плата);
за 2025 рік: 100 159,00 грн. (заробітна плата);
станом на 01.2026 рік: 0,00 грн. (заробітна плата).
Суд зазначає, що для відновлення платоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність: надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства), тому, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.
Реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно та зобов'язання, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання його неплатоспроможним обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Подання декларації про майновий стан боржником надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період.
Боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
Так, в проекті плані реструктуризації боржник вказує, на витрати в місяць - орієнтовано від 9000,00 грн до 10000,00грн (т.2, а.с.238).
Разом з тим, як встановив суд, боржником в поданих до суду деклараціях про майновий стан у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов'язання боржника та членів його сім'ї та інші витрати, у тому числі за межами України" в розділі 70-73 "витрати на утримання майна", "витрати на побутові потреби", "інші грошові витрати" вказана інформація не зазначена.
Отже зазначена боржником інформація щодо його побутових потреб (витрат) є суперечливою та не підтверджена жодними доказами.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
Як встановлено судом, боржником долучено проєкт плану реструктуризації боргів, відповідно до якого запропоновано до погашення кредитів щомісячно всім кредитам 11705,55грн з загальної кредиторської заборгованості в сумі 702 332,52грн.
Крім того, в проєкті плані реструктуризації боржник зазначає, що його дохід складає в середньому на місяць 21000,00грн.
На погашення вимог кредиторів планує виділяти суму лише у розмірі 11 705,55грн в місяць на наступні 5 років, оскільки загальні витрати боржника в місяць становлять орієнтовано від 9000,00грн до 10000,00грн.
Проте доказів, які б підтверджували, що боржник дійсно щомісяця витрачає вищевказані кошти, а саме чеків, квитанцій, виписок з банківських рахунків заявником не надано, що викликає у суду сумніви у правдивості та реальності відображення боржником відповідних витрат.
При цьому за даними, внесеними боржником до декларації про майновий стан за 2025 рік сума його доходу складає 100 159 грн за рік, що дорівнює 8 346,58 грн, на місяць. В декларації про майновий стан за 2026 в графі доходи боржника проставлений прочерк, тобто доходи відсутні.
Доказів наявних доходів, зазначених боржником в проєкті плану реструктуризації в середньому на місяць 21000,00грн. до матеріалів справи не надано.
З огляду на викладене поданий боржником план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність складений на шкоду кредиторам.
Посилання на інфляцію та військовий стан, як на підставу для звернення із даною заявою, суд не приймає, так як зазначені факти є загальновідомими та розповсюджуються на усіх громадян України.
Військовий стан у даному випадку не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
За вказаних вище обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність визначених пунктом 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами ГПК України.
За викладених обставин, за сукупністю слід відмовити фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, а також статтями 232, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У відкриті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 01.04.2026.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано - 07.04.2026.
Суддя В.Г. Бєлік